Головатий звинуватив Литвина у саботажі призначення суддів

Міністр юстиції України (за рішенням ВР - в.о. міністра) Сергій ГОЛОВАТИЙ звинувачує голову Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА в "систематичному створенні перешкод для функціонування українського органу конституційної юрисдикції" - Конституційного Суду України.

Про це йдеться в заяві С.ГОЛОВАТОГО "з приводу неналежного виконання повноважень головою Верховної Ради України в частині, що стосується забезпечення функціонування Конституційного Суду України", переданої УНІАН .

У заяві, зокрема, зазначається, що "орган конституційної юрисдикції посідає найважливіше місце у системі органів влади кожної держави, яка, проголосивши свою відданість принципам демократії та верховенства права, зобов'язана постійно забезпечувати таку відданість. Якщо такого органу немає в системі органів влади, або ж якщо він є, але не функціонує, то ні про демократію, ні про верховенство права не може взагалі йти мова ".

С.ГОЛОВАТИЙ зауважує, що в Україні вже протягом декількох місяців Конституційний Суд як постійно діючий орган конституційної юрисдикції не функціонує. "І це відбулося незважаючи на той факт, що і Президент України, і судова влада в цілому виконали свій конституційний обов'язок - своєчасно призначили і обрали нових суддів Конституційного Суду України у зв'язку з припиненням повноважень тих суддів, термін повноважень яких закінчився. Єдиною причиною тривалого нефункціонування в Україні Конституційного Суду є те, що Верховна Рада і досі діє довільно, не виконуючи свого обов'язку - котрі дають новим суддям можливості скласти присягу відповідно до статті 17 Закону про Конституційний Суд України ", - зазначає глава Мін'юсту.

Він нагадує, що ще місяць тому Венеціанська комісія, прийнявши відповідну заяву 16 грудня 2005, висловила стурбованість з приводу того, що діями парламенту унеможливлено безперервне ефективне функціонування Конституційного Суду України, і "закликала органи влади України, а особливо - український парламент до того , щоб швидко здійснити необхідні кроки для оновлення складу Конституційного Суду України ".

Стурбованість діями українського парламенту висловив також Моніторинговий комітет ПАРЄ. У його Заяві від 15 грудня 2005 грудня у зв'язку з цим сказано, що таким способом конституційна юстиція в Україні стала "заручницею політичних інтересів", і це "є неприйнятним".

"Наведені вище документи органів Ради Європи яскраво свідчать про те, що Україна і український народ як повноправних членів європейської спільноти вкотре поставлено в принизливе становище, чим завдано істотної шкоди Україні як державі, - зазначає С.ГОЛОВАТИЙ. - На жаль, ні Верховна Рада в цілому, ні особисто її голова досі не зробили жодного кроку, щоб виправити цю кризову ситуацію ".

За його словами, ненадання можливості особам, призначеним Президентом України та обраним з'їздом суддів України, заступити на посаду суддів Конституційного Суду України, склавши присягу на пленарному засіданні Верховної Ради, "не можна кваліфікувати інакше, як систематичне створення перешкод для функціонування українського органу конституційної юрисдикції". С.ГОЛОВАТИЙ зазначає, що такими своїми діями і Верховна Рада, і її голова "завдали не тільки істотної шкоди державним інтересам, а й правам та інтересам, що охороняються законом, громадян Володимира КАМПО, Дмитро ЛИЛАКА, Віктора ШИШКІНА - призначених на посаду суддів Конституційного Суду України Президентом України від 14 листопада 2005 року, та В'ячеслава ДЖУНЯ, Анатолія Дідківського, Івана ДОМБРОВСЬКОГО, Ярослави МАЧУЖАК, Василя Бринцева - обраних VII з'їздом суддів України від 3 листопада 2005 року ". Також цими діями "практично розтоптані такі фундаментальні принципи конституційного устрою України, як принцип правової держави, принцип поділу влади, принцип верховенства права, принцип конституційності, принцип законності та інші", переконаний глава Мін'юсту.

За його словами, перешкода приведенню до присяги осіб, призначених та обраних на посаду судді Конституційного Суду України, "можна кваліфікувати і як втручання в діяльність судових органів. Адже особи, назначенниеи Президентом України та обрано з'їздом суддів України на посаду суддів Конституційного Суду України, юридично набули статусу судді Конституційного Суду України з дня їх призначення або обрання, але в результаті перешкоджання принесення ними присяги у Верховній Раді України так і не змогли розпочати виконання своїх посадових функцій та службових обов'язків. Більше того, раніше призначені чи обрані суддями Конституційного Суду, які продовжують перебувати на посаді, зокрема - Павло ЄВГРАФОВ, Володимир ІВАЩЕНКО, Валерій ПШЕНИЧНИЙ, Сюзанна СТАНІК та Павло ТКАЧУК, за цих обставин також довільними діями парламенту і його голови усунені від виконання ними посадових функцій і службових обов'язків ".

Як зазначає С.ГОЛОВАТИЙ, систематична посилання голови Верховної Ради в обгрунтуванні цих дій на те, що депутати ніяк не можуть заповнити чотири вакансії, які за квотою належать Верховній Раді, не може служити виправданням парламентського свавілля щодо тих суддів, яким перешкоджають принести присягу. З урахуванням того, що відповідно до пункту 5 статті 88 Конституції України на голову Верховної Ради України покладено функцію організовувати роботу Верховної Ради України, протягом усього часу в цьому аспекті не існувало жодних перешкод для того, щоб голова Верховної Ради цю функцію відносно вже призначених і обраних суддів Конституційного Суду здійснив належним чином, заявляє глава Мін'юсту. Позбавленими юридичної грунти є також і заяви голови парламенту про те, що ці судді складатимуть присягу тільки разом з тими чотирма суддями, яких має обрати Верховна Рада. "Подібні дії голови Верховної Ради України є свавіллям, а отже, суперечать принципу верховенства права, закріпленому статтею 8 Конституції України", - зазначає С.ГОЛОВАТИЙ.

На його думку, "вкрай негативним і принципово неприпустимим у ситуації, що склалася є те, що вже протягом тривалого часу громадяни України та інші особи (як фізичні так і юридичні) практично позбавлені можливості ефективно скористатися правом на конституційне звернення до Конституційного Суду з клопотанням про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також юридичної особи, що гарантовано статтями 42 і 43 Закону "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року (№ 422/96-ВР) ".

"При всіх зазначених обставин від Президента України, який відповідно до статті 102 Конституції України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, Конституція вимагає діяти так, щоб можна було невідкладно і реально забезпечити відновлення ефективного функціонування Конституційного Суду України", - зазначає С.ГОЛОВАТИЙ.