Ющенко вибирає між "харакірі" і "грилем"

Для вічно вагається Ющенко Указ про розпуск Верховної Ради - це, мабуть, мужній вчинок, вважає московський політолог Андрій Окара. На його думку, розпускаючи Раду, Ющенко обирав між сценарієм "політичного харакірі" і "конституційного шашлику". Перший варіант розвитку подій ("харакірі") виглядає так: президент розпускає Раду, але на дострокових виборах "Наша Україна" (або кілька проющенківських партій) набирає значно менше голосів, ніж рік тому, і перетворюється на політичного статиста.

фото Микола Лазаренко / прес-служба Президента України

Другий варіант ("гриль") - це повільне "підсмажування" президента на політичному "вогні": він не робить спроб розпустити Раду і болісно чекає, коли з "Нашої України" і БЮТ у парламентську більшість перебіжить ще близько 40 депутатів і там складеться стихійне конституційну більшість у 300 голосів, здатне долати президентські вето, а самого президента - остаточно "вирубати" з реального політичного процесу.

Тому, вважає політолог, Ющенко вигідний третій, компромісний, варіант: Рада не розпускається, конституційна більшість, що підтримує Януковича, не складається (під особисті гарантії Мороза, Януковича і Ахметова). Реалізувати це можна або через видання указу про скасування указу про розпуск, або через Конституційний Суд. Крім того станом на ранок 3 квітня в офіційних газетах "Урядовий кур'єр" і "Голос України" указ про розпуск Ради не був опублікований, проте був опублікований в президентському бюлетені тиражем 3 тисячі. Отже, мости для компромісу ще спалені, стверджує Окара.

Імпічмент президенту Ющенко Верховна Рада винести не зможе: це вкрай складне в юридичному відношенні і заплутана процедура, що вимагає, до того ж, підтримку на фінальній стадії 338 депутатів (ст. 111 Конституції). Імпічмент може бути тільки ініційований простою парламентською більшістю як засіб психологічного і політичного тиску на Ющенка.

У сформованій ситуації президент може оголосити в Україні надзвичайний стан (п. 21 ст. 106 Конституції). Правомочність такого кроку зменшується через те, що Верховна Рада не затвердить його в передбачені в Конституції два дні (п. 31 ст. 85).

Верховна Рада не зможе змінити Конституцію України і урізати повноваження президента або взагалі ліквідувати цю посаду - через громіздкість і розтягнутості процедури. В умовах оголошення надзвичайної ситуації Конституція не підлягає зміні (ст. 157).

На даний момент відсутні передумови для переростання "холодного" протистояння вищих органів державної влади і підтримуючих їх політичних сил і "майданів" в "гарячі" зіткнення. Однак фатальну роль можуть зіграти "несиметричні провокації".

Політична криза в Україні ще раз показав неефективність для пострадянського простору і, зокрема, для України парламентської і парламентсько-президентської форми державного правління. Верховна Рада, обрана у березні 2006 року, спочатку була нежиттєздатним істотою - хоча б через складну формули консенсусу та багатокомпонентності парламентської більшості. Якщо у випадку дострокових виборів у новій Верховній Раді БЮТ з Партією регіонів будуть мати конституційну більшість (300 голосів), а БЮТ з проющенківськими партіями матимуть просту більшість (226 голосів), Верховна Рада може стати відносно ефективним і динамічним політичним гравцем, заявив Андрій Окара .