Допоможіть регіональній еліті!

Декларації про доходи місцевих чиновників викликають і сміх, і сльози в одночас

Вони зовсім не думають про себе, родимих, про особистий комфорт і добробут своїх сімей. У них немає власних квадратних метрів, і навіть авто. Вони - регіональна еліта України, а саме: губернатори та їхні заступники, призначені указом "згори", а також мери, обрані народом.

Декларації про доходи місцевих чиновників збирали, вивчали, аналізували представники відразу декількох громадських організацій. Активісти зізнаються: документація про доходи регіональної еліти викликає подив, адже у деяких керівників на місцях, не те, що дахи над головою немає - вони гостро потребують матеріальної допомоги від держави. Бідний, майже як церковна миша - мер Тернополя. Він заробляє менше за всіх своїх колег, які мерства в обласних центрах нашої країни. Дохід тернопільського градоначальника в минулому році склав всього 70 тисяч гривень. Живе він на одну зарплату, а з житла задекларував 12 метрів кімнати в гуртожитку. А ось рівненський губернатор Василь Берташ в 2010-му заробив майже мільйон. Але цих коштів для чиновника виявилося мало, і він отримав ще 30 тис. державної матдопомоги.

Найбагатшим мером виявився столичний градоначальник Леонід Черновецький . Загальний дохід епатажного мера, який давно проживає за межами України, в минулому році склав 15,5 млн грн. Найбільш заможним з губернаторів є голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб (більше 1 млн грн). Із заступників глав облдержадміністрацій у 2010-му найбільше заробив представник Закарпаття Іван Бушко (більше 6 млн грн).

Присутні в нашій чиновницької армії і персонажі, що не мають даху над головою. До таких належать зокрема мери Ужгорода - Віктор Погорєлов та Харкова - Геннадій Кернес. Також без власного "кута" живуть сім'ї губернатора Івано-Франківської області, перших заступників голови Тернопільської ОДА та першого зама Радміну АРК Павла Бурлакова.

Натисніть на таблиці для завантаження повного переліку доходів чиновників

У вас вже виникло бажання створити благодійний фонд для допомоги регіональних керівників? Не поспішайте спустошувати свої гаманці. Справа в тому, що до переходу на державну службу багато чиновників встигли накопичити солідні суми на банківських рахунках. У цьому напрямку досягли успіху мери Донецька (1 млн 765 тис. 313 грн) та Києва (1 млн 389 тис. 126 грн), а також губернатори Донецької (3 млн 800 тис. 435 грн), Черкаській (3 млн 452 тис. 400 грн ), Рівненській (3 млн 325 тис. 849 грн) та Луцької областей.

Єдина з обласних адміністрацій України, яка вирішила не розсекречувати інформацію про доходи свого керівництва - Запорізька ОДА. Перший заступник губернатора, регіонал Станіслав Лимарчук аргументував відмову наявністю у своїй, а також у декларації голови облдержадміністрації ... конфіденційної інформації.

До слова, незабаром відмовлятися від оприлюднення інформації про свої доходи та власності чиновники не зможуть. Якщо, звичайно, не хочуть відправитися в місця не настільки віддалені. Справа в тому, що з 1 січня за приховування таких даних "світить" позбавлення волі строком від двох до п'яти років. А вже з 1 квітня 2012-го держслужбовці високих рангів повинні будуть декларувати не тільки доходи, а й витрати.

Про те, чи охоче чиновники відповідали на запити про свої доходи, будинках, пароплавах - "Обозреватель" говорить з членом громадської організації "Демократичний альянс" Андрієм Сидоренко.

- Андрій, розкажіть, що приємно, а що неприємно здивувало вас в ході збору інформації про доходи регіональних влад, і які висновки ви для себе сформували, проаналізувавши отримані дані?

- Приємно здивував той факт, що майже всі облдержадміністрації та місцеві ради, в які ми подавали запити, відповіли вчасно і в повному обсязі. Неприємно здивувало зміст декларацій, адже ознайомившись з ними, ми з'ясували, що чиновники в більшості своїй отримують матеріальну допомогу. Крім того, зрозуміло, що багато з чиновників, з урахуванням задекларованих коштів, мають свій власний бізнес. Очевидно, після того, як зайняли посаду держслужбовця, вони або переписали свій бізнес на родичів, або абстрагувалися від нього якимись іншими способами.

Крім того, здивував той факт, що досить велика кількість держслужбовців згідно з деклараціями, не мають ні будинків, ні квартир, ні машин. А є ситуації, коли чиновник володіє автомобілем, вартість якого перевищує в кілька разів його річну зарплату. Це викликає найбільше запитань. Саме тому наступним етапом нашої кампанії буде проведення розслідувань, в рамках яких ми хочемо з'ясувати, наскільки задекларована інформація відповідає реальним доходам і власності чиновників.

- А як до отриманих вами даних належать люди - обурюються або висловлюють байдужість?

- На жаль, нам складно оцінити дійсно серйозну аудиторію з числа рядових громадян, оскільки для цього необхідно проводити відповідний масштабне опитування. Однак, судячи з величезної зацікавленості цією тематикою різними ЗМІ, інформація є цікавою для людей. А пересічні громадяни, з якими нам доводилося контактувати, вкрай обурені ситуацією. Люди не думали, що чиновники можуть стільки заробляти і отримувати при цьому матеріальну допомогу.

- З 1 січня, за приховування даних про доходи та майно, чиновник може на 2-5 років потрапити за грати. Думаєте, цей фактор спрацює? І взагалі: чи може жорсткість законодавства вплинути на те, що чиновники стануть писати реальні суми доходів?

- Відверто кажучи, я думаю, що прийняття нових антикорупційних законів не змінить ситуацію. Це може створити лише передумови для зміни ситуації. З тим, щоб чиновники дійсно боялися приховувати свої доходи і діяли в рамках законодавства, повинен існувати потужний громадський сектор, який буде здійснювати основну функцію - контрольну. Тобто, якщо влада не контролюється, вона може робити все так, як вважає за потрібне. І якщо ми не змінимо свідомість людей, які контролюватимуть всі ці процеси, чиновники завжди знайдуть спосіб красиво приховати свої доходи.

- На якому етапі "життя", на ваш погляд, перебуває нині вкрай важливий для будь-якої держави - громадський сектор?

- Якщо проаналізувати тенденції останніх кількох років, можна констатувати, що з'являється дуже багато потужних громадських ініціатив, і що найбільш приємно - громадські організації починають об'єднуватися і діяти спільно. Це, відповідно, дає певні результати. Наприклад, після прийняття закону "Про доступ до публічної інформації" дуже багато громадських організацій об'єдналися. Це зокрема, експертні організації, організації, які можуть проводити, скажімо, так, акції прямої дії тощо І завдяки спільним зусиллям закон вводиться в дію.

Чотири місяці тому, коли закон вступив в дію, ми також подавали запити з метою перевірити готовність органів влади до його виконання. І тоді ситуація показала, що були створені спеціальні робочі місця для роботи з документами, запитами громадян. У підсумку, на більшість поданих нами запитів відповіді або не приходили взагалі, або надходили несвоєчасно. За 4 місяці серйозної роботи, ситуація змінилася.

Наше завдання - не просто критикувати владу, а в тому числі співпрацювати з нею. За чотири місяці у нас було кілька напрямів. Перший напрямок - навчання держслужбовців. Друге - підготовка методичних матеріалів, у яких роз'яснювалося, як необхідно працювати з законом "Про доступ до публічної інформації". Третє - проведення моніторингу роботи органів державної влади на місцях у частині виконання даного закону та створення умов для його виконання. Четверте - громадський контроль. І сьогодні ми можемо говорити про досить непоганий тенденції. Ми склали рейтинг по всій країні, що демонструє, в яких регіонах закон виконується, а в яких є проблеми. У серпні ми відправляли по 5 запитів, що стосуються різних сфер життя. На основі цих даних (проаналізувавши, наскільки швидко і професійно вони відповідають на запити) ми і склали рейтинг усіх облдержадміністрацій та міськрад.

- І хто в голові списку, а хто - в хвості?

- Якщо ми говоримо про облдержадміністрації, то більше половини ОДА дали своєчасні та повні відповіді на всі запити, які ми подавали. Облдержадміністрації тільки чотирьох регіонів відзначилися в негативному плані. Це Кіровоградська, Запорізька, Закарпатська області, а також Крим. Якщо взяти місцеві ради, то найгірший показник у Хмельницького, Луганського та Запорізького міськрад. А в цілому, ситуація суттєво покращилася і є підстави говорити про позитивні тенденції в роботі, що стосується доступу до публічної інформації.

- Ви раніше перерахували чотири напрямки своєї роботи, одне з яких - навчання чиновників. Скажіть, держслужбовці з усіх регіонів нашої країни охоче йдуть на навчання?

- Ми не очікували такого результату, проте державні службовці дійсно з радістю йдуть на навчання. Більш того, гранично часто вони самі до нас дзвонять і просять організувати навчання людей, відповідальних за роботу із запитами на місцях. У нас в кожній області працюють регіональні координатори, які регулярно організовують семінари, тренінги для чиновників. Так що в цьому напрямку співпрацю з боку влади дійсно є.

- Єдина з обласних адміністрацій України, яка вирішила не відповідати на ваш запит і не розсекречувати інформацію про доходи свого керівництва - Запорізька ОДА. А пізніше, коли список був сформований і оприлюднений, реакція із Запоріжжя була?

- На диво, ні, не було ніякої реакції. Відверто кажучи, ми думали, що Запорізька ОДА, нехай із запізненням, але надасть відповіді на запити і, таким чином, виправиться. Однак, на жаль, цього не сталося. І на сьогоднішній день ми хочемо створити прецедент - подати на них позов до суду і заяву в прокуратуру з метою стягнення адміністративного штрафу за порушення закону "Про доступ до публічної інформації".

- Андрій, в нашій країні діяльність багатьох громадських структур, громадських організацій, профспілок тощо, на жаль, політизована. Дуже і дуже не хотілося б, щоб політика проникала в сектор, який представляєте ви. Є ідеї про "щепленню", що дозволяє захистити цей сектор від політичного вірусу?

- Знаєте, ми ж говоримо про середовище, де всі один одного знають. Тому йде природне відсіювання організацій, які показали, що є політизованими або співпрацюють з політичними партіями. Точно можу сказати, що коаліція громадських організацій, яка займається доступом до публічної інформації, не співпрацює з організаціями, які лобіюють політичні інтереси, відстоюють амбіції тих чи інших партій. Я думаю, природне відсіювання з часом дасть результат.

- Як ви вважаєте, українці дозріли до того, щоб регулярно виділяти зі своїх сімейних бюджетів певні кошти на фінансування громадських організацій?

- На жаль, цей процес в Україні тільки лише зароджується. Потрібен час. Однак я абсолютно переконаний: з тим, щоб громадський сектор був незалежним і міг повноцінно виконувати покладені на нього функції, він повинен фінансуватися не за рахунок грошей олігархів або зарубіжних фондів. Основою діяльності громадських організацій в майбутньому має стати підтримка громадян, внески громадян і представників малого та середнього бізнесу. Тільки це може забезпечити дійсно об'єктивність і незаангажованість.