Березовський даремно писав інавгураційну промову для Ющенка. Не придалася

Шановний Віктор Андрійович!

Я впевнений, що саме зараз, після перемоги демократів на Україну, Вам необхідно пред'явити нації Ваше бачення принципових проблем, які має вирішити народ України.

З повагою,

Б. Березовський

Лондон, 13 січня 2005

ПРОЕКТ

Інавгураційній промові ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

ІСТОРИЧНІ ЦІЛІ І СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНИ

Введення

Наприкінці 2004 року народ України здійснив мирну демократичну революцію. Вперше в історії нашої країни народ зробив самостійний вибір на користь свободи громадян і незалежності країни.

Події останніх місяців року, що минув кардинально відрізняються від подій 1991 року, коли в результаті розпаду СРСР свобода і незалежність виникли як Жар-птиця перед здивованим народом. Жар-птиця - в слов'янських казках - чудова птиця, яка прилітає з іншого (тридесятого) царства. Це царство - казково багаті землі, про які мріяли в давні часи, бо забарвлення Жар-птиці золота. Цю Жар-птицю піймали на Україні тямущі і злі люди і посадили в золоту клітку. Вони виставили клітку з Жар-птицею на огляд народу і привласнили собі право розпоряджатися нашою свободою і незалежністю України.

Ми випустили Жар-птицю з клітки. Тепер вона в серці кожного з нас. Свобода і незалежність стали надбанням усіх громадян України. У цьому полягає головний сенс і результат нашої помаранчевої революції.

Важливо не зупинятися і капіталізувати нашу політичну перемогу, тобто конвертувати її в політичні та економічні реформи, життєво необхідні країні.

Колишній режим жив одним днем ??- "після мене хоч потоп". Тому за десять років влада так і не запропонувала народу виразну стратегію розвитку нашої країни.

Ми зобов'язані разом зрозуміти і сформулювати наші цілі і разом до них йти.

Історичні мети України

Україна має три історичні цілі: незалежність, територіальна цілісність і демократія.

Незалежність

Після розпаду СРСР Україна формально отримала статус незалежної держави. Однак справжньою, а не декоративною незалежності країни старому режиму домогтися не вдалося. Він розмінював незалежність країни на економічні подачки і вилучення особистої вигоди для людей у ??владі. Цьому надалі не бувати. Досягнення економічної самодостатності має стати найважливішим стратегічним пріоритетом країни на шляху досягнення реальної незалежності.

Територіальна цілісність

Всі республіки колишнього Союзу за винятком країн Балтії та Білорусії зіткнулися з сепаратизмом. Не уникла цієї проблеми і Росія на Кавказі.

Важливо розуміти, що ця проблема в умовах розпаду тоталітарної влади і самої імперії має об'єктивний характер. Оскільки століттями імперська влада вибудовувала внутрішньополітичні баланси, експлуатуючи протиріччя між народами, відкидаючи їх спільні політичні та економічні інтереси, культурні та національні традиції на догоду побудови вертикалі влади.

Тому необхідно створити таку систему державного устрою, яка забезпечить цілісність країни в умовах демократичної політичної системи та вільного ринку.

Демократія

Основний сенс революційних перетворень, пережитих Україною, полягає в демократизації, розкріпаченні життя людини, суспільства, держави.

Демократичний фасад, який прикривав авторитарну сутність колишнього режиму, зруйнований. Наше завдання полягає в побудові основ справді демократичної політичної системи і реальної ринкової економіки.

Революція завершена. Ми вступаємо в тривалий еволюційний період розвитку країни, сенс якого полягає в тому, щоб кожен громадянин України переконався в перевазі нової політичної та економічної конструкції в порівнянні зі старою - авторитарної, кланової, корумпованою.

Тому важливо сформулювати стратегічні пріоритети для досягнення історичних цілей: незалежності, територіальної цілісності, демократії.

Стратегічні пріоритети України

Перший. Розкріпачення особистості.

"Так говоріть і так робіть, як мають бути суджені законом волі" - сказав апостол Яків.

Кожна людина народжується вільною, але не кожен залишається ним.

Віра, просвітництво і праця - три стовпи, на які спирається свобода громадянина.

Головним завданням нашої влади буде допомога людині залишатися вільним.

Другий. Демократизація суспільства.

Розкріпачення людини, громадянина створює необхідні передумови для самоорганізації та саморозвитку суспільства.

Історія демократичних спільнот в США і Європі протягом останніх двох століть винесла остаточний вердикт: демократичні, тобто самоорганізуються спільноти людей ефективніше керованих з єдиного центру за допомогою вертикалі влади, тобто авторитарних.

З цього історичного досвіду не випливає, що самоорганізація не вимагає обмежень. Тому кожна країна, яка стала на шлях демократії, залежно від національних, культурних, ментальних особливостей, від рівня економічного розвитку, виробляє систему обмежень - закони. Носієм і виконавцем цих обмежень є влада.

Третій. Демократизація влади.

Основний принцип демократичної влади становить перевага особистості над державою. Тобто, основне завдання демократичної влади зводиться до створення умов для максимальної самореалізації кожного громадянина. Тому обсяг обмежень встановлюється та реалізований демократичною владою повинен відповідати рівню відповідальності громадян перед суспільством.

Таким чином, чим свідоміше громадяни, тим менше обмежень встановлює владу. І навпаки, чим менш громадяни готові обмежувати себе самостійно у взаєминах із суспільством, тим більше обмежень зобов'язана встановлювати й добиватися їх виконання владу. Тому демократична влада повинна бути розумною і сильною.

У свою чергу, громадянин і суспільство повинні мати можливість контролювати владу, оскільки будь-яка влада і авторитарна і демократична в силу своєї природи прагне розширюватися і узурпувати якомога більше функцій управління суспільством.

Найдієвішим інструментом боротьби з концентрацією влади, переродження демократичної влади в авторитарну, є:

-Принцип поділу влади на виконавчу, законодавчу, і судову;

-Гарантоване і дієве право на політичну опозицію.

Завдання нашої влади полягає у створенні в захисті цих механізмів.

Четвертий. Демократизація державного устрою .

Відповідно до чинної Конституції України - унітарна держава. Введення такої норми було природною реакцією на розвал СРСР з метою зупинити можливу в той час ланцюгову реакцію на Україні. (До речі, всі республіки колишнього Союзу, крім Росії, вибрали модель унітарного державного устрою. Упевнений - у багатьох країнах пострадянського простору ця модель буде з часом замінена на федеративну).

Сьогодні, після 15 років унітарний державний устрій перетворилося на свою протилежність - в загрозу розпаду України. Федералізація необхідна Україні, оскільки є універсальною формою влаштування демократичної держави (за винятком нечисленних країн). Федералізм забезпечує гнучкість і конкурентноздатність політичної та економічної системи всередині країни.

Подивіться на політичну карту США. Батьки - засновники Америки прямо по лінійці штучно розчленували країну на штати, щоб через конкуренцію закласти основи самоорганізації та саморозвитку країни. І цьому аргументу неможливо протиставити ні моноетнічний складу України, ні її унітарне сьогодення і минуле.

Більше того, посилення інтеграції деяких регіонів України вирішується ефективніше шляхом розукрупнення і увелічеванія повноважень на місцях.

Основним у новому федеративний устрій держави повинен стати принцип делегування владних функцій суб'єктами (областями) федеральному центру, а не навпаки.

Важливою метою федеральної влади (держави) має стати формування єдиної політичної нації - українець - незалежно від національності по крові, віросповідання, культури.

Друга найважливіше завдання в демократизації державного устрою України - перехід від президентської до парламентської республіки, оскільки історично встановлено, що в умовах багатонаціональної держави зі сформованою географією проживання тих чи інших національностей, парламентська республіка ефективніше президентської. Але перехід до парламентської форми управління державою доцільно здійснювати в умовах сформованої політичної культури, критерієм якої є домінування кількох - двох, трьох (а не десятка) політичних партій, що виражають інтереси переважної більшості населення країни. В іншому випадку маргінальні партії можуть на догоду своїм вузькогруповим інтересам завдавати шкоди в вирішення стратегічних завдань країни.

Типовий приклад - Італія. Протягом майже всієї другої половини ХХ століття вона переживала безперервну зміну урядів, і, як наслідок, криза розвитку в порівнянні з іншими заподноевропейского країнами з подібним державним устроєм, але більш досконалим, краще структурованим політичним простором.

Тому я вважаю за доцільне зберегти президентську форму правління на строк, необхідний суспільству і політикам для структурування політичного простору країни. За моєю оцінкою, на це потрібен час до наступних президентських виборів.

П'ятий. Демократизація зовнішньої політики.

Демократизація зовнішньої політики України означає збільшення ступенів свободи України у зовнішньому світі.

Зовнішня політика України повинна відповідати виключно інтересам її громадян. Інтереси України важливіше інтересів будь-якої іншої країни - і США, і Росії і будь якої б то не було країни. Україна-правіше інших! Саме в цьому сенсі ми патріоти своєї країни. Перефразовуючи відомого політика, ми говоримо: "У України немає друзів, в України є інтереси".

Сьогодні Росія і США більше інших позначили свої інтереси на політичному просторі України. Стратегічний інтерес України полягає не в визначенні переваги однієї з цих сил, а в збільшенні числа політичних гравців на українській сцені. Тому Україна зацікавлена ??в прискоренні участі в європейській кооперації і в розширенні відносин з набирає міць Китаєм.

Основи зовнішньополітичної стратегії України - баланс. Баланс відносини з різними країнами.

Географічне положення України - центр Європи. Наша мета полягає в тому, щоб геополітичне становище України співпало з географічним.

Шостий. Економічна незалежність. Самодостатність.

Після розпаду СРСР республіки колишнього Союзу опинилися в різних економічних умовах. Ця відмінність визначилося, насамперед, розходженням у природних ресурсах, оскільки майже вся радянська продукція виявилася неконкурентноспроможною у порівнянні з товарами країн з розвиненою ринковою економікою. Недостатність природних ресурсів, насамперед, енергоносіїв, об'єктивно поставила Україну у вкрай важке становище.

Проте, народ України пройшов через найважче випробування - зміни менталітету. Основа ефективної ринкової економіки не економічні механізми, а менталітет громадян. Переважна більшість громадян країни усвідомили необхідність взяти на себе відповідальність за своє життя і життя своїх родин, а не чекати, коли цар, генеральний секретар чи президент вирішить їхні проблеми.

Тому, для отримання стійкого економічного зростання і досягнення економічної незалежності, влада зобов'язана забезпечити політичну стабільність і передбачуваність. Встановити зрозумілі закони однакові для всіх учасників ринку, і домагатися неухильного їх виконання.

Основний сенс участі держави в реформуванні економіки - усунення перешкод для ініціатив підприємців - не перешкодити творчості.

Висновок

Наприкінці минулого року весь світ дізнався, що на карті Європи з'явилася нова незалежна демократична держава - Україна.

Світ дізнався про нашу країну завдяки вам - сотням тисяч, мільйонам громадян нашої Батьківщини, які вийшли на вулиці і площі України, щоб стати вільними людьми.

За три тижні на Майдані, на холоді, у сніговій заметілі, великий народ України пройшов той же шлях, що сини Ізраїлова пройшли за сорок років, блукаючи, ведені Мойсеєм, під спопеляючим сонцем по пустелі Негев. Як і вони, ви з рабів перетворилися на вільних людей.

Ви самі вибрали свободу, ви її вистраждали, ви її відстояли. Ви повинні пам'ятати, що свобода не дається назавжди. За неї потрібно боротися кожен божий день.

Слава Господу!

Так! Переможемо.

Січень 2005