ЗМІ: Україна стала однією з головних тем німецького телебачення
Сюжети про відбуває покарання у в'язниці і оголосила голодування колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко в квітні 2012 зайняли третє місце в рейтингу головних випусків новин на чотирьох провідних німецьких телеканалах - ARD, ZDF, RTL і SAT1. Лише конфлікту в Сирії і судовому процесу у справі Брейвіка в Норвегії було приділено більше ефірного часу. Такі результати моніторингу, опубліковані у вівторок, 15 травня, інститутом IFEM з Кельна, передає Deutsche Welle.
Останній раз Україна так активно присутня в німецьких ЗМІ під час "помаранчевої революції" в 2004 році. Нинішній сплеск інтересу пов'язаний з умінням Юлії Тимошенко "вести роботу з громадськістю" і чемпіонатом Європи з футболу, вважає Екарт Штратеншульте, директор Європейської академії в Берліні. З ним згодна і депутат Бундестагу від опозиційної партії "Союз 90/Зелені" Віола фон Крамон, яка відзначила роль дочки екс-прем'єра, Євгенії Тимошенко, в тому, що і як німецькі ЗМІ розповідають про долю опального політика.
Фон Крамон критично сприймає те, що в Німеччині більше говорять про Тимошенко і менше - про інших колишніх членів її уряду, засуджених в Україні. В цілому депутат бундестагу вважає критику німецької влади на адресу керівництва України виправданою. "Мене особливо непокоїть те, як швидко після приходу президента Януковича до влади відбулися системні зміни в Україні", - вказує Віола фон Крамон.
Слово "бойкот" звучить у повідомленнях німецьких ЗМІ стосовно ситуації на Україні особливо часто. Вперше цей термін вжили після відмови президента ФРН Йоахіма Гаука від поїздки на саміт держав Центральної та Східної Європи в Ялту. Дискусія швидко вийшла на новий рівень, і заговорили вже про бойкот чемпіонату Європи з футболу, фінальну частину якого Україна прийматиме разом із Польщею в червні.
Кельнський політолог Гергард Сімон зазначає, що в ході "української дискусії" відбулося змішання понять. "Якщо мова йде про те, щоб висловити протест політичному керівництву в Києві, то такий бойкот має сенс", - підкреслює Симон.
На його думку, Європі треба недвозначно продемонструвати своє критичне відношення до подій нв Україні, але не відштовхувати її від себе, уточнює Симон. Спортивний бойкот Євро-2012 він назвав невиправданим.
І політики, і експерти визнають, що обговорення "українського питання" в Німеччині не завжди було виваженим. "Так, дискусія велася іноді надто гостро", - погоджується депутат від "зелених" Віола фон Крамон. На її думку, це пов'язано з відсутністю реакції української сторони на критику.
"Мені не сподобалося те, що була свого роду" гонка вимог ", - продовжує соціал-демократ Гернот Ерлер. За його словами, вимоги до України висувалися" мало не щогодини "і дійшли до ідеї перенесення матчів Євро-2012. За висловом політика , це "не принесло користі справі".
Берлінський політолог Екарт Штратеншульте попереджає, що, різко критикуючи Україну, Німеччина дає підстави для звинувачень у подвійних стандартах. Оскільки, за словами експерта, критика порушень прав людини на адресу, наприклад, Китаю, звучить "набагато стриманіше".
Кельнський експерт Герхард Симон зазначає, що і на адресу Москви офіційний Берлін не дозволяє настільки різких виразів, як на адресу Києва. У той же час, на думку Сімона, з України - особливий попит: "На відміну від Росії Україна хоче стати членом Європейського Союзу, тому до неї застосовуються інші критерії".