Український миротворець "кришував" нефтежуліков

Український миротворець 'кришував' нефтежуліков

Майор української армії Олег Рудик опинився в епіцентрі міжнародного скандалу, що стосується тіньового нафтобізнесу.

Пружина цього скандалу почала розкручуватися після того, як в один прекрасний день митники Македонії затримали на своїх рубежах болгарські машини, що перевозили паливо нібито для потреб українських миротворців.

Македонських стражів кордону здивувало, що цей рейс виконувався саме в той момент, коли проходила чергова ротація українських солдатів у Косово. Сей факт їх насторожив, змусивши "тормознуть" караван. Як стверджують компетентні джерела, зовнішньополітичне відомство Македонії звернулося до українського МЗС з офіційним запитом з приводу палива з Болгарії.

Зрозуміло, про подію стало відомо командуванню Сухопутних військ української армії, яке стало розбиратися, що до чого. Незабаром до розслідування підключилася військова прокуратура Центрального регіону України. І з'ясувалося, що болгарський нафтотранспорт йшов по "липовим" документам, які були видані в українсько-польському миротворчому батальйоні. Ця "дах" потрібна була для того, щоб уникнути митних платежів, від яких, як відомо, звільнені миротворчі підрозділи. Призначалося паливо комерційним підприємствам, але аж ніяк не "блакитним каскам".

Але хто ж "хімічив"? Був розгаданий і цей секрет. До даної комбінації виявився причетним заступник командира з тилу військової частини А-3977 (українсько-польська миротворчий батальйон) майор Олег Рудик. Правоохоронці встановили, що майор підтримував дружні стосунки з якимсь болгарським підприємцем і за певну плату видавав йому транспортні сертифікати НАТО / КФОР, які надають право без різних там мит перевозити паливо через кордони Косово, Сербії, Македонії та Болгарії.

Протягом травня - жовтня 2007 року через кордони Болгарії та Сербії було перевезено близько 125-ти тонн паливно-мастильних матеріалів. За ці ліві рейси Олег Рудик отримав чотири тисячі євро.

"З честю" виконавши свій миротворчий обов'язок, 37-річний майор Рудик повернувся на Батьківщину. Офіцера з розпростертими обіймами прийняли в Житомирській аеромобільній бригаді, де він зайняв любиться йому посада - заступник командира частини з тилу. Однак розмірений ритм спокійної служби Рудика перервала військова прокуратура Центрального регіону України.

І майор зізнався ... Мовляв, він і справді брав грошики за тіньові нефтекаравани, однак, як заявляє, витрачав їх виключно на потреби військової частини (да уж, вельми дбайливим виявився тиловик, який зробив ставку на махінації). А ще колишній миротворець розкаявся, просив врахувати пом'якшувальні обставини (позитивна характеристика, виховує трьох дітей) і не карати його жорстко.

Проте військовий суд Київського гарнізону все ж закликав майора до відповіді в рамках Закону "Про боротьбу з корупцією", оштрафувавши його. А от бути чи корупціонеру Рудику в лавах української армії - це вже прерогатива командування військової частини.