ФДМ поспішає передати активи КГЗКОРу під контроль іноземців

Подробиці

20 вересня голова Фонду державного майна України планує відвідати Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (Долинське, Кіровоградська обл.). Про це йдеться в повідомленні прес-служби ФДМ. "Валентина Семенюк здійснить поїздку на Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд з метою вирішення питань добудови цього комбінату", - повідомила прес-служба. За даними джерела у ФДМ, очікується, що 20 вересня на КГЗКОР буде підписаний договір про створення спільного підприємства на його базі, яке отримає основні активи КГЗКОРу. Учасниками СП стануть Фонд державного майна, з одного боку, і ТОВ "Українська рудно-металургійна компанія", з іншого.

Засновниками "Української рудно-металургійної компанії" є компанії "Смарт-груп" Вадима Новинського та "Металоінвест" Алішера Усманова.

На думку експертів, незважаючи на те, що частка "УРМК" в СП буде менш контрольною (ФДМ володітиме в ньому 50% +1 акція), фактично росіяни Вадим Новінський і Алішер Усманов отримають контроль над ним. Конкурсу з вибору інвестора для добудови КГЗКОРу як такого не було. Вибір "Української рудно-металургійної компанії" носив кулуарний, непрозорий характер. При цьому не були оприлюднені ні критерії оцінки пропозицій інвесторів, ні висновки урядової комісії. Експерти також відзначають, що Валентина Семенюк явно поспішає з виведенням активів з КГЗКОРу, прагнучи зробити це до позачергових парламентських виборів, що може бути пов'язано з мінімальними шансами її політичної сили - Соціалістичної партії України - пройти у Верховну раду і утриматися у владі.

На думку Володимира Бойка - голову правління Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (другий за величиною в Україні виробник сталі), перехід активів КГЗКОРу під контроль іноземців ускладнить роботу українських металургів. "КГЗКОР створювався спеціально для стабільної роботи Маріупольського металургійного комбінату і його приватизація іноземними інвесторами значно ускладнить життя українським металургам", - заявив він, - "вже сьогодні вітчизняні металурги купують залізорудний концентрат через" п'яті руки "за ціною 60 доларів США за тонну при його собівартості - 25 доларів. Рудні монополії встановили ціновий диктат, тому той же маріупольський меткомбінат ім. Ілліча змушений завозити залізорудну сировину по 120 тисяч тонн щомісяця з Бразилії. Також Бойко додав, що обов'язково спитає з Валентини Семенюк про приватизацію КГЗКОРу Россйской компаніями. Примітно, що Володимир Бойко, так само, як і Валентина Семенюк, є кандидатом в народні депутати від Соцпартії.

Будівництво КГЗКОРу почалося в 1985 році за участю країн колишнього соцтабору. Зараз частка України в недобудованому комбінаті оцінюється в 56,4%, Румунії - 28%, Словаччині - 15,6%.

Кошторисна вартість первинного проекту будівництва комбінату складає 2,4 млрд. доларів, з яких освоєно 1650000000 доларів. Планована потужність підприємства - 10 мільйонів тонн окатишів на рік. Запаси сировини КГЗКОР складають 2 мільярдів тонн. Влітку 2006 року Кабмін вирішив створити СП у формі акціонерного товариства з держпакетом не менше 50% +1 акція для залучення інвестора для добудови КГЗКОР.

Урядова комісія визнала найбільш прийнятною пропозицію "Смарт-груп" і "Металоінвесту", відкинувши пропозицію холдингу Mittal Steel, у відповідь на це учасники ринку заявили про непрозорість такого рішення.