Ринок, якого немає
Земля без волі
Коли в Україні буде легалізований ринок землі?
- Я не ідеалістка й усвідомлюю, що необхідно перш удосконалити законодавство, що регламентує земельні відносини, і тільки після цього скасовувати мораторій на купівлю-продаж ділянок сільськогосподарського призначення. Думаю, президентська команда зробить все можливе, щоб Верховна Рада якнайшвидше розглянула відповідний пакет законопроектів - про земельний кадастр, про оцінку землі і т. д. Уточніть, будь ласка, коли може бути скасовано мораторій? - Важко сказати, оскільки базою аграрного виробництва в Україна є орендні відносини: з одного боку, за продовження мораторію виступає потужне аграрне лобі, з іншого - вольове політичне рішення неминуче позначиться на ефективності роботи підприємств АПК. Хоча всі розуміють, рано чи пізно епоха орендних відносин закінчиться, а реальні власники паїв від цього тільки виграють, оскільки отримають можливість не тільки здавати ділянки в оренду за копійки або натуральну оплату, а й продавати і закладати землю. Рента таким чином, безумовно, зросте, а зараз, приміром, навіть моя мама здає ділянку в Чернігівській області за мізерну плату. А ви не пропонували орендарю платити вашій мамі трохи більше? - Я пояснювала мамі, що слід поважати своє конституційне право власності, але вона до мене не прислухалася, їй цікаво вести натуральне господарство ... Взагалі заборона торгувати сільськогосподарськими ділянками та обмеження можливості їх переведення в інші категорії себе не виправдали - тіньові схеми в 2007-му були, вони є зараз і, напевно, будуть в 2008 -м. Гірше того, в умовах хаотичного ринку землі держава не в змозі викорінити ці схеми.
Тобто обладміністрація не в змозі вплинути на районні влади, що скуповують ділянки сільгосппризначення і переводять їх у категорію під забудову з метою перепродажу?
- На голів районних адміністрацій ми, безумовно, вплинути можемо, є певні методи впливу і на депутатів райрад, але такий вплив ситуативно , а значить - малоефективно. Радує, правда, що колишні колгоспники не поспішають продавати свої паї за копійки - динаміка цін на вторинному ринку багатьох змусила задуматися про те, наскільки недооцінена земля на первинному. Але хочемо ми того чи ні, а ділянки сільськогосподарського призначення переводять в інші категорії і перепродують. Іноді місцева влада землю розпайовують вузькими стрічками, після чого скуповують її оптом, користуючись тим, що окремо взяті ділянки шириною в п'ять-сім метрів практично неліквідні. Буває, депутати райрад відводять собі або підконтрольним структурам ділянки в центрі територій під промислову забудову, намагаючись заробити на інвесторах і відлякуючи їх ... Загалом, мораторій слід скасувати, його дія не попереджає зловживання, а лише погіршує ситуацію.
Окрема тема - землевідведення іноземним інвесторам. Ми, наприклад, були готові надати шведської компанії IKEA ділянку під забудову площею в 50 га в районі окружної, проте будівництво торгово-розважального центру довелося відкласти, оскільки для реалізації відповідного проекту знадобилися дозволу Кабміну і ВР. До речі, потенційним інвесторам і власникам земельних ділянок навколо Києва напевно буде цікаво дізнатися, що вже затверджений проект будівництва нової кільцевої. У всякому разі, земля в передмістях вже почала дорожчати у зв'язку з цим.
Навкруги
Чи правда, що в процесі будівництва окружної держава має намір відчужувати землю у фізосіб?
- Так, але не так вже й багато ділянок дороги, для будівництва яких буде потрібно вилучити землю у приватників і видати їм відповідні компенсації (землею або грошима). І ніхто не має наміру відчужувати земельні ділянки, на яких вже побудовані будівлі ... У кожному разі, до початку відчуження землі слід відкоригувати відповідний закон, хоча райадміністрації повідомлені про небажаність операцій купівлі-продажу землі в районах передбачуваного будівництва окружної (плюс-мінус 250 м від траси). Перед прийняттям цього жорсткого, але необхідного рішення ми провели ряд семінарів та консультацій з керівництвом всіх зацікавлених сільрад. Який саме механізм відчуження землі пропонуєте узаконити? - Поки про це говорити ще рано. Не виключено, що доведеться прийняти спеціальний закон, що регламентує порядок будівництва столичної окружної. У Росії, наприклад, саме таким чином вирішили питання розвитку інфраструктури в сочинських передмістях у зв'язку з проведенням XXII Олімпійських ігор в 2014 році. Експропріювати земельні ділянки ми, однозначно, не будемо. Можете назвати опорні точки нової окружної? - У кільце ввійдуть Старі Петрівці, Мощун, Микуличі, Любимівка, Княжичі, Глеваха, Дмитровичі, Плюти, Бориспіль, Бровари, Пухівка, Новосілки. Ми плануємо завершити будівництво до 2015 року, кошторис проекту - близько 25300000000 грн (не враховуючи компенсації за відчуження, а також непрямі втрати у зв'язку з вимушеним перенесенням інженерних комунікацій і зміною категорії земель сільгосппризначення).
Звідки у Київської обладміністрації понад 25 млрд грн на реалізацію проекту?
- Безпосередні замовники проектно-кошторисних і будівельних робіт вже визначені - Державна служба автомобільних доріг України та її обласний підрозділ. Також ми запропонували президенту створити ще й спеціальну Дирекцію щодо забезпечення будівництва, яка, з одного боку, контролювала б будівництво, а з іншого - вирішувала б всі адміністративні питання (у тому числі компенсацій при відчуженні ділянок). У кожному разі, ми усвідомлюємо, що вибити більше 25 млрд грн з держбюджету не вдасться і розраховуємо на приплив інвестицій від великих і середніх бізнес-структур, зацікавлених у будівництві маркетів, автомобільних заправок, логістичних і розважальних центрів уздовж окружної. Було б непогано, якби парламент прийняв закон "Про концесію" до початку реалізації проекту.
Регіональні розклади
Багато ділянок, наприклад, вздовж Житомирської та Одеської трас, виділені під промислову забудову, не використовуються за призначенням. Чи відомо вам, що власники цих ділянок пропонують реальним інвесторам увійти в долю?
- Ви підняли серйозну проблему, яку важко оцінити однозначно. З одного боку, відповідні ділянки несумлінні інвестори придбали за низькою ціною ще в часи губернаторства моїх попередників. З іншого - у нас немає практично ніяких можливостей змусити власників землі будувати, а спроба вилучити землю за нецільове використання обернеться грандіозним скандалом. Поки ми вичікуємо, даючи зрозуміти, що терпіння небесконечни, і нас розуміють: приміром, у Макарівському районі в 2007-му реалізація великих будівельних проектів подвоїла бюджетні надходження. Та й взагалі влада не повинна вести репресивну економічну політику і бізнес потрібно мотивувати, а не страхати. Київська облдержадміністрація орієнтована на те, щоб усі райцентри регіону стали місцями концентрації ділових еліт.
Чому ж, у такому разі, районні влади найчастіше перешкоджають організації виробництв на базі основних фондів колишніх колгоспів?
- Проблема двояка: з одного боку, чиновники хочуть, щоб мотивували особисто їх (це слід визнати, і ми з цим боремося), з іншого - в ряді випадків бізнесмени не хочуть платити податки за місцем організації виробництв.
Хіба не тому столичні бізнесмени не хочуть реєструвати підприємства за місцем організації виробництв, що вони бояться свавілля місцевої влади?
- Я можу погодитися з цим лише частково, але можу й заперечити: підприємець цікавий районним властям насамперед як платник податків і інвестор. Так, адміністрації повинні піклуватися про організацію робочих місць, однак це не означає, що бізнес може користуватися дешевими ресурсами регіонів, виплачуючи мізерні зарплати місцевим жителям.
Насправді є більш серйозна проблема: у ряді районних центрів Київської області (не кажучи вже про інших регіонах Україна) бізнес просто не може зареєструватися - у населених пунктах немає не тільки нотаріусів, юристів, банків, а й відповідних чиновників. Над розвитком цієї інфраструктури районні влади повинні працювати в першу чергу. Область це стимулює: у 2005-му райони отримали фінансову підтримку в розмірі 62 млн грн, в 2006-му - 73300000 грн, а в 2007-му - 242 700 000 грн. Ми також не завжди перешкоджаємо відведенню сільськогосподарських угідь під промислову забудову, якщо переконані, що інвестор виконає взяті на себе зобов'язання. У 2006-му добровільні внески інвесторів на потреби області сягнули 16 млн грн, ці кошти ми направили на газифікацію населених пунктів, ремонт тепломереж, медустанов та шкіл. У 2007 році інвестиційні внески зросли до 94 млн грн, п'ята частина яких ми витратили на реалізацію комплексної програми "Освітлення населених пунктів" та інших проектів. Загалом, бізнесмени завжди знайдуть спільну мову з місцевою владою, якщо не розглядатимуть відповідні регіони як "дійних корів".
Вас часто можна зустріти в кулуарах Секретаріату президента. Які питання ви обговорюєте з Віктором Ющенком?
- У тому числі і проблему земельного мораторію ... Про політику ми майже не говоримо, зате часто президент цікавиться соціальною проблематикою, зокрема, перспективами комплексної програми розвитку "Українське село". Це не менш цікаво і набагато більш корисно. Це раніше я брала безпосередню участь у розробці графіка глави держави, а зараз мене як губернатора Київської області контакти президента з олігархами цікавлять перш за все не стільки з політичною, скільки з гуманітарної та соціальної точок зору. Напевно, тому легко знаходжу спільну мову з людьми різних політичних поглядів.
Бесіду вели Ганна САЙЧЕНКО, В'ячеслав ДАРПІНЯНЦ.