Найближчим часом, Міністерство фінансів запросять взяти участь у ще одному міжнародному заході. У даному випадку мова йде про GREF (Gaming Regulators European Forum) - форумі, який організовується європейськими регуляторами грального ринку.
Для Мінфіну це означає визнання європейськими колегами саме за ним статусу регулятора українського гамблінг-ринку. Адже інші сторони просто не мають права брати участь у форумі. А закріпивши за собою таке становище, у міністерства з'являться додаткові аргументи на користь прийняття свого варіанта проекту закону "Про азартні ігри".
Вже кілька місяців Україна спостерігає за боротьбою за право регулювати гральний бізнес. Цього разу між Міністерством фінансів і Держкомпідприємництва. Відомство Михайла Бродського першим написало законопроект "Про азартні ігри" в рамках доручення віце-прем'єр-міністра Бориса Колесникова про фінансове забезпечення підготовки до Євро-2012. Мінфін представив свій варіант тільки на початку листопада.
У загальних рисах обидва документи досить схожі - дозволити необхідно тільки деякі види грального бізнесу і на обмеженій території. Проте експерти відзначають деякі кардинальні відмінності, які і стали каменем спотикання для двох відомств, пішкт Коментарі.
У першу чергу це стосується видів діяльності, які будуть дозволені. "Підприємницький" комітет вважає, що повна заборона необхідно накласти лише на діяльність казино-онлайн (закрити доступ до сайтів Інтернет-казино) і залів ігрових автоматів. Мінфін пропонує додати до цього чорного списку букмекерську діяльність. Працювати "дозволені" гральні заклади можуть тільки в ігрових зонах, розташованих на території Кримського півострова (виключаючи Севастополь), і на курортах: Трускавець, Моршин, Буковель, Мукачево та Славське. У комітету ж ширший список "ігрових зон".
Другий пункт розбіжностей - ліцензування. Держкомпідприємництва особливо не загострював увагу на цьому моменті, запропонувавши зберегти раніше діючу систему. А Мінфін вирішив, що Україні потрібна окрема структура - Національний організатор азартних ігор. Йому буде видаватися безстрокова ліцензія, а він сам буде вирішувати, кому передати право сім років "грати" на ринку. Правда, заплатити за нього доведеться 40 млн грн. До речі, самому національному оператору ліцензія обійдеться всього в 1 тис. грн., Тому багато експертів засумнівалися в тому, чи проходив цей документ антикорупційну експертизу. Адже доцільність створення "продавця ліцензій" з пристойними повноваженнями, але повною відсутністю обов'язків, м'яко кажучи, викликає багато питань.
У Держкомпідприємництві такими нововведеннями у мінфінівському законопроекті явно невдоволені. Михайло Бродський вже заявив, що буде до останнього відстоювати свою версію. Особливо в плані повної заборони на деякі види діяльності. Таку думку відомства цілком логічно, враховуючи, що одним із заступників Михайла Юрійовича є Сергій Третьяков, екс-президент Української асоціації діячів грального бізнесу. Відповідно пряма зацікавленість, як говориться, у наявності.
У Мінфіні ж упевнені, що їх документ найбільш оптимальний. З чим пов'язана така позиція міністерства, точно не відомо. З одного боку, це може бути просте бажання тотально контролювати ринок через підвідомчу структуру. І обмеження ринку територіально і фінансово (досить істотною вартістю ліцензії, наявністю вагомого статутного капіталу і т.д.) прекрасно вписується в цю концепцію.
З іншого боку, в такому підході зацікавлені самі великі гравці ринку. Наприклад, ще в минулому році букмекери довго доводили чиновникам, що їх закрили "помилково" і що напередодні Євро-2012 такий крок не тільки не логічний, але й призводить до серйозних втрат бюджету. "Букмекерство не належить до розряду азартних ігор, у розумінні цього поняття як такого, яке передбачає мінімальну участь гравця в отриманні результату. Прийняття ставок на ту чи іншу спірну ситуацію визначається як інтелектуальна лотерея", - писали букмекери у відкритих зверненнях.
А потім зрозуміли, що їхню нішу потихеньку займають єдині залишаються в легальному полі конкуренти - лотерейщики. Після заборони грального бізнесу найбільших оператор державних лотерей ТОВ "М.С.Л." (Контролює до 70% лотерейного ринку) почав активно просувати лотерею "Спортліга", яка, на думку деяких експертів, за прямими і непрямими ознаками підпадає під визначення букмекерської діяльності.
Об'єктивності заради треба відзначити, що в "М.С.Л." на таке звинувачення відразу ж дали відповідь: мовляв, ми не букмекери, лотерея створювалася спеціально під Євро-2012 з ініціативи уряду, і нічого спільного з букмекерством не має. Однак популяризація "СПОРТЛІГА" - розширення мережі, онлайн-ставки, власний журнал, численна реклама - говорить про те, що компанії заборона на букмекерську діяльність досить вигідна. Правда, така активність може бути пов'язана і з зовсім іншими процесами. Менше року тому в ТОВ "М.С.Л." зайшли нові інвестори. І, за даними кіпрської комісії з регулювання конкурентного середовища, там присутній російський капітал, який виявився не при справах у рідній державі. Так що, можливо, компанія просто розширює частку на ринку завдяки новим фінансовим вливанням.
І нарешті, не виключено, що Міністерство фінансів просто хоче навести на ринку порядок, і саме тому намагається максимально обмежити кількість потенційних учасників ринку. Адже благі наміри бувають навіть у чиновників.
Як би то не було, Мінфін явно прагне протягнути через Верховну Раду саме свій документ. І зробити це буде набагато легше в якості визнаного європейською громадськістю держрегулятора українського ігрового ринку. Можливо, саме з цієї причини міністерство всіляко відкладав прийняття закону - мінімум до грудня.
Борис Колесніков ще місяць тому говорив про те, що законопроект про гральної діяльності буде прийнятий не раніше 1 грудня, оскільки на даний момент Мінфін зайнятий підготовкою Податкового кодексу. З іншого боку, можна не сумніватися, що закон приймуть. За словами депутата Ксенії Ляпіної, в Податковому кодексі є "ряд місць, в яких фактично прописані моменти під легалізацію грального бізнесу". Це означає, що легалізація, швидше за все, відбудеться вже цього року. Питання тільки - на користь кого.