Російський історик пояснив, чому на Донбасі не спрацювала тактика Путіна
Президент Росії Володимир Путін при плануванні військових операцій спирається на раптовість і блеф, а не на реальну силу, проте на Донбасі такий розрахунок себе не виправдав.
Таку думку в інтерв'ю сайту Postimees висловив російський історик Юрій Фельштинський.
"Якби Путін усвідомлював загальну слабкість Росії, він ніколи не пішов би на конфлікт із Заходом через Україну та Сирію. У тому-то й річ, що з точки зору Путіна блеф важливіший за силу, як у покері, де блеф виявляється важливішим, ніж сильні карти на руках. Усі реальні військові конфлікти Росія програвала: афганська війна, обидві чеченські війни з військової точки зору для Росії закінчилися поразкою", - зазначив історик.
"А ось марш-кидок в аеропорт під Пріштіною в червні 1999 року або захоплення Криму, де розрахунки будувалися винятково на тому, що ошелешені "противники" (в одному випадку англійці з американцями, які разом із російськими десантниками були миротворцями в Сербії, тобто друзями-союзниками; в іншому - українці, які вважали росіян друзями-братами) не стануть стріляти в російських десантників, бо це дикість якась вбивати людей - ось це по-путінськи", - пояснив він.
ЧИТАЙТЕ: Пономарьов: Донбас для Росії - валіза без ручки
За словами Фельштинського, Путін вважає це справжніми військовими перемогами, заснованими на хитрості, рішучості, раптовості, психологічній непідготовленості супротивника до ведення військових дій проти "росіян".
"І в тому, і іншому випадку були відлиті медалі: "Учасник марш-кидка 12 червня 1999 року" і "За повернення Криму". Медалі "За повернення Криму" стали вручати вже 24 березня 2014 року, через декілька днів після захоплення, тобто відливали їх заздалегідь", - наголосив він.
Історик також зазначив, що в 1999 році Путін зробив для себе важливий висновок: американці з англійцями в "росіян" стріляти не готові. У 2008 році, під час вторгнення в Грузію, висновки 1999 року підтвердилися: американці не прийшли на допомогу Грузії, принаймні американські війська, що знаходилися в Грузії, грузинській армії допомогу не надали.
ЧИТАЙТЕ: Порошенко пояснив, чому терористи на Донбасі програють
"У березня 2014 року при окупації Криму НАТО теж відмовилося втручатися в конфлікт, хоча підписаний у 1994 році стосовно недоторканності кордонів України Будапештський меморандум залишав місце для будь-якого тлумачення, аж до військового втручання НАТО. Переконавшись у тому, що Америка не буде військовим способом перешкоджати російській агресії проти України, Путін віддав наказ почати захоплення східної України (проект "Новоросія"). НАТО, як і передбачав Путін, не втрутилося. Одночасно почалося промацування повітряних кордонів країн Балтії, водних кордонів Скандинавії і навіть повітряних рубежів США (в Каліфорнії й Алясці )", - сказав історик.
"Але українці стали чинити опір; люди гинули тисячами; сотні тисяч біженців залишили райони військових дій. Почалася справжня війна, і Путін злякався афганського і чеченського варіантів. Не добившись нічого в континентальній Україні за межами Донецької та Луганської "народних республік", він заморозив проект "Новоросія" і вирушив у Сирію", - резюмував Фельштинський.
Як повідомляв "Обозреватель", Юрій Фельштинський також розповів, що для Володимира Путіна зараз на перше місце вийшов конфлікт із Туреччиною через збитий Су-24.