Дешеві гроші Україні не загрожують
До України докотяться лише відлуння американської кризи. У цьому впевнені фахівці, які взяли участь у засіданні українського клубу економістів на тему "Україна: політекономічні відповіді на макроекономічні виклики", що пройшов на "Обозревателе".
Фінансова криза в Сполучених Штатах , аукнувшійся у всьому світі і потихеньку підбирається до наших берегів, має у своїй основі два взаємовиключних моменту. З одного боку, у світі йшов капітальний зростання цін на енергоносії, з іншого - гроші, що є таким же товаром, як і все інше, дешевшали на очах, особливо американський долар, ніж тамтешні фінансисти вельми пишалися. Такий розрив і став каталізатором "чорного понеділка" на Уолл-стріт.
На думку Валерія Литвицького, керівника групи радників голови Національного банку України, навіть незважаючи на деякі моменти ( наприклад, ситуація з "Промінвестбанком" ), українська фінансова система не має таких проблем, як американська. "Доказ: ми проводимо тендери на розміщення нових грошей, банки поводяться акуратно, платіжна дисципліна дуже сильна, кредитна політика впорядкована. Ні стан процентних ставок, ні ситуація на міжбанківському ринку не свідчить про те, що у нас існує дефіцит ліквідності ", - підкреслив Литвицький.
Що ж до "Промінвестбанку", то його проблеми будуть вирішені за допомогою Нацбанку найближчим часом. Тим більше, що викликані вони штучно і є не чим іншим, як "звичайним" рейдерством. На жаль, звичайним, оскільки за зауваженням Олега Соскіна, директора інституту трансформації суспільства: "Рейдери в Україні, як сомалійські пірати в червоному морі".
Ті ж проблеми, які проявляються сьогодні в економіці України , більш спровоковані внутрішніми факторами, до того ж мають місце бути не тільки цього року, але які є перманентними для нашої країни протягом чи не всього її існування як держави. "Чи можна проводити таку внутрішню економічну політику, чи можна дозволити собі дефіцит держбюджету, якщо ринок житла зупинився, ринок будівельних матеріалів в рецесії, знову буде припинено експорт, інвестори припиняють свої проекти?" - Запитує Олег Соскін, далі розвиваючи думку про те, що який сенс піднімати пенсії, прожитковий мінімум, мінімальну зарплату, якщо продуктивність праці не зростала? Економічних умов для підвищення переліченого вище немає. Тоді чому ж ми дивуємося зростанню цін на продукти, проїзд і т.п.
Втім, прогнози Олега Соскіна завжди досить песимістичні. Хоча, напевно, і справедливо. Відповідаючи на питання про підвищення тарифу на проїзд у київському метро , директор інституту трансформації суспільства підкреслив, що в Києві через всіляких дотацій у ті чи інші сфери, той же метрополітен, "порушено дію закону вартості. Це завдає великої шкоди економіці ". Ресурси, завдяки яким можна видавати дотації, вичерпані. І є дуже високий ризик підвищення в наступному році не тільки тарифів на проїзд, а й цін на хліб (знову), і на продукти харчування і на багато іншого.
Тому, на думку учасників клубу, уряд України повинен перейти в режим економії всередині країни. Повернення до бездефіцитним або малодефіцитний бюджетам, енергозбереження, гнучкий курс національної валюти, реінкарнація призупинених реформ в аграрній, адміністративної, енергетичній сферах дадуть можливість Україні пройти макроекономічні ризики з мінімальними втратами або взагалі без таких.
Під час прес-конференції експерти відповіли на запитання читачів "Оглядача". Їхні відповіді дивіться тут
Читайте по темі:
Світ переживає фінансову кризу століття
США екстрено рятується від банкрутства
У Європі третє за добу велике банкрутство
Фондові ринки виходять з кризи
Підготував Максим Шапка