Прокурор для прослушки вже не потрібен

У вівторок, 8 грудня, парламент Білорусі в рамках посилення боротьби зі злочинністю прийняв у першому читанні поправки до законодавчих актів. Оновлений закон суттєво розширює повноваження силовиків. Зокрема, МВС і КДБ зможуть проводити арешти і прослуховувати телефони без санкції прокурора. На думку експертів, це може призвести до посилення контролю силових структур над громадянами.

Ідею реформи в системі правоохоронних органів в серпні на нараді в адміністрації президента висловив білоруський лідер Олександр Лукашенко. Він повідомив, що система розподілу серед державних органів повноважень з розслідування тих чи інших категорій кримінальних справ "потребує суттєвого коригування, щоб відповідати реаліям сьогоднішнього дня".

Модернізація білоруського законодавства, за версією президента, має полягати в тому, щоб арешти проводилися без санкції прокурора. При цьому право на видачу санкцій на арешт повинні отримати директор КДБ, міністр внутрішніх справ і голова департаменту фінансових розслідувань (ДФР). Президент тоді доручив своїй адміністрації до кінця року підготувати законопроект і подати його на розгляд парламенту. Генеральний прокурор Білорусі Григорій Василевич спробував переконати президента, але безуспішно.

У підсумку документ навіть перевершив побоювання білоруських правозахисників, які ще в серпні розширення повноважень МВС і КДБ розцінили як "можливість посилення репресивного апарату". Закон, наприклад, дає право МВС, КДБ і департаменту фінансових розслідувань без прокурорської санкції займатися прослуховуванням телефонів, проводити обшуки і навіть укладати людей під варту. Крім того, санкції на арешт можуть дати не тільки особисто глава МВС або директор КДБ, а й керівники місцевих відділень цих структур.

Втім, після ухвалення закону в першому читанні влади будуть його доопрацьовувати. Вчора член комісії з національної безпеки палати представників Олег Кот заявив: "Від депутатів надійшло дуже багато пропозицій щодо цього закону, і зараз ми будемо його доопрацьовувати на розширеному засіданні". Голова комісії Віктор Гумінський підтвердив факт проведення розширеного засідання по цьому документу, але повідомити подробиці відмовився.

У владних структурах намагаються дезавуювати критику опонентів. Так, директор Білоруського національного центру законодавства та правових досліджень Вадим Іпатов заявив, що "такі дії будуть здійснюватися у виняткових випадках, в першу чергу для попередження тяжких, особливо тяжких і корупційних злочинів". На думку експертів центру, реформа допоможе знизити рівень корупції.

З ним не погодився голова юридичної комісії Білоруського Гельсінського комітету Гаррі Погоняйло. За його словами, згідно з вимогами нового закону санкцію на арешт видаватиме то відомство, яке порушило кримінальну справу. А це, на його думку, може призвести до того, що вузьковідомчі інтереси будуть штовхати спецслужби на незаконні оперативно-розшукові заходи, які формально можуть бути і санкціоновані, але з мінімальними підставами, пише "Комерсант" . "А міліціонери, співробітники КДБ і ДФР не матимуть за спиною додатковий контрольний орган в особі прокуратури, який давав санкції на ці арешти", - заявив пан Погоняйло.