Кому вигідно перетворити Київ на Донецьк: журналіст назвав версії резонансних вбивств

18,5 т.
Кому вигідно перетворити Київ на Донецьк: журналіст назвав версії резонансних вбивств

Гучні вбивства колишнього депутата-регіонала Олега Калашникова і журналіста Олеся Бузини можуть бути частиною сценарію із дестабілізації ситуації в Україні.

Про те, кому може бути вигідна низка смертей проросійських діячів, пише в статті для видання "Четверта влада" журналіст Денис Казанський:

"Відома справа, коли хочеш знайти злочинця, в першу чергу задаєшся питанням - кому вигідно? Якщо застосувати це просте правило до останніх резонансних розстрілів у Києві, то виходить приблизно ось що.

Версія №1. Українські націоналісти або "київська хунта"

Ця версія, зрозуміло, посилено розганяється зараз в російських ЗМІ. Її ж навперебій висловлюють прокремлівські спікери. Провину за вбивство Бузини на український уряд поклали, наприклад, в "Російському блоці", від якого письменник в 2012 році намагався балотуватися в парламент, але отримав незначну підтримку.

Відео дня

"Його вбивство - це процес фізичного усунення українською владою інакодумців. Олесь Олексійович неодноразово заявляв про те, що українські спецслужби ретельно вивчають його розпорядок дня і здійснюють за ним стеження", - заявив лідер забороненого тепер "Російського блоку" Геннадій Басов.

У подібному ж ключі висловлювалися й інші члени "клубу українофобів". Злочин стали безапеляційно валити на "криваву хунту" з перших хвилин після появи новини про розстріл, як ніби тільки й чекали смерті Бузини. Але чи вигідний владі був цей розстріл насправді?

Ну, по-перше, інакомислячих в країні достатньо і без Бузини. Взяти, приміром, скандальні заяви Гордієнка про вкрадені мільярди в уряді Яценюка. Або жорстку критику Тимошенко. Від них головного болю в уряду куди більше, ніж від статей з назвами "Трансвестит у вишиванці" або "Мари київського майдану". Та й про яке інакомислення йде мова, якщо інакодумцями по відношенню один до одного у нас сьогодні є президент і прем'єр?

По-друге, покійний, м'яко кажучи, авторитетом в Україні не користувався. Звичайно, в середовищі російських націоналістів і чорносотенців Бузина, безперечно, котирувався дуже високо. Але в тому то й справа, що це був суто експортний товар. Олесь Бузина творив у розрахунку на "ватника", на російського читача, який завжди з задоволенням зустрічав нову порцію гидот про "хохлів". А ось в Україні, на очорненні якої і будувалася все творчість письменника, до текстів Бузини в основному ставилися з легко зрозумілою гидливістю. Тому учиняти розправу над таким інакомислячих владі не було ніякого резону. Нападки Бузини в Україні швидше мали зворотний ефект - коли скандальний письменник когось кляв у своїх пасквілях, то це в першу чергу викликало ворожість до самого письменника і мимовільне співчуття його "жертві". Будемо чесні, людина, яка регулярно виряджалась в бутафорську білогвардійську форму (як інший відомий реконструктор Стрєлков) і носила фріковскі вуса, навряд чи могла представляти серйозну загрозу режиму.

Наскільки б цинічно це не звучало, шкоди від мертвого Бузини для влади набагато більше, ніж від живого. Тим більше, що останнім часом популярність письменника тільки знижувалася, і його перестали запрошувати на телеефіри.

Більш реалістичною виглядає версія причетності якогось радикального угруповання. Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вже написав у Фейсбуці, що отримав на свою електронну пошту лист нібито від якогось українського націоналістичного угруповання, яке зізналося у вбивстві Калашникова, Бузини, Чечетова, Мельника і Пеклушенка.

"Отримав на електронну пошту лист із заявою від якоїсь "Української повстанської армії", в якому вона бере на себе відповідальність за вбивство "антіукраїнської наволочі: Чечетова, Пеклушенка, Мельника, Калашнікова, Бузини". У листі наводиться цікавий факт: "На підтвердження того, що саме наші бійці провели цІ атентати, наводиться факт, невідомий загалу: Калашников був ліквідований зброєю калібру 7.65х17 та 9х18, сам він такоже встиг зробити постріл зі своєї зброї". Найголовніше в цій заяві: "Ми розгортаємо безжальну повстанську боротьбу проти антіукраїнського режиму зрадників и московських холуїв, і з цієї години будемо розмовляти з ними тільки мовою зброї аж до їх повного винищення", - написав Фесенко.

На його думку, лист свідчить скоріше про слід російських спецслужб, ніж про наявність сліду націоналістів. Послання і справді складено дуже незграбно, як у поганому серіалі. По-перше, дуже сумнівно, що українські націоналісти могли вибрати для своєї організації назву УПА. Вона розрахована швидше на російського обивателя. До того ж, якщо вбивства Калашникова і Бузини мають схожий почерк, то вбивство Чечетова явно з іншої опери. Націоналістам не було б ніякого сенсу маскувати його під суїцид, якщо вони збиралися зізнаватися в цьому вбивстві.

Олесь Бузина жив і працював у Києві все життя. Його перша книга - пасквіль на поета Тараса Шевченка - вийшла ще в 2000 році. Після цього Бузина видав кілька інших провокаційних праць, спокійно давав прес-конференції, зустрічався з читачами, і ніколи не мав проблем, якщо не вважати торта, яким у нього запустила в 2009 році активістка "Фемен". Пік популярності Бузини пройшов кілька років тому. Якщо перші дві книги письменника - "Вурдалак Тарас Шевченко" і "Таємна історія України-Руси" - дійсно наробили багато шуму, то наступні книжки виходили майже непомітно і вже не мали такого успіху. Якби Олесь Бузина справді так сильно когось дратував у столиці, постріли в його бік прозвучали б очевидно набагато раніше.

Версія №2 Кремль

Кремль в даному випадку - збірне поняття. Воно об'єднує і Кадирова, і ДНР, і ЛНР, і всі інші кремлівські щупальці. Мотивів у Кремля хоч відбавляй. Це і дестабілізація ситуації в Україні, і віддзеркалювання замовних політичних убивств в самій Росії, і очорнення керівництва країни, і підтримка пропагандистського міфу про страшних київських фашистів. А швидше за все - відразу все разом.

Ніби заготовлені заздалегідь гнівні звинувачення на адресу влади в Києві тільки підсилюють підозри. Висловився навіть Захарченко з ДНР. "Там не зупиняться на вбивстві журналіста Олеся Бузини і продовжать знищувати інакомислячих людей", - пообіцяв він і додав, що жертвами стане ще не одна людина. Само собою, коли кремлівський терорист впевнено прогнозує нові вбивства, мимоволі задумаєшся - а чи не сам він планує втілювати в життя свої слова?

Очевидно, що Росія не відмовилася від своїх планів розгойдати в Україні політичну ситуацію. І розправи в центрі столиці явно не додають країні стабільності. Політичні вбивства відбуваються для підвищення градуса ненависті в суспільстві, з метою викликати відповідну реакцію і черговий виток збройного насильства. Кремль явно не проти влаштувати в Україні щось подібне до італійських "свинцевих сімдесятих". А для цього хтось, як казав терорист Стрєлков, "повинен натиснути спусковий гачок війни". Схоже, що зараз намагаються запустити саме цей сценарій.

По російських телеканалах так багато і довго брехали про утиски росіян в Україні, що врешті-решт "відповідати за базар" все-таки довелося б. Зрозуміло, вбивство письменника Бузини і скандального гопника Калашникова дуже підходить в якості прикладу кричущих репресій, про які так довго говорили в Росії. Очевидно, що хтось дуже хоче перетворити Київ на Донецьк - місто, де вбивства на вулицях стали буденністю, а страх заганяє людей у квартири. І цей хтось явно не живе в Києві, тому що мешканцям столиці донецькі порядки вже точно не до вподоби.

Версія №3 Регіонали

Ця версія найбільш екзотична зі всіх, але і вона має право на життя. Смерті Бузини і Калашникова - ні на що не впливають, але можуть підняти рейтинг прокремлівським силам України і мобілізувати їх електорат до виборів у місцеві органи влади, які пройдуть цього року.

Резонансні розстріли представники "Опозиційного блоку" можуть використовувати для тиску на владу, щоб перешкодити подальшим судовим процесам проти представників колишньої влади. До того ж, загибель найбільш одіозних прокремлівських спікерів допомогла суспільству, що вимагає арештів представників режиму Януковича, в деякому розумінні випустити пар. Бузина і Калашников могли стати "козлами відпущення", яких обрали зі свого середовища самі регіонали, для задоволення суспільного "запиту на відплату". Як варіант, в розрахунку на те, що українці вже не будуть сильно обурюватися, якщо тепер виправдають Єфремова або відмовляться розслідувати махінації Юрія Бойка зі знаменитими вишками.

Словом, гадати можна довго. Але факти невблаганні - хто б не вбив Калашникова і Бузину, нашкодив він в першу чергу Україні. Ким би не були загиблі - їх смерть не принесла країні ніякої користі, тому що закривавлені трупи на вулицях не красять жодне місто світу, а вже тим більше європейський Київ ".

Як повідомляв "Обозреватель", 16 квітня в Києві кілер розстріляв журналіста і письменника Олеся Бузину .

15 квітня в Києві був застрелений депутат п'ятого скликання Верховної Ради від Партії регіонів Олег Калашников .

9 березня, ввечері в Київській області покінчив із собою депутат V та VI скликань від Партії регіонів Станіслав Мельник .

28 лютого екс-регіонал Михайло Чечетов вистрибнув з 17 поверху власної квартири .

Крім того, 2 березня, покінчив із собою екс-глава Запорізької ОДА, екс-нардеп від ПР Олександр Пеклушенко .