Від великого до смішного - ще одні вибори?

Так що Ющенко виявився стопудово прав, наполягаючи на дострокових парламентських виборах: тільки тепер - після виявлення лідерами антикризової коаліції під час агітаційних турів і черг на польсько-українському кордоні, і розбитих доріг у Харкові, і злиднів на Сумщині - тільки тепер стало ясно, що НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ нинішньої влади полягала саме в бездіяльності.

Виборці, схоже, просто не знали про те, що саме уряд Януковича відповідає, наприклад, за різке підвищення тарифів ЖКГ. Спочатку ця теза роз'яснив населенню БЮТ. Потім Віктор Андрійович особисто дав доручення компетентним органам в короткий термін розібратися з накрутками на газ, який в руках спритних мерів і їх афілійованих структур в одночас дорожчає з 95 доларів за тисячу кубів до 145 доларів "на вході" в квартиру. А тепер і В. Балога, який вирішив показати себе бійцем на посади голови виборчого штабу "НСНУ-Народна самооборона", зробив суворе зауваження професіоналам з Донецького уряду: чи не валіть, мовляв, з хворої голови на здорову, відповідайте за СВОЮ інфляцію та інші недоробки самі. Воно звичайно: знизив рік тому той же Клюєв з великою помпою ціни на бензин, а потім ціни ці повернулися на круги своя. Або візьміть прихватизацію. Вдруге за місяць Ющенко зупиняє термінового продажу Одеського припортового заводу (це неможливо провести ВИГІДНО в розпал політичної кризи: бо першокласні світові банки не кредитують в умовах суспільної смути такі великі покупки). Але апологети економічної базаровщини заявляють: все одно, мовляв, продамо ПРИПОРТОВИЙ в перших числах жовтня, тобто якраз під час підрахунку голосів на виборах 30 вересня і наступної судової вакханалії.

фото Діма Богданов / ОБОЗ

Лідери помаранчевої революції, мабуть, досі не готові надати гласності матеріали про відповідальність колишнього керівництва країни за прихватизаційної процеси початку століття (недарма бютівець Портнов якось пожартував: давайте, мовляв, спочатку націоналізуємо заводи Порошенко, а потім нехай вже він бере участь в націоналізації всіх великих придбань колишніх олігархів). Чомусь мало не з посиланням на Солану та інші європейські авторитети побутує міф: мовляв, НЕ МОЖНА без втрати інвестиційної привабливості України розібратися з тим кримінальним дерибаном держвласності, який відбувався в нашій країні в пострадянський час. Насправді ніякого інвестиційного буму в Україні поки немає: наприклад, ті два з половиною мільярди доларів, які потрапили цього року до нас з Кіпру, належать аж ніяк не кіпріотам. Це гроші наших олігархів старого і нового розливу, виведені спочатку під оподаткування, а потім реінвестувати в українську економіку, в яку через відсутність чесної конкуренції та патерналістської політики уряду хід для інших капіталів поки утруднений.

Насправді покарання злодіїв - це одне з ключових обіцянок Майдану, яке просто виявилося ПОКИ не виконаними. У результаті ці злодії намагаються дестабілізувати ситуацію в нашій країні, не гребуючи ні мовними суперечностями, ні натовськими: їм легко ловити рибку тільки в каламутній воді. І, мають рацію, звичайно, лідери Європейського Союзу, терміново прилетіли до Києва, щоб повідомити: Україна терміново необхідно НОВЕ уряд, який забезпечить країні СТАБІЛЬНІСТЬ. З чого складається ця стабільність? Ну, думаю, що для відповіді на це питання не вистачить навіть "Українського прориву" і "Чумацького шляху" разом узятих. Дванадцятирічного плану СТРУКТУРНИХ реформ тієї ж Маргарет Тетчер, може бути, і вистачило б. Але для того, щоб уряд реформ змінило уряд мільйонерів; для того, щоб ЗДІЙСНИТИ український прорив і наздогнати хоча б Мексику і Бразилію, які вже отримали від Саркозі запрошення до "великої вісімки"; для того одного блискучого піару мало: імідж кріпите справами своїми ж! Слава взагалі товар невигідний. Варто дорого. Зберігається погано.