Великодні хитрості депутатів Київради
Починаючи засідання зі стандартних процедур - наповнення порядку денного і іншого, депутати проявили максимум активності та злагодженості в роботі. Мабуть, слова секретаря Довгого перед початком сесії: "Можливо свята і закінчення посту зроблять нас добрішими і не такими агресивними!", Справили сильне враження на депутатів. Однак, ефект від красномовності соратника Черновецького швидко зник. Як тільки справа торкнулася принципових питань, а саме підвищення тарифів та отримання міськадміністрацією позики в залі почався звичний загострення пристрастей.
Мітинг під стінами мерії співробітників "Київводоканалу" з раннього ранку свідчив про те, що на сесії буде розглянуто питання про збільшення фінансування даного відомства і отже про підвищення житлово-комунальних тарифів. Люди зібралися з метою переконати депутатів міськради та керівництво мерії у необхідності терміново виділити їм кошти з міського бюджету для забезпечення нормальної роботи водопровідної мережі міста або підвищити тарифи на ЖКП до економічно обгрунтованого рівня.
Власне головним лобістом інтересів "Київводоканалу" став пан Бондар - керівник комісії з ЖКГ і за сумісництвом голова правління всім відомого "Київенергохолдингу". Бондар не двозначно натякнув, що найближчим часом може виникнути загроза припинення водопостачанням у столиці у зв'язку з недофінансуванням галузі. Парадокс полягає в тому, що приватизована раніше компанія, колись належить київській громаді нині повинна фінансуватися і дотуватися з міського бюджету при цьому зобов'язуючи платити киян з економічних обгрунтованими тарифами.
Після тривалих дискусій на тему доцільності підвищення тарифів, зокрема виконуючий обов'язки голови КМДА Анатолій Голубченко переконував депутатів, що в даний момент необхідно підвищити тарифи на 50% від різниці реальних і економічно обгрунтованих тарифів, в підсумку таки було прийнято рішення про скасування чинного мораторію на підвищення тарифів на ЖКП.
Таким чином, депутати скасували мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги у Києві та надали повноваження щодо здійснення тарифної політики в місті Київській міській державній адміністрації.
За це рішення віддали свої голоси 63 депутати Київради з так званої більшості Черновецького.
Зокрема, відповідний проект рішення був внесений під час доповіді головою Постійної комісії Київради з питань ЖКГ Юрієм Бондарем (фракція ГАК). За внесення його до порядку денного проголосували 67 депутатів Київради.
За словами пана Бондаря, проект цього документа передбачає визнати таким, що втратив дію рішення Київради № 562 від 30 жовтня 2008 року і виключити пункт перший з рішення № 1052/1052 від 25 грудня 2008 року. Назви зазначених рішень він не озвучив. Після голосування по суті заступник Черновецького Олесь Довгий оголосив, що таким чином тепер виконавчий орган, тобто Київська міська державна адміністрація, "має всі повноваження з реалізації, виконання обов'язків по відношенню до впровадження тарифної політики".
Це означає, що тепер виконавчий орган КМДА може самостійно на свій розсуд вирішувати питання підвищення тарифів.
Документ під № 1052/1052 не що інше, як рішення "Про встановлення мораторію (заборони) на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги в Києве", в якому пункт 1 говорить, що Київрада вирішила встановити мораторій на підвищення Київською міською радою цін (тарифів) на ЖКП для населення з дати прийняття цього рішення і до прийняття Київрадою окремого рішення з цього питання.
Таким чином досить хитрим і не побоїмося цього слова обманним завуальованим шляхом мораторій скасовано.
Не менш цікавою була реакція, яка послідувала з Секретаріату Президента з приводу скасування мораторію. Заступник глави Секретаріату Президента Роман Безсмертний вважає виправданим прийняте рішення, про це він сказав на брифінгу через кілька годин.
Він же продемонстрував графіки, відповідно до яких стан розрахунків бюджетних установ Києва за газ становить 50%, підприємств теплокомуненерго - 53%, а стан розрахунків населення - лише 1%.
Він підкреслив, що виходячи з цих розрахунків, відповідальні люди не можуть залишити ситуацію на існуючому рівні.
"Збереження нинішніх тарифів - це сніжний ком, який може привести бюджет Києва до банкрутства", - сказав пан Безсмертний.
Він підкреслив, що до цього призвела діяльність уряду, починаючи з угоди з Росією про ціни на газ і закінчуючи відмовою вносити зміни до бюджету.
Подібна реакція Банкової яскраве свідчення протекції будь-яким діям мерії з боку президентської команди.
Трохи пізніше послідувала і реакція столичної прокуратури. Прокуратура Києва запевняє, що відреагує належним чином на дії "Київводоканалу" у разі незаконного та необгрунтованого обмеження водопостачання жителів столиці.
Про це повідомив прокурор м. Києва Євген Блажівський.
"Ми обов'язково відреагуємо відповідно до чинного законодавства, якщо в діях" Київводоканалу "будуть виявлені необгрунтовані і невмотивовані вчинки", - сказав він.
Раніше гендиректор "Київводоканалу", депутат Київради від фракції ГАК Ярослав Філатов не виключив, що ВАТ "АК" Київводоканал ", можливо, перейде на погодинну подачу води.
За його словами, причиною цього є катастрофічна ситуація з фінансуванням необхідних робіт у компанії.
"Катастрофічно росте заборгованість перед" Київенерго ", сьогодні вона становить 573 млн. грн. Розуміючи необхідність платити за це, - а ми не в змозі - не зрозуміло, що найближчим часом зробить керівництво цієї компанії стосовно" Київводоканалу ".
Найімовірніше, буде відключення наших насосних станцій, агрегатів, і знову ж таки в цій ситуації можливе навіть не погодинне, а повне припинення водопостачання міста ", - заявив він.
Кредит в мільярд
Не менш цікавим стало питання про отримання столицею позики в розмірі 900 мільйонів гривень. Як з'ясувалося Київ уже взяв кредит у сумі 900 млн. грн. у комерційних банків "Хрещатик" та "Альфа-банк" під 21,5% річних.
Про це повідомив на сесії Київради виконуючий обов'язки голови Київської міської державної адміністрації Анатолій Голубченко.
"Національний банк України встановив 16,5% і затвердив банкам - плюс 5%. Тому 21,5%", - інформував він, відповідаючи на питання депутатів про відсотки , під які взято кредити.
Не варто забувати, 19 березня Київрада дала згоду на взяття містом кредиту в обсязі 1,2 млрд. грн. з метою відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію компанії "Київенерго" та вирішення інших нагальних проблем міста. Кредит береться терміном на два роки.
На сьогодні комерційний банк "Альфа-банк" надав Києву 700 млн. грн. кредиту і 200 млн. грн. кредиту отримано від банку "Хрещатик". Ці кредити були надані банками завдяки рефінансуванню Нацбанку
Зазначені кошти Київ уже встиг перерахувати "Київенерго".
Найбільш цікавим є питання застави під кредит, якщо раніше йшлося про комунальної власності, то зараз ситуація змінилася. Київрада дозволила Київській міській державній адміністрації при необхідності оформляти зобов'язання за кредитами, отриманими в банку "Хрещатик" і "Альфа-банку", у вигляді як векселів, так і майна територіальної громади.
За відповідне рішення проголосували 82 з 117 присутніх в залі депутатів.
Як зазначив на засіданні голова постійної комісії Київради з питань бюджету Роман Ярошенко, проект рішення про внесення змін до попереднього рішення від 19 березня цього року "Про заходи щодо залучення позики (кредиту) до міського бюджет Києва "був підготовлений і доопрацьований, враховуючи відповідну постанову Кабінету міністрів. Таким чином, за його словами, було вирішено дозволити забезпечення кредиту не тільки у вигляді будівель, але і векселями.
Разом з тим, як зазначив екс-катерінчуковец Ярошенко, банки можуть брати лише один вид забезпечення кредиту - або векселя, або майно. Сьогоднішнім рішенням Київрада дає банкам варіанти для вибору.
Пан Ярошенко також підкреслив, що вважає схему з векселями найбільш прозорою, і зазначив, що ці векселі будуть випускатися під гарантії КМДА.
Після обіду депутати дотримуючись свої традиції перейшли до розгляду земельних питань. Саме тоді зал Київради більш нагадував арену цирку, ніж зал для прийняття стратегічно важливих для міста рішень. Депутат фракції Блоку Віталія Іван Плачков заявив, що під час його відсутності в сесійній залі без його відома і згоди кимось здійснювалося голосування його карткою.
виштовхали з Требон главу земельної комісії Олексія Євлаха, пан Плачков сказав: "Хочу заявити, що під час перерви , під час моєї відсутності, з робочого місця була забрана моя картка без мого відома, яка голосувала після перерви з усіх питань ".
Депутат підкреслив, що поки він був відсутній у сесійній залі, було проголосовано близько 40 питань порядку денного.
"Я прошу дати доручення про скасування результатів голосування моєю карткою з усіх питань, які були після перерва", - звернувся він до секретаря Довгому.
Також Плачков попросив заблокувати його картку, щоб унеможливити подальше голосування нею, і видати йому нову картку для подальшої роботи на засіданнях сесії.
Крім того, попросив провести розслідування, з якого місця голосували його карткою, і встановити, хто голосував.
На що Довгий дав доручення заблокувати картку Плачкова, якої голосували в залі без відома і дозволу депутата, і зобов'язав регламентну комісію розібратися в ситуації.
Варто відзначити, що депутати фракції Блоку Віталія Кличка перед перервою у засіданні сесії заявляли, що не братимуть участь у подальшій роботі засідання через те, що депутатам фракції не надають слова для виступу, не дають можливості приймати участь в обговоренні проектів рішень, а також , за їх словами, через порушення регламенту головуючим на сесії.
"Ми взагалі зараз покинули сесійну залу, і радимо вам, Олесь Станіславович, вивчити регламент, щоб депутати брали участь в обговоренні, і не сиділи в залі для меблів", - заявила заступник голови фракції Блоку Кличка Наталія Новак.
Після перерви лише вона одна від фракції була присутня в сесійній залі і, не беручи участі в голосуванні, спостерігала за роботою депутатів. Саме вона першою заявила про те, що в голосуваннях враховується голос депутата їх фракції, якого не було в залі.
За її викликом Плачков повернувся до Київради, оскільки секретар Довгий зажадав особистого його заяви з приводу використання його картки. Після тривалих непорозумінь і дебатів робота сесії була продовжена, але незважаючи ні на що картка Плачкова продовжувала голосувати. Все б нічого, але саме цей один голос був вирішальним, оскільки був 61-м, без нього жодне рішення прийнято не могло б бути.
Ось так по-хитрому під завісою великодніх свят чергова сесія зробила життя киян ще більш залежною від приватних інтересів "слуг народу". У першій частині засідання на шиях киян тугіше затягли раніше накинуту петлю, після само щільно поївши, депутати приступили до дерибану залишків столичної землі ....