Пенсійна реформа: хто доживе до пенсії?

Вирівнювання в Україні пенсійного віку між жінками та чоловіками, на якому так наполягає Міжнародний валютний фонд, таки здійсниться, оскільки переконати свого давнього кредитора уряду так і не вдалося. Так що, незважаючи на недавні заяву прем'єра Миколи Азарова, мовляв, пенсійний вік підвищено не буде, вже в недалекому майбутньому і чоловіки, і жінки будуть виходити на пенсію в однаковому віці - 60 років. Згідно з пунктом 10 Меморандуму між Україною та МВФ, дана пенсійна реформа стартує вже в 2011 році і триватиме цілих 10 років, протягом яких пенсійний вік для жінок буде збільшуватися на півроку щороку.

Слабка стать врятує Україну?

Тепер розкладемо все по поличках - чи дійсно це ефективний спосіб вирішити проблеми пенсійного забезпечення або ж просто "вікно в Європу". Міністр праці та соціальної політики України Василь Надрага, на жаль, ухилився від коментарів, пославшись на компетентність його прес-служби у цьому питанні. Тому ми звернулися за коментарем до експертів.

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський впевнений, що підвищення пенсійного порогу - це потрібний крок, але не єдиний.

"Це необхідно, оскільки пенсійна система України вичерпала свій потенціал. І пов'язано це як з економічними, так і з демографічними чинниками. На це потрібно дивитися як на об'єктивну реальність. Незрозуміло - якщо всі країни йдуть на це, навіщо розлучаються такі дискусії навколо цього питання . Він з технічного питання перетворився на політичний. Підвищення пенсійного віку для жінок дійсно може сприятливо відбитися на економічному майбутньому країни. Однак це не єдиний вихід із ситуації, що склалася в пенсійній системі України ", - підкреслив експерт.

Чому ж Меморандум передбачає збільшення пенсійного віку тільки для жінок? Відразу варто відзначити, що питання гендерної рівності тут ні при чому. Вся справа в тому, що чоловіки, які дожили до 60-річного віку, живуть потім ще в середньому 10 років, а низька тривалість життя у них викликана великою смертністю в молодому віці. Зокрема, згідно зі статистикою, у віці між 40 і 60 роками вмирає 22% чоловіків, так що якщо збільшити працездатний вік і для чоловіків, то відсоток смертності може значно зрости.

"А якщо дивитися тільки на жінок, то ми помітимо, що вони живуть на пенсії в середньому 25 років. Це більше, ніж у більшості інших країн світу!" - Заявив в одному зі своїх інтерв'ю українським ЗМІ Марчін Свенчицький, директор аналітичного центру Програми розвитку ООН "Блакитна стрічка".

Однак чи потрібно в цілому дане підвищення нашій країні - питання не з легких. З одного боку, такий крок економічно цілком обгрунтований, оскільки при нинішній демографічній тенденції пенсійна система України може просто впасти. Досить навести дані демографічних досліджень, а цифри, як відомо, не брешуть. Згідно з останніми демографічними прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, якщо вік виходу на пенсію залишиться без змін, чисельність населення пенсійного віку збільшиться з 11,7 млн ??у 2009 році до 14 млн у 2050-му, тобто фактична кількість платників внесків стане набагато менше числа працездатних, а кількість пенсіонерів - більше числа осіб непрацездатного віку.

Як свідчить той же прогноз, якщо в 2009 році на 100 осіб, які сплачували пенсійні внески, припадало 88 осіб, які отримували пенсію, то в 2025-му припадатиме вже 100 пенсіонерів на 100 платників пенсійних внесків, а в 2050-му - 125 пенсіонерів на 100 людей, які сплачують пенсійні внески.

Іншими словами, працездатному населенню доведеться гарувати як Папі Карло щоб прогодувати пенсіонерів, які, самі того не знаючи, сидять у нього на шиї. Адже вже сьогодні Україна знаходиться в критичній стадії, коли число працюючих громадян майже зрівнялася з числом пенсіонерів.

Також варто підкреслити, що без радикальних реформ пенсійної системи майбутні пенсіонери потраплять у набагато гіршу ситуацію, ніж нинішні. У першу чергу, це позначиться на їх достатку. Якщо середня пенсія у 2009 році становила 40% від середньої заробітної плати, у 2050-му, згідно з прогнозом, складе тільки 28%.

Слон і Моська

Для порівняння варто навести дані про пенсійний вік в розвинених країнах. Наприклад, у Великобританії вік виходу жінок на пенсію становить 60 років, у США й Німеччині - 65, в Японії - 70 років. Для чоловіків вік виходу на пенсію в ЄС коливається від 60 до 67 років, для жінок - від 55 до 66. У Польщі пенсійний вік теж колись становив 59 років для чоловіків і 55 років для жінок. А зараз - 65 і 60 років.

Однак навіть країни ЄС готуються до того, щоб підвищити пенсійний вік для своїх громадян. Приміром, згідно з прийнятим ще в 2006 році рішенням бундестагу, в Німеччині передбачено поступове підвищення пенсійного віку з 65 до 67 років (і для чоловіків, і для жінок) з 2012 по 2029.

Однак якщо провести порівняльний аналіз, то ми побачимо, що змагатися з розвиненими країнами нам ще не по зубах з урахуванням абсолютно іншої якості життя громадян, яке, в свою чергу, відбивається і на її тривалості.

Наприклад, згідно з рейтингом якості життя в країнах світу за 2009 рік, люб'язно наданим ООН, пальма першості належить Норвегії, де рівень тривалості життя один з найвищих у світі - 80,5 років. В Україні ж цей показник значно нижчий. За тривалістю життя Україна посідає лише 150-е місце з 223 країн світу, а очікувана тривалість життя жителя України складає всього 68 років. Для жінок цей показник дорівнює 74-м рокам, для чоловіків - 62-м рокам. Виходить, що після пенсії - відразу на упокій?

Довгожителі України - герої нашого часу

Як ми бачимо, є й інша сторона медалі - тривалість життя, яка формується на основі її якості. Тобто якщо з економічної точки зору підвищення пенсійного віку обгрунтовано, то з точки зору моралі, я б навіть сказав, здорового глузду, це більше схоже на відкрите використання людей в якості бездушного трудового ресурсу, який після свого зносу вже відверто не потрібен. Головне - вичавити по максимуму, на повній потужності.

І навіть якщо допустити, що такі радикальні заходи неминучі, чи реально в Україні допрацювати до нового пенсійного віку з урахуванням здоров'я населення та його затребуваності на ринку праці?

Очевидно, що ні! Оскільки такі фактори, як екологія, умови праці на промислових підприємствах, що дають, до речі, левову частку робочих місць в Україні, і ГМОшное харчування в комплексі призводять до того, що вже до свого 50-річчя далеко не кожен представник пролетаріату здатний продовжувати свою трудову діяльність .

В Україні показники загальної смертності населення вдвічі перевищують показники країн ЄС, а показники смертності населення у працездатному віці - в 2-4 рази. Про це в травні 2009 року сказав тодішній міністр охорони здоров'я Василь Князевич під час парламентських слухань на тему: "Шляхи реформування охорони здоров'я та медичне страхування в Україні".

За його словами, серед причин смертей: хвороби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів травлення, хвороби органів дихання. Він також зазначив, що в Україні смертність чоловіків віком 25-44 роки майже в чотири рази перевищує смертність жінок аналогічного віку.

Крім того, здоров'я нації - не єдина проблема на шляху досягнення українськими "трудоголіками" законного пенсійного віку. Окремий аспект - затребуваність на ринку праці. Аж ніяк не новина, що людей похилого віку не тільки намагаються не брати на роботу, але й часом позбуваються від них шляхом скорочення, щоб дати дорогу молодим. Погодьтеся - дилема! Ніби як і правильно відносно молоді, але зовсім неправильно відносно фахівців похилого віку.

Варто відкрити оголошення в Інтернеті і можна жахнутися заголовкам наступного характеру: "Стратегія пошуку роботи тим, кому за 40", "Кому за 40, куди ще беруть на роботу" і так далі, в тому ж дусі. Невже, якщо 40, то вже ставлення як до маразматик або спеціаліста бронзового століття? Як не сумно, але вірно буде сказати, що роботодавці в більшості своїй відносяться до людей за 40 і вище як до "відпрацьованим матеріалом". І це при тому, що, відповідно до Трудового кодексу, роботодавець не має права відмовити претендентові в роботі через вік кандидата. Саме тому люди похилого віку в більшості випадків змушені перекваліфікуватися в двірників або вахтерів, повідомляє Багнет .

Так що допрацювати до 60 років - це, мабуть, цілий подвиг для рядового українця. І тому, можливо, підвищення вікового порогу - не кращий спосіб позбутися дефіциту Пенсійного фонду. Напевно є й інші способи порятунку пенсійної системи. Наприклад, мотивація тих трудових ресурсів, які змушені отримувати зарплату в конвертах, бо "біла" зарплата не дозволяє вижити, або ж і зовсім емігрують у пошуках "зеленого" щастя в розвинені країни. Крім того, серед інструментів мотивації людей трудитися саме на благо вітчизняної економіки можна виділити збільшення кількості робочих місць з гідною оплатою, а також стимулювання та розвиток різних галузей української економіки.