Якість життя

Якість життя

Давним-давно - пару тисяч років тому - один цар вирішив нашвидкуруч ознайомитися з усіма відомими на той момент рукописами. Пізнати мудрість світу. Але оскільки до читання душа у нього абсолютно не лежала, він закликав до себе придворних філософів і зажадав, щоб ті висловили сенс всього написаного людством одним словом. До честі філософів, вони з завданням впоралися. Шуканим словом, на їх думку, було слово "виживання" - тобто комплекс заходів і навичок щодо збереження життя в будь-яких умовах.

Відео дня

Тема для сучасної України досить актуальна, оскільки синоптики - добрі люди - обіцяють другу хвилю лютих морозів. Жити знову буде холодно. Чи спробує Юрій Єхануров ще раз вселити співвітчизникам, що газові недомовленості з Росією ніяк не позначаться на температурному режимі в їх оселях? Напевно, немає. Вдруге таке вселити не вдасться.

Саме час засумніватися в справедливості тез, викладених великим російським психіатром Володимиром Михайловичем Бехтерева в його епохальному працю "Навіювання і його роль у суспільному житті". Він (сто з гаком років тому) справедливо вважав, що навіювання, що розуміється в широкому сенсі слова, є "одним із способів впливу однієї особи на іншу навіть при звичайних умовах життя" і надає, за певних обставин, вельми серйозний вплив на суспільну свідомість. Але хто ж міг припускати, що всій силі прем'єрського навіювання належить в черговий раз розбитися об банальні кімнатні термометри, які в багатьох українських квартирах майже весь минулий тиждень вперто не бажали показувати температуру вище 10-15 градусів за Цельсієм.

Хочеться поцікавитися: це ще життя або вже виживання? Якщо це життя - значить пора поговорити про її якість. Гріх не згадати виступ Президента України Віктора Ющенка з нагоди річниці його власної інавгурації. Президент теж вселяв масам, що все в загальному і цілому добре, а те небагато, з чим ще не дуже добре, ось-ось зміниться на краще. Відрадно, що обіцянки Віктор Андрійович давав куди менш глобальні, ніж рік тому - підвищити якість освіти, медичного обслуговування. Він, треба віддати йому належне, сказав те, що чекало почути суспільство.

Всі обіцянки Президента можна звести до одного, як нині модно говорити, "месседж": "Я обіцяю підвищити якість вашого життя".

Дуже хороший посил. Правильний.

Залишається з'ясувати: ми-то самі хочемо (вміємо) якісно жити? Чи ми вже живемо якісно? І що взагалі означає поняття "якість життя"? Вчені мужі стверджують, що це "категорія, за допомогою якої характеризують істотні обставини життя населення, що визначають ступінь гідності та свободи особистості кожної людини". При цьому не варто ототожнювати якість життя з її рівнем.

Щоб зрозуміти, що це означає, варто звернутися до прикладів. Чи не найбільший наочний зустрічається дуже в багатьох роботах, присвячених якості життя. Ні з того ні з сього перейнявшись долями ескімосів, радянський уряд вирішив організовано переселити їх з кочовищ в хороші квартири. Рівень життя екс-кочівників різко підвищився, рівень смертності - теж. Як висловився тоді один із соціологів - стали вимирати від туги. Так що тільки фінансово-побутовим благополуччям якість життя не визначається.

Всі обіцянки Президента можна звести до одного, як нині модно говорити, "месседж":

"Я обіцяю підвищити якість вашого життя".

Дуже хороший посил. Правильний

Є цілих три групи комплексних індикаторів якості життя.

Перша. Оцінюються здоров'я населення та демографічні показники в державі (рівень народжуваності, тривалість життя).

Друга. Оцінюється, чи достатньо населення "битовухою" (в хорошій Чи квартирі живе, чи добре харчується, чи є гідно оплачувана робота), задоволено воно в соціальному сенсі (освіта та медобслуговування доступні, злочинність мінімальна, влада порядочна).

Третя. По ряду ознак оцінюється духовний стан суспільства. А як у країні творцям живеться? А чи часто порушуються загальнолюдські моральні заповіді: "не убий", "не вкради" ...

У просунутих державах ці індикатори - стільки-то "щастя" на одного громадянина - закріплені законодавчо, і влада не має права їх порушити. В Україні таких індикаторів (і то з великою натяжкою) можна нарахувати аж два: мінімальна пенсія та мінімальна заробітна плата. Правда, нічого спільного з якісною життям вони не мають. Не беремося судити, як зараз в Україні з духовністю, а от з усім іншим справи йдуть об'єктивно погано. І добре вони складуться не будуть до тих пір, поки влада не представить народним масам повноцінну програму економічного розвитку.