Україна рятує труби

Найбільші українські виробники труб і тросів домоглися введення обмежень на імпорт цієї продукції в Україну.

30 липня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі повідомила про введення квот на ввезення безшовних обсадних і насосно-компресорних труб, а також антидемпінгового мита в розмірі 123% на імпорт сталевих тросів і канатів з Китаю. Так з 1 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року Україна вводить квоту на імпорт сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних труб (діаметром до 406,4 мм) в обсязі 14,504-15,955 тис. т / рік, говориться в повідомленні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ). У перший рік дії квоти її розмір складе 14,504 тис. т, у другій збільшиться на 5% - до 15,23 тис. т, в третьому на 10% - до 15,955 тис. т. Крім квотування для імпорту труб Україна вводить з 29 серпня строком на п'ять років антидемпінгове мито в розмірі 123% на імпорт з Китаю сталевих тросів, канатів, крученого дроту, плетених шнурів та аналогічних виробів із заліза і сталі.

За даними "Держзовнішінформу", в 2007 році імпорт сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних труб діаметром до 406,4 мм склав 18,37 тис. т на суму $ 29,84 млн. Імпорт сталевих тросів і канатів з Китаю - 4,02 тис . т на суму $ 2,76 млн.

Розслідування щодо імпорту сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних труб було розпочато за скаргою підприємств, що входять в компанію "Інтерпайп" . Вони стверджували, що в 2006 році обсяг імпорту цього виду труб у порівнянні з 2003 роком збільшився в 2,3 рази. При цьому велика частина труб продавалася на 20-25% дешевше, ніж продукція українських виробників. А ініціаторами розслідування, що стосується імпорту метизної продукції з Китаю, стали "Стальканат" і "Силур", які заявили, що ціни на китайську продукцію нижче українських на 15-20%, а по деяких видах товарів - на 70%.

Рішення МКМТ стало необхідним заходом у світлі тенденцій, що відбуваються на світовому та українському трубних ринках, сказав директор з корпоративних відносин "Інтерпайпу" Олег Кузьмін. "Аналогічні заходи будуть прийняті найближчим часом і в інших країнах, що є великими ринками збуту трубної продукції, наприклад країнах Євросоюзу, США, Мексиці, Росії. Україна залишалася практично єдиним незахищеним ринком серед країн-виробників трубної продукції", - вважає він. Представники "Стальканат" і "Силура" також позитивно поставилися до рішення комісії.

Аналітик ІГ "Сократ" Дмитро Хорошун пояснює зацікавленість "Інтерпайпу" у введенні обмежень імпорту труб перспективністю розвитку внутрішнього ринку. За його оцінками, в 2007 році нафтогазова промисловість спожила порядку 73 тис. т цього виду труб. "А збільшення видобутку газу в Україні сприятиме підвищенню попиту на обсадні труби. Якщо будуть розроблятися родовища на Чорноморському шельфі, то їх споживання може подвоїтися", - говорить пан Хорошун. В'ячеслав Попов з "Держзовнішінформу" також прогнозує збільшення попиту на сталеві канати і троси. У той же час аналітик ІК Dragon Capital Іван Харчук відзначає, що зі зниженням конкуренції на внутрішньому ринку українські підприємства отримали можливість підвищити вартість своєї продукції.

Читайте по темі:

Трубах Пінчука IPO вже не світить

Пристрасті по металу: СОТ від антидемпінгу не врятує

Сіменс будуватиме сталепрокатний завод під Києвом

Українські труби виявилися небезпечними для російського здоров'я

ЄС вводить мита на українські труби

Підготував Артур Гойсан