Хто відповість за зрив євроінтеграції?

Азаров, Клюєв, Хорошковський та П'ятницький - у різні роки керували підготовкою Угоди про Асоціацію з ЄС і тепер можуть відповісти за його зрив

Емоційне напруження нинішнього витка політичного протистояння якось залишив у тіні його "першоджерело" - відмова Києва підписати Угоду про Асоціацію на Вільнюському саміті "Східного партнерства". Офіційна українська версія непідписання - неприйнятність низки пунктів і відсутність реальних компенсацій - побічно підтверджується тим фактом, що представники ЄС не заперечують проти переговорів з цих питань. Як з уточнення перехідних положень, так і по виділенню фінансової допомоги.

А це означає, що початковий варіант Угоди, який передбачалося підписати Віктору Януковичу у Вільнюсі, був, м'яко кажучи, не ідеальний. Президент України приймав у Вільнюсі політичне рішення, і він визнав - в рамках своїх повноважень, - що підписання Угоди стане політичною помилкою. Ну, а по залізним законам бюрократичної логіки, "кожна помилка має своє ім'я, прізвище та по батькові".

Спробуємо ж назвати короткий список "номінантів".

Валерій Хорошковський - віце-прем'єр на громадських засадах

Як ми пам'ятаємо, перші відповідальним за Асоціацію з ЄС був Валерій Хорошковський, призначений незабаром після президентських виборів 2010 року віце-прем'єром з питань євроінтеграції. Правда, пан Хорошковський як член Кабміну більше запам'ятався спробами переділу інформаційного простору в інтересах цілком певної фінансово-промислової групи, купівлею-продажем телеканалів, грою на розкол опозиційної журналістики та власним політичним піаром. На роботу в Кабміні часу практично не залишалося: архіви інформагентств зберігають лише відзвуки кількох його перепалок з прем'єром Миколою Азаровим ...

Але ж саме за Валерія Хорошковського з'явився текст Угоди про Асоціацію та ЗВТ з Євросоюзом, написаний брюссельськими єврочиновниками. Цікаво, до скільком пунктам європейського варіанту Угоди запропонував свої поправки віце-прем'єр з євроінтеграції? Вишколені британські чиновники в подібних випадках дають ухильну відповідь: "приблизно, до жодної ...".

Втім, можливо пан Хорошковський цілком щиро вважав, що відстоювання національних інтересів України перед єврочиновниками суперечить тому іміджу "проєвропейського реформатора", який він ретельно вибудовував як усередині країни, так і за її межами ...

Андрій Клюєв - дипломат за покликом душі

Перший віце-прем'єр, а пізніше - секретар РНБОУ регулярно включався в євроінтеграційний процес, причому проявляючи високу піар-активність. Його головним козирем були особисті відносини з єврокомісаром з розширення та питань сусідства Штефаном Фюле. Яка була основа цих відносин - людська, ідеологічна або фінансова - судити не беремося.

Як би то не було, але в ході офіційних переговорів і дружніх зустрічей Клюєва з Фюле обговорювалося широке коло питань - від термінів підписання до послідовності кроків законодавчої та виконавчої влади України, включаючи різні додаткові умови, що виходять за рамки Угоди. Обговорювалося практично всі, окрім самого принципового - тексту Угоди і розмірів компенсацій за неминучі втрати вітчизняної економіки від нав'язаного Брюсселем варіанту "євроінтеграції".

Валерій П'ятницький - "пан ТАК"

Тут ми маємо справу з особистістю, вже за життя стала легендою. Ця людина встиг у ранзі заступника міністра економіки очолити українську делегацію на переговорах про вступ до Світової Організації (СОТ). В результаті, умови вступу для України були гіршими з усіх країн, що вступили в організацію за останні 30 років ...

Втім, це було нескладно - пан П'ятницький погоджувався з усіма пропозиціями наших партнерів по переговорах. На цьому тлі особливо забавною виглядала надалі критика Валерієм П'ятницьким умов СОТ, які уряд Миколи Азарова запропонував переглянути у нинішньому році ...

У липні 2011 року Валерій П'ятницький був призначений урядовим уповноваженим з питань євроінтеграції. На цій посаді він не вніс жодного пропозиції щодо тексту Угоди; більше того - саме він організовував потік "аналітики", згідно з якою підписання Асоціації та ЗВТ обіцяє Україні великий і швидкий економічний позитив, суперечачи навіть думку європейських аналітиків, які стверджували, що "після деяких труднощів, ви з часом відчуєте певні плюси".

Микола Азаров - "завжди спізнюється"

Зрозуміло, ніякої список винних у неприйнятному тексті Угоди не буде повним без прем'єр-міністра. Адже це саме він призначив Валерія П'ятницького урядовим уповноваженим з євроінтеграції, прекрасно знаючи про роль цієї людини в переговорному процесі з СОТ (Партія регіонів, будучи в опозиції, різко критикувала умови вступу України в цю організацію).

Але, що найголовніше, Микола Азаров не зміг вчасно і детально вивчити ні сам текст Угоди про Асоціацію та ЗВТ, ні критичну аналітику авторитетних експертів. І до моменту парафування не наполягав на негайному переформатуванні умов (що робить сьогодні, викликаючи невиправдану і виправдану агресію у опонентів). А адже після парафування текст перетворюється на "священну корову" і його потрібно підписувати (або не підписувати) вже в такому вигляді. Ось у чому сьогодні ключова проблема - європейські переговірники прямо заявляють емісарам українського прем'єра: "Так чому не пропонували правки тоді, коли для цього був час?".

У будь-якому випадку, рано чи пізно і настала типова стадія суєти "Прозаседавшихся". Спочатку замість економічно обгрунтованих запитів про фінансову допомогу до ЄС (у зв'язку з втратами від Угоди), була оприлюднена "ненауково-фантастична" цифра в 160 млрд. євро необхідних компенсацій. Це було гірше, ніж помилка - оголошенням такої суми Україна продемонстрував свою повну несерйозність і некомпетентність в якості країни, що претендує на Асоціацію з ЄС.

Ну, а призупинення 21 листопада підготовки до підписання Угоди стала своєрідною політичною агонією нинішнього Кабміну, - "прозріння" за тиждень до саміту щодо невигідності Асоціації на запропонованих умовах можливо оголило нашу базову проблему - невідповідність професійних навичок окремих командних виконавців амбітним викликів і можливостей, що стоять перед країною ...