З 7 липня батон коштуватиме 2,3 грн

ВАТ "Хліб Києва" заявляє, що з 7 липня вимушене в односторонньому порядку підняти роздрібно-відпускні ціни на свою продукцію.

Як йдеться в повідомленні компанії, переданому агентству УНІАН , гостра фінансово-економічна криза, в якій на цей момент знаходяться підприємства ВАТ "Хліб Києва" - ВАТ "Київхліб" і ВАТ "Київмлин", штовхає підприємства на непопулярний крок - підвищити ціни на наймасовішу складову продукції - соціальні сорти хліба.

Хліб у столиці видаватимуть за картками

"На жаль, звернення трудових колективів столичних пекарів та мукомелів до органів державної влади з проханнями про підвищення цін на масові сорти хліба та батони вищого гатунку не привели до бажаних результатів. У зв'язку з тим, що рентабельність продукції на підприємствах ВАТ "Київхліб" і ВАТ "Київмлин" у квітні 2008 року становила мінус 30% на батон "Нива", мінус 37% на хліб "Український", мінус 28% на хліб "Пшеничний", підприємства знаходяться на межі зупинки. Для нормальної життєдіяльності підприємств хлібопекарської галузі необхідні механізми ціноутворення, які забезпечили б рентабельність виробництва на рівні не нижче 15% ", - йдеться в повідомленні.

Керівництво компанії вважає, що політика подальшого утримування низької ціни на хліб загрожує підприємству серйозними проблемами аж до банкрутства. Сучасні економічні умови швидко змінюються і спонукають компанію переглянути ціни на вироблений продукт.

У результаті з 7 липня ціна батона "Нива" становитиме 2,30 грн (замість теперішніх 1,40 грн), хліба "Український" - 3,16 грн (сьогодні 1,64 грн), хліба "Пшеничний" - 2,68 грн (сьогодні - 1,60 грн).

"Востаннє столичні пекарі підвищували ціни на хліб у серпні 2006 року . За минулі майже два роки суттєво зросли ціни на складові як самого хліба (приміром, пшеницю на 90%, жито - 140%, соняшникову олію - 200%), так і задіяні енергоносії та послуги (природний газ - на 95,7%, електроенергія - на 100%, зарплата співробітникам - на 42%). При істотному подорожчанні всіх компонентів виробництва хліба ціна на нього залишилась старою і зараз руйнує економіку підприємств - щомісячні збитки в середньому становлять 17-18 млн грн - більше 100 млн грн за перше півріччя 2008 року.

Крім того, існуюча цінова політика по відношенню до хліба не дозволяє керівництву підприємства ефективно вирішувати соціальні питання. На даний момент середньомісячна зарплата робітника компанії, з урахуванням нічних і святкових змін, становить 2 588 грн, що істотно нижче середньої заробітної плати по Києву - 3045 грн і є причиною високої плинності кадрів. Так, в 2007 році плинність кадрів на хлібозаводах становила 28,7%. Прямим наслідком економічної неспроможності є відсутність коштів на модернізацію виробничого процесу. Технологічно і морально застаріле обладнання, на якому щоденно виробляються тонни хлібопродуктів, погрожують перебоями з продуктом "номер один" для киян ", - заявляє ВАТ" Хліб Києва ".

Києву загрожує хлібна криза

Як уже повідомляв "Обозреватель", ще 26 червня генеральний директор компанії "Хліб Києва" Ігор Мазурика і голова правління компанії "Київмлин" Володимир Почеп заявили про загрозу зупинки виробництва хліба в Києві через його нерентабельність.

"На сьогоднішній день є реальна загроза, що почнуться перебої з поставками хліба", - сказав Мазурика. За його словами, через регулювання цін на хліб його виробництво в Києві нерентабельне, і збитки підприємств "Київмлин" і "Київхліб" за січень-червень становлять близько 100 млн гривень. За словами Мазурики, Київська міська державна адміністрація, яка регулює ціни на соціальні види хліба і борошно для цих підприємств, що не компенсувала їм за перше півріччя близько 75 млн гривень. "Київхліб" неодноразово протягом 2007-2008 років звертався в міськадміністрацію з проханням підвищити ціни на хліб. Підприємства вважають, що Кабінет міністрів і Київміськадміністрація повинні змінити підхід до держрегулювання цін на хліб так, щоб враховувати рентабельність хлібопекарських підприємств на рівні 10-15%, а борошномелів - на рівні 7%.

"Головне, щоб був настільки ефективний механізм регулювання цін, щоб якщо змінюються складові частини собівартості, ми мали можливість встановлювати справедливу ціну, яка забезпечить мінімальну рентабельність", - сказав Мазурика. Також він повідомив, що банки не поспішають видавати кредити київським пекарям, а через відсутність коштів підприємства не можуть інвестувати у свою технічну модернізацію.

Нагадаємо, що в жовтні минулого року мер столиці Леонід Черновецький заявив, що ціни на хліб у Києві підвищуватися не будуть ні за яких обставин.

Як відомо, Кабмін у рамках боротьби зі зростанням споживчих цін почав інтервенції борошна, цукру та м'яса з Держрезерву на продуктовий ринок країни . Як уже повідомляв "Обозреватель", для утримання цін на хлібопродукти Кабінет міністрів включив батон у перелік масових (соціальних) сортів хліба . Своє рішення в уряді пояснили проханнями виробників хліба, які тепер зможуть пекти батони з дешевого борошна Держрезерву. Голова Державного комітету з державного матеріального резерву Михайло Поживанов розповів, що норма про включення батона в соціальні сорти хліба була прийнята "з ініціативи Мінагрополітики, яке діяло на прохання виробників". "Батони займають велику частку в асортименті хлібокомбінатів. Перевірки часто показували, що підприємства намагалися виготовляти їх з нашого дешевшого борошна. Тому пекарі звернулися з ініціативою включити батон до списку соціальних сортів хліба, що дозволить утримати ціни", - пояснив він. А пропозиція продавати борошно через роздрібні мережі пан Поживанов пояснив необхідністю контролювати вартість її реалізації: "Ми готові продавати вже розфасовану борошно за ціною 2,4 грн / кг. У роздрібній мережі з урахуванням 15-відсоткової торговельної надбавки (гранична рентабельність) ціна не повинна перевищувати 2,7 грн / кг ".

Втім, самі виробники були вкрай стурбовані таким рішенням уряду. "У нас рентабельність з масових видів хлібопродукції і так всього 5%. Ми виживаємо за рахунок здоби та кондитерських виробів, - заявив комерційний директор" Торгового дому 'Сумський хліб' "Анатолій Кисиленко. - Якщо батон буде віднесений до соціальних сортів хліба, рентабельність по масовому хлібу піде в мінус, і нам можна буде закриватися ". З такою оцінкою згоден і директор компанії "Цар Хліб" Орест Андріяс. "З включенням батона в соціальні сорти хліба можна було погодитися, якби уряд підвищив норму рентабельності до 20% (зараз - 12%). Без цього ми як мінімум станемо працювати в нуль", - упевнений він.

Нагадаємо, право включити батон до списку соціально значимих продуктів дає Кабміну постанову Верховної Ради, якою вона встановила граничну торговельну надбавку не більше 15% на соціально значущі продукти харчування . У законі прописані найменування соціально значущих продуктів, а також пункт, яким Кабінету міністрів надається право доповнювати і уточнювати цей список.

Читайте по темі:

Хліб у столиці видаватимуть за картками

Києву загрожує хлібна криза

Експерименти з хлібом перелякали киян

Батон пустили в маси

Ціна на хліб підвищиться до 10%

Підготував Артур Гойсан