Портников: Путін іде дорогою Сталіна, а Україна - довоєнної Польщі
Президент Росії Володимир Путін через загрози тероризму, які зросли, змушений був піти назустріч вчорашнім ворогам, як колись радянський лідер Йосип Сталін уклав союз із країнами Заходу проти гітлерівської Німеччини.
Про це пише журналіст Віталій Портников у своєму блозі на Espreso.tv, коментуючи візит президента РФ до Туреччини на саміт "Великої двадцятки".
"Обозреватель" подає його думку повністю:
"Більше двох тижнів знадобилося Володимиру Путіну, щоб визнати факт підриву російського пасажирського літака над Сінаєм.
Про те, що літак знищений терористами, представники урядів і спецслужб країн Заходу стали говорити буквально в перші ж дні після трагедії. У Росії ж намагалися не акцентувати увагу на можливості терористичного акту. Російські офіційні особи, навпаки, стверджували, що існує ціла низка версій, що нічого не можна стверджувати до закінчення розслідування. І ось, незважаючи на те, що розслідування ще не закінчено, факт теракту визнаний і президентом Росії, і главою ФСБ. Виникає питання - чому саме зараз? Адже керівники Росії знали правду якщо не з першого дня - то з другого чи третього напевно?
Читайте: Рабинович: Путін знову показав себе бандитом, як у 90-ті
Російське визнання - прямий наслідок переговорів, проведених Володимиром Путіним в Антальї. Сенс цих переговорів - у необхідності врегулювання відносин із Заходом і створенні повноцінної антитерористичної коаліції. Саме антитерористичної, а не проасадівської.
Про причини такого повороту можна тільки гадати. Чи справді для Путіна настільки критичний виклик з боку "Ісламської держави" або цей виклик - всього лише привід для врегулювання відносин із Заходом. Відносин, які потрібно відновлювати, насамперед, тому, що впали ціни на нафту і у Путіна закінчуються гроші, а не тому, що російський президент боїться терактів у Москві. Але якою б не була справжня причина, завдання відновлення взаєморозуміння із Заходом перетворюється для Путіна в першочергові.
Спроба врегулювання української кризи стане одним із напрямків цього путінського повороту. За пропозиціями про реструктуризацію боргу послідують кроки щодо відмови від Донбасу, за ними - пошук моделі виходу з кримського тупика. Розслаблятися, втім, не варто - спроб отримати "назад" усю Україну Путін не залишить, політичною та економічною дестабілізацією займатися не припинить, але - постарається робити це нишком, щоб не розлютити союзників.
Читайте: Несподіваний поворот: експерт розповів про третій фронт Путіна
Інший напрям - підготовка громадської думки. Протягом декількох років кремлівські пропагандисти зображали Захід - і, насамперед, Сполучені Штати як головного ворога. Як же це так - тільки що ми з ними боролися, а тепер дружимо? Насправді - просто: у нас спільний ворог, терористи. Одні й ті ж люди підірвали російський літак і влаштували Армагеддон у Парижі. Спочатку переможемо терор - а потім займемося "скріпами".
Загалом, Путін повторює долю свого улюбленого Сталіна. Той подружився з Гітлером на грунті протистояння із західними демократіями. А коли фюрер виявився для сталінського режиму більшою небезпекою, ніж Захід, допомога вчорашніх ворогів стала для Сталіна питанням виживання.
Україна в цій конструкції дуже нагадує довоєнну Польщу. Спочатку Сталін допоміг фюреру знищити ненависну державу, але коли пішов на союз із тими, хто вступив у війну задля захисту Польщі, перетворився на захисника її суверенітету. Правда, в результаті він домігся того, що нова Польща стала частиною сфери його впливу.
Читайте: У яблучко: в США задоволені влучністю Путіна в Сирії
І це саме те, чого в сформованій ситуації нам необхідно уникнути. Втім, вага Путіна у війні з терором непорівняна з вагою Сталіна у війні з нацизмом. Так що у нас є всі шанси не повторити післявоєнну долю країн центральної Європи".
Як повідомляв "Обозреватель", раніше Віталій Портников розповів, як крах російського літака в Єгипті та терористичні акти в Парижі змінили політичний порядок денний російського президента.