Гендерна рівність: досвід компаній Європи та України

У Європі спостерігається нове полярне поділ - у гендерному складі правління великих корпорацій. А вітчизняні компанії уникають гендерного питання.

У Норвегії та Швеції жінки займають 22% і 20% відповідно місць у правлінні великих компаній. А в південній Іспанії та Італії правління майже повністю складаються з чоловіків. Між північчю і півднем - Німеччина і Великобританія (10% жінок-управлінців), Нідерланди (7%) і Франція (6%). Всього в 200 найбільших компаніях Європи жінки утримують 8% з 3600 місць директорів.

В Україні кількість жінок, що займають топові позиції, коливається від 15% до 30%. "Сьогодні для багатьох керівників підлогу вже не має значення. Але ще зустрічаються роботодавці, які у заявці на підбір топ-менеджера вказують чоловіча стать як обов'язкова вимога до посади. Єдине, в чому зазвичай можуть дорікати жінок - зайва емоційність, яка заважає тверезо оцінювати ситуацію і приймати вірні рішення ", - говорить пані Басюк.

Відсоток співробітниць жіночої статі в управлінській ланці міжнародних компаній вища 40-50%. Судячи з тенденцій і динаміку, Україна йде по цьому ж шляху. Міжнародні компанії надають жінкам деякі пільги у зв'язку з фізіологічними та психологічними особливостями. Наприклад, один день відпустки на місяць, організацію дитячого саду поруч з офісом, можливість частину часу працювати віддалено.

Комерційний директор рекрутингової компанії "Брейн Сорс Інтернешнл" Тетяна Коломбет стверджує, що, отримуючи замовлення від клієнта, вона все рідше чує про вимоги до статевою ознакою майбутнього співробітника. "Не раз ми стикалися з ситуаціями, коли клієнт віддає перевагу жінкам. Але клієнти зазвичай не говорять лише про чоловіка або тільки про жінку. Це може бути пов'язано з тим, що більшість наших українських клієнтів - компанії з прозахідним типом менеджменту, який не сприймає статевої дискримінації ", - пояснює пані Коломбет.

Керівник напряму "Банки, інвестиції, страхування" кадрового холдингу АНКОР Наталя Гилета зазначає, що жінок в управлінській ланці українських компаній - не більше 20%. "У банківському секторі жінки займають позиції рівня Board, але не вище зампредправления - 50%, фондовий ринок - на 20 компаній три жінки-керівника. Приклади: гендиректор Parex Asset Management Ukraine Айя Кляшева і виконавчий директор компанії КУА "ОТП Капітал" Марина Мендзебровська ", - розповіла пані Гилета.

Жінки хоч і є дефіцитним персоналом, запитують нижчу зарплату ніж чоловіки. При цьому професійні напрямки умовно можна розділити на жіночі та чоловічі. Пропозиції від кандидатів-чоловіків превалюють в інформаційних технологіях та телекомунікаціях, виробництві, будівництві та нерухомості, продажах, банківському та інвестиційному бізнесі, транспорті та логістиці, юриспруденції. Жінки переважно представлені в адміністративній роботі, управлінні персоналом, науці та освіті, бухгалтерії та фінансах, маркетингу і рекламі.

В області вищої управлінської ланки пропозиції від кандидатів-чоловіків становлять 85%. Причому очікування кандидатів - чоловіків і жінок - щодо рівня заробітної плати значно різняться. Кількість жінок зменшується в міру зростання фінансових домагань. У групі з очікуваннями до $ 500 жінки становлять рівно половину (50%), а в групі з очікуваннями $ 1,5-3 тис. - 31%. Тетяна Коломбет зазначає, що роботодавці нормально реагують на кандидатури жінок-управлінців. "Часто цікавляться її сімейним становищем - заміжні жінки з дітьми сприймаються як більш стабільні працівники. Хіба що думка про те, що жінка за природою своєю слабкіше, а успішні управлінці-жінки - завзяті феміністки - все ще уловлюється. Звичайно, є деякі області, де жінок-управлінців дуже мало: В2В, продажу, будівельна та виробнича сфера, - запевняє пані Коломбет. - Найбільше жінок у сфері послуг. Тут можна зустріти жінку практично на будь управлінської посади, починаючи з генерального директора. Багато позицій в бек-офісі практично будь-якої компанії займають жінки: фінансовий директор, головбух, адміністративний директор, операційний директор, директор з персоналу тощо ".

Анна Улітіч зазначає, що найбільше жінок на керівних посадах задіяно в HR, консалтингу, ресторанному та готельному бізнесі, нерухомості та сфері краси.

Найменше, зазначає Наталія Гілета, жінок на посту фінансового директора. "Деякі російські компанії пишуть прямо - жіночі кандидатури навіть не будуть розглядатися", - говорить вона.

Анна Улітіч стверджує, що в Україні є ще й різниця в рівні зарплат. "Це атавізми менеджменту. Думаю, на ліквідацію цього непорозуміння потрібно ще якийсь час ", - впевнена вона.

З цим частково згодна Тетяна Коломбет: "Наприклад, робота директора по персоналу - чоловіки - переважно оплачується дорожче, ніж жінки тієї ж кваліфікації. Але в міжнародних компаніях практично немає посад, на яких не могла б працювати або ніколи не працювала жінка. В українській компанії управління регіоном (на рівні країни або навіть декількох країн) навряд чи довірять жінці, а в міжнародних компаніях - це нормальна практика. І оцінюється її робота на тому ж рівні ".

Читайте по темі:

Мафіозо випустив підручник з менеджменту

У США топ-менеджери заробляють більше $ 100 млн

Чоловіча професія: чи не домогосподарка, а хоум-менеджер

Підготував Артур Гойсан