Обіцянки Тимошенко: плачевні підсумки
Все нове - це добре забуте старе. Напередодні чергових виборів , готуючись слухати "нові" передвиборні обіцянки, варто було б згадати обіцянки "старі". І те і те в лапках - бо новими і старими одні й ті ж гасла, перекручені на новий лад, можуть бути лише умовно.
Деякі з політиків складають звіти про виконану роботу - Президент, наприклад. Укладачам його звіту довелося гарненько повертати даними, щоб готових Віктора Ющенка хоч трохи, але з хорошого боку. Хоча навряд чи це допоможе гаранту, чиї "10 кроків назустріч людям" виявилися в підсумку рухом від народу .
А от прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, схоже, взагалі не думає надавати будь-якої звіт про виконання взятих на себе зобов'язань. Що не виглядає дивним, якщо взяти ці самі обіцянки і подивитися на їх втілення в життя. Судіть самі:
1. Протягом двох років після приходу до влади - повернення всіх заморожених вкладів колишнього Ощадбанку СРСР (загальна сума - близько 128 млрд грн).
Акція Кабінету міністрів з видачі тисячі гривень замість згорілих вкладів в "Ощадбанку" ("Юлиної тисячі") мала на меті не поліпшити рівень життя українців, а як можна вище підняти рейтинг самої Тимошенко. У підсумку роздача грошей привела до нового витка інфляції, "з'їла" вартість грошей, а заодно і добру частину рейтингу прем'єра. На даний момент виплати взагалі припинені . Якщо вірити заявам Юлії Тимошенко, то 6 з 8 мільйонів людей отримали свою тисячу. У свою чергу в Секретаріаті Президента і Ощадбанку стверджують, що 6,4 млн осіб з числа встигли зареєструватися до червня 2008 року (коли реєстрацію припинили) обіцяні гроші якраз НЕ отримали. А всього ошуканих вкладників більше 20 млн.
2. Скасування обов'язкового призову з 1 січня 2008 р. і переведення армії на контрактну основу.
Незважаючи на застереження експертів, електорат повірив. Після виборів тодішні сокоаліціанти з НУ-НС виступили проти, цілком обгрунтовано відзначаючи, що неможливо одним розчерком пера зробити армію професійною. Так і вийшло . А Президент, "щоб двічі не вставати", підмахнув указ про призов на весь 2008 рік. Власне, в 2009 теж нічого не змінилося. Армія комплектувалася і продовжує комплектуватися на призовний основі. Природно, ніхто не вибачився перед матерями і призовниками. Замість цього звучить невизначене: "Ми над цим працюємо".
3. Скасування ПДВ, найскладнішого податку в державі.
Дивна річ, як тільки політики опиняються в опозиції чи на старті виборчої кампанії, так відразу багатостраждальному ПДВ дістається і в хвіст, і в гриву, причому так вийшло, що від нинішнього прем'єра - найбільше. Вона ще з кінця 90-х пророкує йому безславний кінець в Україні, який все ніяк не настає. Списані стоси паперів з пропозиціями замінити його новим фіскальним інструментом, але все марно. Ні в першому своє прем'єрство, ні в друге, леді Ю не сподобилася безпосередньо заговорити про скасування. Але, оскільки відмовлятися від передвиборних обіцянок скасувати ПДВ ще занадто рано (це ж чи не найбільша стаття бюджетних надходжень), то в так і не затверджений проект урядової програми "Назустріч людям" було внесено розпливчасте обіцянку зробити порівняльний аналіз застосування ПДВ і альтернативних фіскальних механізмів, і вже після того визначитися, чи міняти шило ПДВ на мило багатоступінчастого податку з обороту. Проте в нинішній кризовій ситуації "навколонаукові" досліди з ПДВ дорівнюють видовбуванню діри в днищі човна. Але ж є ще міжнародне співтовариство, яке нам дає гроші. А раптом не зрозуміють і почнуть поглядати ?
4. Саманта "антинародну" влада в Києві
З 2006 року Київрада перетворився на поле битви. БЮТ все намагався вибити крісло з-під Черновецького. Після позачергових парламентських виборів, знову зійшовши на прем'єрський пост, Тимошенко домоглася позачергових виборів мера і депутатів міськради. І програла. Мером знову став Черновецький , і його ж блок отримав найбільше депутатських місць до Київради.
5. Підтримати Ющенка на президенських виборах.
Без коментарів.
А адже на носі у нас нові вибори і нові обіцянки. Он уже "черговики" від передчуття потирають руки, їм пообіцяли викупити 10 тисяч квартир і роздати "безоплатно". Та що там квартири?! Незважаючи на кризу, розруху, дефіцит бюджету і постійні залучення кредитів МВФ, Україна розраховується із зовнішніми боргами , виділяє мільйони на ювілейні медалі до дня Перемоги (замість того, щоб дати гроші залишилася жменьці ветеранів) і надає гуманітарну допомогу країнам Південної Америки . Аж гордість бере за державу. От би тільки хоч щось реально робилося ...