Саміт НАТО: декларації на тлі демонстрацій

В американському Чикаго вчора завершився дводенний саміт НАТО . Захід називають найбільш представницьким за всю історію існування Північноатлантичного альянсу: у ньому взяли участь керівники понад п'ятдесят держав. Акредитацію на висвітлення події отримали близько 2,5 тис. журналістів. Україна, як країну-партнера НАТО, запросили взяти участь в обговоренні афганської проблеми. Нагадаємо, в 2010-м офіційний Київ на законодавчому рівні закріпив позаблокову політику, оголосивши про відмову від планів приєднання до НАТО.

Ключова тема, яку обговорювали учасники дводенного саміту - майбутнє Афганістану після виведення військового контингенту НАТО. Слід зазначити, що через 10 років після повалення США режиму талібів в Афганістані насильство там як і раніше не слабшає. Так, за даними ООН, число смертей досягло рекордних 3 тисяч в 2011 році, причому більшість вбивств вчиняються бойовиками. У минулу суботу, щонайменше, 10 осіб, у тому числі кілька дітей, загинули в результаті самопідриву смертника на контрольно-пропускному пункті в східній провінції Хост, - повідомляє російська служба Бі-бі-сі.

Ще напередодні старту чиказького саміту генсек Альянсу пан Расмуссен повідомив, що в рамках заходу до 22 партнерам НАТО приєднаються 28 союзників, які "допомагають принести стабільність в Афганістан". На даний момент, відзначимо, в країні проходять службу 130 тисяч солдатів і офіцерів, однак через 2 роки, в 2014-му, вони повинні будуть передати контроль питань безпеки місцевим військовим і поліцейським.

Українці також беруть участь у Міжнародних силах сприяння безпеці в Афганістані. Там зараз знаходяться 23 контрактника - сапери, військові медики, а також радники армійської авіації.

Передача влади Афганістану , як ми зазначили вище, за планом повинна бути завершена в 2014-му, проте деякі лідери країн НАТО через внутрішньополітичний тиску можуть вивести свої військових звідти раніше наміченого терміну. Так, Франція наполягає, що її війська будуть повністю виведені з Афганістану до кінця 2012 року. Таким є, зокрема, було передвиборчу обіцянку новообраного президента країни Франсуа Олланда. Агентство Франс Прес наводить вислів Олланда, який заявив, що рішення про виведення військ "не підлягає обговоренню, оскільки це питання французького суверенітету".

Україна підтримує реалізацію Лісабонської стратегії НАТО, яка передбачає поетапне завершення спільної військової операції в Афганістані до кінця 2014 року, - заявив Віктор Янукович у своєму виступі на засіданні держав-контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані та запрошених до участі країн. "Ми також підтримуємо продовження тісної співпраці з Афганістаном у рамках політики довготривалого партнерства на 2015-2024 роки та на подальшу перспективу, що передбачено новим Стратегічним планом НАТО щодо Афганістану" - додав також український президент. Янукович, до слова, відповідно до алфавітного розміщенням глав делегацій, сидів поруч з британським прем'єром Кемероном і господарем Білого дому.

Окрім співробітництва з НАТО на афганському напрямі, офіційний Київ запропонував свої послуги і в інших програмах, що стосуються зокрема виробництва ракетної техніки.

У рамках саміту, країни-члени Північно-Атлантичного альянсу спробували досягти угоди про суми виплат на фінансування афганських сил після 2014 року.

Деякі країни, такі як, наприклад, Австралія, Великобританія і Німеччина взяли на себе зобов'язання внести свій внесок у міжнародний фонд допомоги афганській армії після виведення військ НАТО. США за неофіційною інформацією планує виплатити на утримання афганських військових $ 2 млрд. - половину щорічно необхідної суми.

Не залишилася осторонь фінансової допомоги Афганістану і Україна. Якраз перед завершенням саміту український уряд схвалив проект президентського указу, згідно з яким офіційний Київ надасть гуманітарну допомогу в розмірі $ 1,5 млн. Кошти частинами (по 500 тис. дол), перераховуватимуться на потреби афганського уряду в період з 2015 по 2017 роки.

У підсумковій декларації, оприлюдненій після завершення саміту НАТО, країни-члени альянсу висловили стурбованість ситуацією в Україні. "Ми стурбовані випадками застосування виборчого правосуддя, яке призводить до виникнення політично мотивованих кримінальних переслідувань, у тому числі представників опозиції", - йдеться в декларації. В альянсі закликають українську владу "вжити заходів щодо усунення існуючих недоліків судової системи та забезпечення вільних і чесних парламентських виборів". Разом з тим у декларації наголошується, що альянс вітає бажання України розвивати політичний діалог та співробітництво з НАТО, а також виконання зобов'язань щодо скорочення запасів високозбагаченого урану.

Ще одна важлива тема, активно обговорювана на саміті НАТО - розміщення системи ПРО в Європі . В основу створюваної зараз системи протиракетної оборони НАТО, нагадаємо, ліг запропонований в 2009-му адміністрацією Обами так званий поетапний адаптивний підхід: створення цієї системи здійснюватиметься в чотири етапи і завершиться в 2018 році. У ході чиказького саміту країни - члени альянсу вже домовилися про запуск першої фази програми. У проекті візьмуть участь Польща, Румунія, Іспанія, Нідерланди, Туреччина та Чехія.

Лідери країн-учасниць альянсу прийняли заяву, в якій говориться, що протиракетна оборона НАТО не спрямована проти Росії і не буде підривати її стратегічні сили стримування. Таким чином, Північноатлантичний альянс дає політичні гарантії того, що система ПРО не буде ущемляти інтереси Білокам'яної. "ПРО НАТО призначена для захисту від потенційних загроз, які виходять не з євроатлантичного регіону", - наголошується серед іншого в заяві. Проте Москва наполягає на юридичних гарантіях, тому, очевидно крапку в обговоренні даного питання ставити гранично рано.

Завершився вчора саміт НАТО супроводжувався масовими акціями протесту.

Анархісти і антиглобалісти зустріли саміт альянсу антивоєнними маршами. У пішій ході брали участь і кілька десятків американських ветеранів війни в Іраку і Афганістані. На знак протесту проти політики альянсу вони ... викинули свої медалі. Кілька сотень мітингувальників, із закликами ліквідувати альянс, спробували прорвати поліцейське оточення. Поліція застосувала палиці і сльозоточивий газ. Підсумок? Затримання більше п'ятдесяти активістів. Як повідомив глава поліцейського управління міста Геррі Маккарті, в зіткненнях вартових правопорядку з демонстрантами, постраждали чотири людини. Один з них отримав колоте поранення ноги.

Безпосередньо напередодні саміту НАТО були заарештовані троє молодих людей, яких звинуватили у підготовці терактів. У числі передбачуваних цілей затриманих нібито були будинок мера Чикаго, передвиборна штаб-квартира президента Обами і кілька фінансових установ в центрі міста. Поліцейські стверджують, що у заарештованих знайдені саморобні вибухові пристрої і пляшки для виготовлення "коктейлів Молотова". А ось адвокати затриманих наполягають на тому, що це було обладнання для розливу домашнього пива ...