Експерти про Україну: тиха євроінтеграція і стабільність

Приблизно так, якщо коротко, фахівці в галузі політології та соціології охарактеризували чергові стоденні підсумки роботи української влади. Точкою відліку тут стали кілька важливих кадрових призначень в уряді та інших центральних органах влади, що трапилися в лютому нинішнього року. А саме - призначення колишнього віце-прем'єра Андрія Клюєва секретарем РНБО, колишнього глави СБУ Валерія Хорошковського - першим віце-прем'єром, відповідальним за економіку, колишнього секретаря РНБО Раїси Богатирьової - міністром охорони здоров'я і віце-прем'єром з гуманітарних питань, а також, трохи пізніше - Петра Порошенка міністром економіки. Круглий стіл, на якому завели дискусію, так і назвали: "Сто днів нового формату влади".

Присутні, а саме - голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко, директор соціологічної компанії "Research and Branding Group" Євген Копатько, директор Департаменту європейської інтеграції секретаріату Кабінету міністрів Василь Філіпчук та директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зійшлися в думці, що минулий період для української влади був досить таки плідним.

Насамперед, вся команда біля керма працювала як єдине ціле. Ні склоки, ні видимих ??ознак боротьби за повноваження, так характерних для періодів, коли президентствувати попередники Віктора Януковича, сьогодні не спостерігається - констатували експерти. При цьому не виправдалися прогнози, що Валерій Хорошковський на своєму посту займатиметься виключно самопіаром в контексті підготовки до оволодіння прем'єрським постом, а Андрій Клюєв - втратить всякий інтерес до роботи в силу того, що його нові повноваження дуже скромні. Навпаки - і той, і той на своїх постах виявилися справжніми "робочими конячка". Хорошковський "несе свою ношу" і абсолютно не рветься до мікрофона (цей хрест - як раніше за прем'єром Миколою Азаровим), а Клюєв в ролі секретаря РНБО проявив несподівану активність, в найкоротші рядки, по суті, повернувши вагу і значення цього органу часів Володимира Горбуліна .

Основними завданнями для згаданих високих призначенців в уряді є виконання соціальних ініціатив глави держави, а також - підготовка країни до інтеграції з Європейським Союзом. І на тому, і на іншому напрямку робота рухається - констатували експерти. Хоча, що стосується євроінтеграції - тут далеко не все безхмарно, процес серйозно гальмується внутрішньополітичними конфліктами - висловив думку Володимир Фесенко. Водночас, відповідальний за даний напрямок при Кабміні Василь Філіпчук повідав, що "домашня робота", складова 95% всієї євроінтеграційної діяльності, рухається дуже активно. Її було помітно - тому що це в основному важка, копітка робота з приведення законодавчої бази держави до стандартів ЄС, але вона йде. І цей факт помічають навіть у самому Євросоюзі. Так, за словами Костя Бондаренка, навіть німецькі депутати - представники партії ХДС - ті, які досить активно останнім часом критикували нашу владу за справу Тимошенко, на одній з недавніх зустрічей визнали, що будувати відносини з Україною треба з поправкою на велику значимість співпраці з нашою країною. І що не можна відносини Євросоюзу з Україною цілком ставити в залежність від однієї справи Тимошенко.

Експерти також спрогнозували, що на найближчу перспективу - до парламентських виборів принаймні, серйозних кадрових потрясінь у країні чекати не варто. Від сили - когось президент може покартати-звільнити за підсумками ЄВРО. Але це ж - у порядку норми, не можна без такого. У цілому ж кадрові рішення президентською командою приймаються усвідомлено, і це - запорука спокійного розвитку ситуації. "Сьогодні у владі проглядається демонстрація єдності, і тому у цієї влади вже немає можливості на когось перевести стрілки. Якщо згадаємо, наприклад, 2010-й рік, коли були постійні конфлікти між президентом і прем'єром, то тоді продовження кадрових перестановок було б більш, ніж ймовірно. А зараз є цілком дієва вертикаль влади і всі кадрові рішення в ешелонах нинішньої влади приймаються досить усвідомлено. Тому, на мій погляд, до виборів великий ротації не буде ", - заявив соціолог Євген Копатько.

Схожої думки і Володимир Фесенко. "Є такий алгоритм: якщо президент критикує когось персонально, то це може говорити про майбутні зміни - зауважив політолог. - Поки що персоніфікованої критики ми не чули. А те, що було про Азарова, наприклад, це скоріше нагадує спосіб активізації зусиль щодо реформ. Табачник, наприклад, теж вічний кандидат на звільнення. Максимум можуть опинитися в хиткому становищі заступники міністрів ".