"Українського націоналіста" Берію хочуть реабілітувати

Український політолог і історик Кость Бондаренко закликає до "серйозної ревізії" ролі Лаврентія Берії в історії України, передає "Новий регіон" . На думку історика, Берія був "катом українського народу", а, навпаки, сприяв лібералізації політики на Західній Україні, за що, зокрема, й поплатився.

У статті "Український націоналіст Лаврентій Берія", опублікованій в журналі "Профіль", Бондаренко зазначає, що постать етнічного Мегрелія Берії досі на Україні показується виключно в "чорному кольорі" - він є "натхненником і втілювачем всіх самих диких сталінських починань", "катом українського та інших радянських народів".

Однак історик нагадує, що пік сталінських репресій припадав на 1937-38 роки, коли НКВД очолював Микола Єжов, а Берія почав керувати відомством з 1939 року.

Бондаренко стверджує, що після приєднання Західної України до УРСР Берія побоювався, що "без поступок українцям у сфері національної політики буде важко в осяжному майбутньому, через покоління-два, уникнути відходу України від СРСР".

"Він розумів: через покоління виростуть діти воїнів УПА і зможуть продовжити справу батьків." Закручування гайок "в Україні ні до чого доброго не приведе. Тому, якщо п'янку не можна запобігти - її варто очолити і використовувати в своїх цілях", - пише Бондаренко.

На доказ своєї версії Бондаренко стверджує, що Берія ініціював декілька амністій ??для бойовиків УПА, проводив таємні переговори з ОУН (Організація українських націоналістів), звільняв з правоохоронних органів тих, хто був не готовий до лібералізації політики на Західній Україні.

"Партійна номенклатура і керівництво силових структур, звиклі до сталінських порядків, не на жарт злякалися беріївських реформ і тотальних чисток", - зазначено в публікації.

"Берія в останні місяці життя довіряв виключно українцям. Вся його особиста охорона складалася з українців, мобілізованих у західних областях України", - зазначає український історик.

За словами Бондаренко, Берія, звичайно ж, поплатився за схильність до ліберальних реформ, і за лібералізм в національному питанні.

"Але все це стало лише другорядною причиною - він програв боротьбу за владу тому, кого не сприймав серйозно, кого вважав блазнем - Микиті Хрущову", - підсумовує політолог і історик.

Діяльність Берії як наркома НКВС (ДОВІДКА)

Відомо, що в 1939 році, після вступу Лаврентія Берії в посаду наркома НКВС на зміну Миколі Єжову, темпи репресій різко пішли на спад. Більш того, в 1939 році відбувся перегляд ряду (не менше ста тисяч) справ "необгрунтовано засуджених" раніше осіб.

У листопаді 1939 року вийшов наказ "Про недоліки в слідчій роботі органів НКВС", який вимагав суворо дотримуватися кримінально-процесуальні норми. Проте колишній керівник держархіву РФ професор Рудольф Піхоя стверджує, що це була гра Йосипа Сталіна проти Єжова і на підвищення власної популярності, а Берія тут вирішальної ролі не зіграв. Водночас публіцист і письменник Андрій Паршев заявляє, що саме Берія послужив ініціатором указів про згортання репресій.

У 1939-1941 роках у результаті діяльності Берії були зроблені масові депортації жителів приєднаних до СРСР прибалтійських республік, Західної України, Західної Білорусії та Молдавії. Незважаючи на зниження темпів репресій, повноваження Особливої ??наради при НКВС розширилися (особливо після початку Великої Вітчизняної війни, коли Особлива нарада отримало право застосовувати "вищу міру покарання").

З ім'ям Берії супротивники його реабілітації пов'язують підтвердження права катувати "явних і неразоружівшіхся ворогів народу". Ще Берію обвинувачують в організації розстрілу в 1940 році значної частини полонених польських офіцерів поруч з Катинню під Смоленськом і ще в декількох таборах за секретною постановою Політбюро.

Після 22 червня 1941 роки сталась тотальні превентивні депортації радянських німців, фінів, греків і деяких інших народів. Починаючи з 1943 року і пізніше тотальні депортації були застосовані до калмикам, чеченців, інгушів, карачаевцам і балкарцам, кримським татарам, туркам-месхетинцям, а також деяким іншим народам Північного Кавказу і Криму, звинувачених у співпраці з окупантами. З Берією, як керівником НКВС пов'язують організацію цих депортацій.

У збірках "Польське підпілля на території Західної України і Західної Білорусії 1939-1941 рр." (т. 1,2. Варшава-Москва, 2001) і "Депортації польських громадян із Західної України і Західної Білорусії в 1940 році", (Варшава-Москва , 2003) стверджується, що депортації на Західній Україні і в Західній Білорусії були спрямовані переважно проти ворожої до радянської влади і націоналістично налаштованої частини польського населення.

Читайте по темі:

Алексій Другий відмовився реабілітувати Мазепу

Комуністи попросять патріархат канонізувати Сталіна

"Великим росіянином" може стати Сталін

Нацизм прямо прирівняли до сталінізму

Буш порівняв комунізм з фашизмом. Росія образилася

Підготувала Анна Гриценко