Кабмін хоче зробити Україну раєм для імпорту
Міністерство економіки оприлюднило перелік з десяти проектів законів, які необхідно прийняти на вимогу СОТ.
Як пише в п'ятницю "Коммерсант-Україна" , в їх числі нова редакція Митного тарифу, яка змінює кілька сотень ставок ввізних мит на продовольчі товари. Це повинно "наситити" внутрішній ринок і стабілізувати ціни на продукти харчування, впевнені у міністерстві. Експерти підрахували, що інфляція загальмується всього на 1-3%, але перегляд тарифів активізує ввезення дорогих товарів і скоротить розміри "сірого" імпорту.
Прес-служба Мінекономіки з посиланням на слова міністра економіки Богдана Данилишина повідомила, що Україна разом з ратифікацією протоколу про вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) необхідно прийняти десять законопроектів, що міняють українське торгівельне законодавство. Це повинно відбутися до 4 липня. За словами пана Данилишина, три документи направлено до парламенту, інші ще готуються в Кабміні. Від детальних коментарів міністр відмовився.
Серед цих десяти проектів найбільш значущими для ринку можуть стати зміни до Митного тарифу. Як випливає з проекту, оприлюдненого Мінекономіки, зниження торкнеться декількох сотень найменувань продукції і стане не менш значним, ніж зниження імпортних мит у березні 2005 року. Тоді їх ініціювала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко для боротьби з контрабандою і гальмування інфляції.
Більшість змін передбачають перехід від стягування специфічної (фіксованої) ставки мита до адвалорної (відсоток від вартості товару). Наприклад, якщо раніше при імпорті м'яса треба було платити 10% від його вартості, але не менше 0,6 євро / кг, то після ухвалення змін - 15%. Ставка по молоку, молочним товарам і сирам складе 10% (раніше - 0,1 євро / л, 0,5 євро / л і 1,5 євро / л відповідно), картоплі - 10% (0,2 євро / кг), борошні і крупах - 15% і 20% (0,1 євро / кг).
Зменшиться ввізне мито на прісноводну і морську рибу - з 5-10% до 0-5% відповідно і цитрусові - з 3% до 0%. За специфічною формулою будуть оподатковуватися вина - 1,5 євро / л (раніше - 3 євро / л), пиво - 0,05 євро / л (0,5 євро / л).
Мінекономіки підрахувало, що це знизить середню ставку на імпорт продуктів харчування (м'яса - з 21,5% до 13,13%, молокопродуктів - з 24,8% до 10,1%, а борошна і круп - з 32,4% до 18,5%) і "наситить" внутрішній ринок імпортом, так як українські виробники не забезпечують необхідним обсягом споживчий попит. Це також повинно скоротити інфляцію.
Втрати бюджету від зниження розмірів мит на продукти харчування, за розрахунками Мінекономіки, складуть $ 65 млн. Більш істотний недобір очікується у зв'язку зі зміною ставок на ввезення промислових товарів, зокрема автомобілів (з 25% до 10-12%), папери, міді, лісоматеріалів і меблів - $ 95 млн.
Експерти вважають, що позитивний ефект на інфляцію від зниження митних зборів на продукти харчування переоцінений. Аналітики пояснюють це високими цінами на світових ринках. Експерт ІК Dragon Capital Віталій Ваврищук прогнозує, що зниження продовольчої інфляції буде на рівні 1%, додаючи, що перегляд ставок дає шанс вийти в Україну великим виробникам, а населенню - дешевше купувати імпортну продукцію (наприклад, алкоголь і сири). "Але не масово, тому що наші споживачі орієнтовані на внутрішній товар, який і по ціновій конкуренції, і якістю прийнятний", - говорить пан Ваврищук.
Президент Українського клубу аграрного бізнесу Олексій Лисиця оцінює зниження інфляції в 2-3% за півтора року. Пан Ваврищук упевнений, що зниження мит разом з жорстким митним контролем призведуть до детінізації економіки. Але перехід на адвалорну систему розрахунку призведе до того, що на ринок буде надходити більше дешевої і менш якісної продукції, так як завозити дорогу при такій схемі менш вигідно, вважає пан Лисиця. "У нас же практично немає сертифікованих лабораторій, де можна було б перевірити фітосанітарні якості товару або наявність в ньому генно-модифікованих організмів, застосування яких в Україні заборонено законодавством", - додає експерт.