Металургам не вистачає транспорту

Українські металурги активно інвестують у збільшення існуючих і будівництво нових потужностей, що дозволить вже до 2012 року збільшити виробництво сталі в Україні з нинішніх 43 млн т до 60-65 млн т на рік.

Цьому сприяє зростання попиту на сталь у світі, який, за експертними оцінками, протриває не менше 15 років.

Спостережуваний зараз у світі попит на сталь підстьобує представників гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України вкладати кошти в модернізацію та розширення сталеливарних потужностей. Згідно з планами, заявленим металургами, до 2012 року в Україні передбачається виплавляти 60-65 млн т сталі на рік (+40-50% до виплавки 2007 року), з яких 53-56 млн т - в мартенах і конвекторах, а 7-9 млн т - в електропечах. А інвестиції в сталеливарні потужності країни в найближчі десять років, за оцінками Мінпромполітики, перевищать $ 25 млрд.

"Зростання споживання сталі на світових ринках триватиме як мінімум до 2022 року", - упевнений директор "Укрпромзовнішекспертизи" Володимир Власюк. Цьому сприяє зростання споживання сталі, викликаний індустріалізацією країн, що розвиваються, - Китаю, Індії, Ірану, Бразилії - і країн Близького Сходу. Подібна тенденція спостерігалася в 50-70-х роках минулого століття, коли відбувалося оновлення індустрії Західної Європи та Японії. У найближчі 15 років основний приріст споживання сталі буде забезпечувати Китай - до 2020 року 780 млн т щорічно (у 2007 році - 421 млн т), впевнені в держпідприємстві "Укрпромзовнішекспертиза". "А потім центром росту споживання стане Індія", - говорить пан Власюк.

Збільшуючи виробництво сталі, металурги стикаються з труднощами в збуті своєї продукції, говорить гендиректор об'єднання підприємств "Металургпром" Василь Харахулах: "Експорт металопродукції та залізорудної сировини (ЗРС) обмежується дефіцитом залізничних вагонів". За його словами, на початок року дефіцит вагонів склав близько 15 тис. одиниць. З урахуванням їх подальшого виводу з експлуатації на кінець року він перевищить 24,6 тис. одиниць, а до 2020 року - 57,1 тис. одиниць, що буде перешкоджати нормальній роботі підприємств ГМК, вважають у Мінпромполітики.

Крім того, в Україні відсутня рухомий склад для нарощування обсягів вантажоперевезень, вважає Володимир Власюк з "Укрпромзовнішекспертизи". За даними "Укрзалізниці", в 2007 році держадміністрація експлуатувала вже 82% від пропускної здатності залізниці. "Для модернізації транспортної інфраструктури тільки в рухомий склад в 2008-2012 роках потрібно інвестувати $ 10 млрд, ще по $ 2,5 млрд - в дорожнє полотно і тяговий склад", - вважає пан Власюк.

Кокс зменшує прибутки українських олігархів

Виробництво сталі також стримується дефіцитом коксівного вугілля , відзначають у Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча. Торік потреби металургів у коксівному вугіллі склали близько 42 млн т, або 25,5 млн т вугільного концентрату. При цьому видобуток коксівного вугілля в Україні щорічно падає і в 2007 році склав 28,4 млн т, що дозволило забезпечити заявлену потребу коксохімічних заводів країни лише на 55%. Поки що дефіцит вугілля покривається їх імпортом, в основному з Росії, Польщі та Казахстану . "Але вже найближчим часом можуть виникнути складнощі і з імпортом вугілля з Росії, де 60% експортованого вугілля припадає на Україну, а в найближчому майбутньому можлива переорієнтація поставок на більш перспективний азіатський ринок", - відзначає Василь Харахулах з "Металургпрому".

Заступник директора "Держзовнішінформу" Володимир Піковський вважає, що ще одним стримуючим фактором для нарощування виплавки може стати дефіцит металобрухту. За даними "Укрпромзовнішекспертизи", на кінець 2007 року запаси брухту чорних металів в Україні оцінювалися в 594 млн т, але до 2012 року його споживання зросте і наблизиться до обсягів заготівлі. На думку пана Піковського, виходом зі сформованої ситуації може бути заміна мартенівського способу виплавки сталі на конвекторний, що знизить споживання брухту, а також створення власних брухтозаготівельних компаній з високим технологічним рівнем заготівлі та переробки "важкого" брухту. Наприклад, такою компанією вже володіє "Інтерпайп".

Оскільки модернізація транспортної інфраструктури відбувається недостатніми темпами, металурги змушені проводити її за власні кошти. За оцінками "Укрпромзовнішекспертизи", до 2012 року витрати компаній на вирішення проблем логістики складуть не менше $ 150 на тонну потужностей і досягнуть $ 3 млрд. Це збільшить термін окупності інвестпроектів. Так, за даними "Металургпрому", в 2001-2007 роках метпідприємства придбали близько 5,5 тис. вагонів, інвестувавши в це близько $ 280 млн. Серед найбільших власників рухомого складу - компанії "Метінвест", "Інтерпайп", ММК ім. Ілліча і "АрселорМіттал-Кривий Ріг". В "АрселорМіттал-Кривий Ріг" говорять, що мають намір збільшити парк піввагонів з 400 одиниць в 2007 році до 1,5 тис. до 2010 року. В "Запоріжсталі" повідомили, що вже інвестували в парк піввагонів (550 одиниць) 160 млн грн. А в ММК ім. Ілліча заявляють, що ще в 2004 році придбали 350 вагонів з перевезення листового прокату в рулонах і мають намір продовжити збільшення парку. "Придбання вагонів у власність - дуже капіталомістка завдання навіть для металургів. Але очікувані доходи від експортних продажів, а також зобов'язання з постачання продукції в строк змушують меткомпанії робити інвестиції у вагони, які є непрофільним активом для них", - відзначає начальник аналітичного відділу ІФГ " Сократ "Костянтин Степанов.

Не дозволяє збільшувати операції експортних та імпортних поставок завантаженість морських портів. Інвестуючи в перевалку в портах, компанії розраховують вирішити проблему дефіциту коксівного вугілля. Зараз, за ??словами аналітика ІК Concorde Capital Євгена Червяченко, поставки вугілля з Австралії та Північної Америки судами дедвейтом (вантажопідйомність) менше 100 тис. т, нерентабельні, а українські порти здатні приймати судна вантажопідйомністю до 30 тис. т. Тому компанія "Метінвест" вже реалізує проект будівництва комплексу в Севастополі, який дозволить приймати судна дедвейтом до 140 тис. т. А компанія "Причали Комінтерну" збирається побудувати термінал з перевантаження ЗРС і вугілля потужністю 10 млн т в порту "Південний", де одночасно зможуть оброблятися два судна дедвейтом 100 тис. т кожен. Крім того, "Смарт-холдинг" планує побудувати комплекс з перевалки 15 млн т ЗРС і 5 млн т коксівного вугілля в порту Очаків.

Читайте по темі:

Металурги б'ють тривогу

Пристрасті по металу: СОТ від антидемпінгу не врятує

Кокс зменшує прибутки українських олігархів

ЄС скасував квоти на метал з України

Європа відкриває ворота для українського металу

Підготував Артур Гойсан