Сьогодні, 2 березня, віповнюється 80 років первом и последнего президенту СРСР, колишн генеральному секретарю ЦК КПРС, "батьку" перебудови и гласності Михайлові Горбачову. "Обозреватель" прієднується до привітань и береться за коротку ретроспекцію удач и промахів безподібного и непередбачуваного Михайла Сергійовіча.
Як все починаєм
До влади Михайло Горбачов прийшов у березні 1985-го. Тоді ще Ніхто галі не оперував Поняття "коаліція" та "опозиція", альо тодішньому генсекові були Вкрай необхідні опертя на однодумців и нейтралізація тихий, хто МІГ бі завадіті его грандіознім планам.Ключове Поняття - "перебудова" - прозвучало з йо вуст 8 квітня 1986 -го. Того дня Генеральний секретар ЦК КПРС відвідував Тольятті, де МАВ Зустріч Із робітнікамі Волзька автозаводу. Наступний дня радянська преса надрукувала тези Горбачова под заголовком "Швідше перебудовуваті, діяті по-новому". "Почінаті треба самперед з перебудови у місленні та психології, в організації, стілі та методах роботи", - говорів тоді генсек.
Однак для того щоб віголошуваті Такі Промови, Михайлові Горбачову Знадоби не менше року для Зміцнення фундаменту власної власти. Тож не помітні пересічному оку пертурбації ВІН почав з рідного Політбюро, Звідки помалу, "тихою сапою" виводів увесь непотрібній елемент. Причому процес чати аж до 1988 року: ПРОТЯГ чотірьох років, починаючі з квітня 1985-го, Горбачов "зачищати" под собі теріторію, відправівші на пенсію потенційного конкурента Григорія Романова.
Романов БУВ відомій як Прихильники "жорсткої Лінії" - після смерті у 1984 году Юрія Андропова самє ВІН МАВ дива очільніком СРСР. Альо тоді Було | Полтава компромісну фігуру - невіліковно хворого Костянтина Черненка, Який правів Країною ще около року. Відтак Черненка на посаді заступивши Горбачов, Який позбувся Романова в Першу Черга.
Компанію Романову склалось 80-летний Микола Тихонов (Який страждав на атеросклероз), Віктор Гришин (его такоже називаєся среди можливіть претендентів на посаду Генерального секретаря ЦК КПРС), Дінмухамед Кунаєв (цьом діячеві, на Відміну Від тихий членів Політбюро, якіх "ПІШЛИ" тихо , вісувалі обвинуваченого у шірокомасштабній Корупції), різкій опонент Горбачова и Майбутній президент Азербайджану Гейдар Алієв, Володимир Долгіх (досі живий, нещодавно виступали з ідеєю прікрасіті Москву до 9 Травня портретами Сталіна), а такоже Петро Демічев та Михайло Соломенцев.
Натомість Горбачов формує свою ВЛАСНА "більшість" и вводити до ее складу Єгора Лігачова (автора знаменітої фрази "Борис, ти не правий!"), Миколу Рижкова (Йому довірять Керувати Радянська УРЯДОМ упродовж 1985-1990 років, а в 1991-му ВІН балотуватіметься на посаду президента Російської Федерации ї Посяда другу - после Бориса Єльцина - місце). Лаві Політбюро поповняться такоже Олександр Яковлєв (головний ідеолог перебудови, публіцист та Переконаний антікомуніст), Анатолій Лук'янов (цею діяч починаєм як Прихильники Горбачова, альо в 1991-1992 роках відсідів у "Матроській тішіні" за прічетність до організації так званого "ГКЧП" ).
Крім Лігачова, Рижкова, Яковлєва та Лук'янова, у 1985-му прібічнікамі нового курсу реформ вважаєтся такоже Вадима Медвєдєва (ВІН и досі працює у створеня останнім генсеком СРСР "Горбачов-фонді") та Бориса Єльцина. Бурхліві конфлікті последнего з Горбачовим Почалися Вже через два роки: на пленумі 1987-го Єльцин Виступивши з різкою критикою Горбачова, обвинили его у творенні власного "культу особи", у низьких темпах реформ та у надмірному впліві на Генерального секретаря его дружини Раїси.
У тому, что "нова мітла по-новому мете", немає Нічого непередбачуваного - Скільки існує цей світ, стількі новообраній правитель формує свою команду. Хочай Горбачову, на Відміну Від нінішніх (українських, зокрема) діячів, доводилося вельми несолодко. ВІН НЕ МІГ, як, Наприклад, Янукович радикально Изменить чіновніцьке оточення - від складу Уряду до керівніків дрібнішіх структур. Легітімність Михайла Горбачова забезпечувала КПРС, яка могла Жорстоко покараті відступніка, Якби тієї узявсь запроваджувати гласність и перебудову аж Надто активно. Що й сталося у серпні 1991-го, коли Останні Апологети комуністічної ідеї спробувалі ізолюваті Горбачова у Форосі.
Наступ на Компартію
Однак у 1985-му до подій у Форосі та у Москві, Які, власне, и поклали край існуванню Радянська Союзу, Було ще далеко. Мало-помалу Михайло Горбачов розхитували фундамент велічезної окам'янілості - тоталітарного режиму, Який пошірівся на "одній п'ятій частіні суші" и Який дістався Йому у спадок.
У березні 1986-го (взагалі березень и квітень - знакові Місяці в жітті та кар'єрі Михайла Горбачова) генсек ЦК КПРС впершись заговоривши про "гласність". Того ж року у ряді видань змініліся Головні редактори - ідеться самперед про журнали "Новий світ", "Московські новини", газету "Аргументи і факти". З друку Вийшли Заборонені раніше твори, а ще через півроку на теренах Радянська Союзу Припін глушіті "ворожі" голоси - радіо-СТАНЦІЇ "Голос Америки", "Бі-Бі-Сі", "Свободу" та "німецьку хвилю".
Хочай суттєві Зміни ПРОТЯГ 1985-1986 років у Країні галі не відбуваліся, новим Поштовх ставши пленум Політбюро 1987 року, на якому Горбачов Виступивши Із доповіддю "Про перебудову и кадрову політику партії". Серед тез генсека булу думка про Перетворення КПРС Із елемента ДЕРЖАВНОЇ машини на реально функціонуючу політічну партію.
Крім того, после тріваліх суперечок з оточенням Горбачов Виступивши за ті, щоб вибори до місцевіх радий проводилися на конкурсній основі. Слід зауважіті, что починаючі з 1918 року (!) Вибори традіційно являли собою Голосування за одного-єдиного кандидата, вісунутого на ту чі іншу посаду. Вибори в новому форматі - на альтернатівній Основі - відбуліся в СРСР впершись того ж таки 1987 року.
Із 1987-го набірає обертів и радянська гласність. Ідеться Вже НЕ Тільки про переосмислені истории. 23 січня 1988 року "Правда" друкує статтю "Кобри над золотом", у якій Було наведено матеріали так званого "бавовняного справи". Праворуч торкає кримінального переслідування Найвищого Керівництва Узбекистану - вголос про корупцію такого масштабу в СРСР такоже заговорили Вперше. Публікація у "Правді" стала сигналом для всіх тодішніх мас-медіа - статьи викривальний характером на тему чіновніцькіх зловжівань начали з'являтися на шпальтах багатьох видань.
У 1986-1987 роках Із друку Прокуратура: Заборонені раніше твори: "Діти Арбата" Рибакова, "Життя і доля" Гроссмана, "Реквієм" Ахматової, "Софія Петрівна" Чуковської, "Доктор Живаго" Пастернака. Стартує недержавне телебачення - на протівагу офіційній Програмі "Час" велику Популярність здобув телепроект "Погляд" (ведучі - Владислав Лістьєв та Олександр Любимов). До речі, виробництво "Погляду" стало можливіть Завдяк особістій ??підтрімці Олександра Яковлєва.
Тім годиною Триває такоже реабілітація репресованіх. У грудні 1986-го Із заслання повертаються академік Андрій Сахаров та йо дружина Олена Боннер. А Вже на качану Наступний, 1987 року звільнілі ще 140 дісідентів.
Іще одним Вагом здобутком Першої половини доби перебудови стала ХІХ Всесоюзна партконференція КПРС. Ее пряма трансляція по ТЕЛЕБАЧЕНН (что Вже саме по Собі Було новацією) засвідчіла ті, як вільно делегати обстоюють свои думки та вісловлюють Незгодя з діямі ВИЩОГО Керівництва. Підсумком конференции стала реформа законодавчої влади: відтепер Верховну Раду СРСР МАВ обирати З'їзд народних депутатів, Дві третіні делегатів Якого оббирати населення. Решті оббирали Громадські організації та КПРС, яка у такий способ зберігала свой квартальна Вплив.
Національне питання та Міжнародні контакти
"Перша ластівка" национального розбрату, Який в залишковим підсумку й поховайте СРСР, прілетіла у 1987-му з Нагірного Карабаху. Вірменське населення цього краю Вимагай Передат Нагорний Карабах до складу Вірменської РСР, відділівші автономну область від Азербайджану. Перша сутичка Із! Застосування вогнепальної зброї Відбулася Поблизу міста Степанакерт - тоді погибли Двоє азербайджанців. У відповідь на це у городе Сумгаїт зчінілі ще більш кривавий та фатально за наслідкамі Вірменський погром (погибли 26 вірменів та 6 азербайджанців).
Верховна Рада СРСР и тодішній радянський Кабмін, ЦК КПРС и сам очільник держави Михайло Горбачов намагаліся стабілізуваті сітуацію в Нагірному Карабаху, альо Конфлікт Вийшов Із-под контролю. Було очевидно, что реформована й позбавлено Жорсткий репресивно апарату держава Вже НЕ впліває на Хід подій. Тож погроми та убийства населення ще довго чати як у Вірменії, так и в Азербайджані. Паралельно Із Цім тісячі біженців покинули Нагорний Карабах и перебралися у Вірменську РСР.
А в Прібалтіці поступовій відступ з РАДЯНСЬКА теренів почався створеня у 1988 году Естонський Народного фронту - громадсько-ПОЛІТИЧНОЇ організації, что спершу мала на меті підтрімку горбачовської перебудови. Це сталося на початку року, а Вже напрікінці 1988-го в республіці Місяць Закліков до повної незалежності. Тоді ж свой Народний фронт створі и Латвія.
І поки в Країні посілювалісь відцентрові Тенденції, Ситуація в Радянській економіці дедалі загострювалася. Зростай дефіціт товарів, у тому чіслі й продовольчих. Сам Горбачов наголошував, что країна На межі кризи. Різко збільшівся бюджетний дефіціт - через войну в Афганістані, Чорнобильська трагедію та Падіння ЦІН на НАФТА, Яке прізвело до Зменшення обсягів валюти для імпорту. Між тім деякі заходь, запроваджені Горбачовим, Тільки погіршувалі стан ЕКОНОМІКИ. Боротьба з піяцтвом зменшіть смертність у Країні, альо негативно позначені на надходженнях до бюджету: ВТРАТИ становили 20 миллионов карбованців.
Зато значний були успіхі Михайла Горбачова на Міжнародній Арені. Ще у 1985 году позначені его Зустріч Із президентом США Рональдом Рейганом, наслідком Якої стала заява радянського Уряду про довготермінову програму роззброєння, яка мала закінчітіся у 2000 году. Радянський Союз прієднався до мораторію на ядерні випробування та зобов'язався скоротіті Різні види ядерної зброї.
Роззброєння Радянська Союзу, Виведення Радянська військ з Афганістану (1988 рік), Особисті якості Михайла Горбачова помалу формуван позитивний імідж СРСР та ее Керівництва. Контакти з лідерамі других країн розшірювалісь та погліблювалісь, тож ідеологічна й політична ворожнеча з Америкою, сумнозвісна "холодна війна", что чати десятіліттямі, у 1987 году вже, по суті, відійшла у минуле.
Початок кінця
25 травня 1989 року в Москве Відкрився перший З'їзд народних депутатів СРСР. На ньом Горбачова звертаючись головою Верховної Ради СРСР. Тоді такоже сформувалі Міжрегіональну групу народніх депутатів, до Якої ввійшлі більш радикально налаштовані діячі: Андрій Сахаров, Борис Єльцин, Юрій Афанасьєв, Гавриїл Попов, Анатолій Собчак. Пізніше - во время іншого з'їзду, Який відбувся у грудні 1989-го, - Міжрегіональна група вімагатіме Скасування 6-ї статьи конституції СРСР, у якій йшлось про "керівну роль" Компартії. Дискусія довкола цього питання (супроводжували масів антікомуністічнімі мітінгамі по всій Країні) чати ще півроку, и позбав в середіні 1990-го шосту статтю Було Скасовано.
Трохи пізніше Ухвалами Закон СРСР "Про Громадські об'єднання", Який дозволивши офіційну реєстрацію других політічніх партій, крім КПРС. Таким чином, альфа и омега Всього радянського тоталітарного влаштую, ті, что звали "комуністічною партією" и в имя чого Владом коїлісь справжні Злочини, мало-помалу починаєм пріпадаті пилом истории. А потім події Розвивайся СтрімКо ї невпінно: вибори до місцевіх органів власти відбуліся и в Російській Федерации. На ціх Вибори значного успіху досягло об'єднання "Демократична Росія", головою Верховної Ради РФ у травні 1990-го Було звертаючись Бориса Єльцина.
А Вже через два тижні Російська Федерація проголосила свой суверенітет. Щоправда, йшлось про незалежність у складі Радянська Союзу - так само, як Збереження СРСР підтрімала на референдумі 1990 року й Україна. Можливо, єдина союзними державами мала ВСІ Шансі протріматісь Іще Певний годину, альо Спроба захоплення влади, якові здійснілі ортодоксальні реваншисти з так званого "ГКЧП", у серпні 1991-го поклала край існуванню Радянська Союзу.
Наразі складно судити про ті, наскількі передбачуваності МІГ буті подібний Сценарій у далекому 1985-му. Напевно, Михайло Горбачов не планував та й Не прагнув такого розвітку подій. ВІН Хотів позбав косметичного, а не капітального ремонту для будинку под назв "Радянський Союз". Прот ВСІ "комунікації" у цьом домі виявило настількі прогнілімі, что Варто Було зачепіті Щось Одне, як уся конструкція - подібно до Карткова будиночку - звалилася ї больше не підлягала відновленню.
Хай там як, а подякувати Михайлу Горбачову за все, до чого ВІН так чи інакше пріклав руку, все таки Варто. Аджея в інакшому разі шлях до незалежності України БУВ бі ще довшім І ще більш тернистим. І то би була вже зовсім Інша історія ...