Мовний закон набув чинності

Закон України "Про основи державної мовної політики", що розширює сферу застосування російської мови та інших мов національних меншин, набув чинності після опублікування сьогодні в офіційному органі українського парламенту - газеті "Голос України".

Закон встановлює, що державною мовою є українська мова. Згідно з документом, українська мова як державна застосовується по всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі, в навчальних закладах, в межах і порядку, визначених цим законом.

Крім того, в законі передбачається, що в контексті європейських регіональних мов або мов меншин до регіональних мов або мов меншин України віднесені мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримотатарскій, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька. Закон передбачає, що за рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, може застосовуватися мова національних меншин, якщо регіональна мовна група складає менш 10% відповідної території. Закон також передбачає, що засідання Верховної Ради та її комітетів і комісій ведуться державною мовою, однак виступаючий може говорити іншою мовою. У такому випадку переклад його виступу державною мовою забезпечує апарат парламенту. Крім того, акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами. Акти місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою, проте в межах території, на яких поширена регіональна мова, приймаються державною мовою і мовою регіонального меншини. Тому в законі передбачено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів держвлади і місцевого самоврядування є державна мова, проте в межах територій, на яких поширена регіональна мова, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів влади може використовуватися регіональна мова. Крім того, в законі встановлюється, що посадові та службові особи зобов'язані володіти державною мовою, спілкуватися нею з відвідувачами, але в рамках територій, де поширена регіональна мова, посадові особи можуть вживати їх і спілкуватися на них з відвідувачами. Закон також встановлює, що назви органів держвлади місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємств, установ і організацій, написи на їх печатках, штампах, офіційних бланках і таблицях виконуються державною мовою, однак у межах територій, де поширена регіональна мова, за рішенням місцевої ради всі ці назви і написи можуть виконуватися державною і регіональною мовами. Крім того, в законі встановлюється, що документація про вибори Президента, народних депутатів, депутатів місцевих рад, а також на проведення всеукраїнських і місцевих референдумів оформляється державною мовою. Проте в межах територій, де поширена регіональна мова, така документація оформляється і на діючому регіональною мовою. Те ж стосується і мови, на якому друкуються виборчі бюлетені - державною та регіональною мовами. Відповідно до закону, паспорт громадянина або документ, що його замінює, а також дані про власника цього паспорта вносяться в цей паспорт державною мовою, однак за вибором громадянина такі записи в паспорті можуть бути зроблені і на одному з регіональних мов. У законі пропонується поширити дію цього положення на інші офіційні документи, що засвідчують особу громадянина, а саме: на акти реєстрації громадянського стану, документи про освіту, трудову книжку, військовий квиток та інші офіційні документи. Встановлено також, що судочинство в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в межах територій, де поширена регіональна мова, за згодою сторін, суди можуть проводитися з використанням регіональної мови. Нагадаємо, 8 серпня Президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. Після підписання закону главою держави об'єднана опозиція "Батьківщина" виступила з заявою про те, що скасує антиукраїнський акт про мови і приверне нинішнього Президента і голову Верховної Ради до відповідальності.