МЗС вивчає ситуацію навколо видворення з України узбеків
МЗС України проводить детальне вивчення ситуації, що склалася навколо видворення 14 лютого з території України 10 громадян Узбекистану та обігу Управління верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, Білорусі та Молдові.
Як передає кореспондент УНІАН , про це повідомив сьогодні на брифінгу керівник прес-служби МЗС України Василь ФІЛІПЧУК.
Він сказав, що, за наявною в МЗС інформацією, громадяни Узбекистану прибули в Україну протягом травня-червня 2005 року з території Російської Федерації та Молдови, які визнані безпечними країнами. Перебуваючи в Україні без належного оформлення свого правового статусу відповідно до законодавства України, громадяни Узбекистану лише 1-6 лютого 2006 звернулися в управління міграційної служби АРК із заявами про надання їм статусу біженця. Після належного розгляду заяв 13 лютого управлінням було прийнято рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про надання статусу біженців у зв'язку з тим, що їхні заяви були необгрунтованими і не відповідали вимогам закону України про біженців.
За словами В.ФІЛІПЧУКА, відповідно до законодавства України та міжнародним правом, а також висновком № 8 Виконавчого комітету УВКБ ООН "Визначення статусу біженця" від 1977, громадянам Узбекистану було надано право на оскарження рішення в судовому порядку, від якого вони відмовилися в письмовій формі.
В.ФІЛІПЧУК також зазначив, що, за даними правоохоронних відомств, громадяни Узбекистану протягом свого перебування на території України займалися діяльністю, яка суперечить чинному законодавству України, і перебували в Україні з порушенням чинних правил перебування, визначених у Законі України "Про правовий статус іноземців на території України ".
14 лютого згідно з відповідними постановами Київського районного суду міста Сімферополя громадяни Узбекистану були видворені з території України.
В.ФІЛІПЧУК зазначив, що дія положень Конвенції про статус біженців 1951 року не поширюється на згаданих іноземців, оскільки зазначений міжнародний договір стосується осіб, які вже набули статусу біженця. "Тому в даному випадку мова йде не про екстрадицію узбецьких громадян, а про обгрунтовану відмову у наданні статусу біженця на видворення в країну, яка є учасницею Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність, видів поводження чи покарання", - сказав В . ФІЛІПЧУК.
Він також зазначив, що як сторона Конвенції "Про статус біженців" та Додаткового протоколу до неї в 1967 році, Україна неухильно дотримується своїх міжнародних зобов'язань і просить учасників зазначених документів дотримуватись цих зобов'язань. "Ми з повагою ставимося до вираженої з боку ОБСЄ та УВКБ ООН занепокоєння долею узбецьких громадян", - сказав В.ФІЛІПЧУК, зазначивши, що в цьому зв'язку проводиться детальне вивчення ситуації, що склалася, і в разі виникнення нових обставин МЗС України інформуватиме додатково.
Як повідомляв УНІАН, Агентство ООН у справах біженців заявило про свою стурбованість примусової депортацією з України на батьківщину 10 шукачів притулку з Узбекистану. За інформацією Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), дев'ять з цих осіб раніше зареєстрували свої заяви про отримання статусу біженця в органах влади України, а двоє інших висловили намір теж звернутися за наданням притулку.
УВКБ ООН 7 лютого дізналося про арешт 11 узбецьких шукачів притулку в двох різних місцях в Криму не "ідентифікованими українськими правоохоронними органами".
Українські органи влади підтвердили, що шукачі притулку були доставлені до місця утримання в Сімферополі після того, як органи влади отримали запити про їх екстрадицію від прокуратури Узбекистану, яка стверджувала, що вони брали участь в акціях громадянської непокори в Андижані 13 травня 2005.
УВКБ ООН направило листи 7 і 14 лютого в українські органи влади з вимогою офіційних гарантій того, що жоден з них не буде примусово повернений іншим чином, а тільки у випадку, якщо вони будуть визнані особами, які не є біженцями під час проходження повноцінних і справедливих процедур надання притулку, зокрема - із забезпеченням права на оскарження. УВКБ ООН також просило надати доступ до затриманих узбекам.
Однак 14 лютого Україна депортувала 10 громадян Узбекистану на батьківщину.