Закон про амністію є, а компромісу немає

Другий день позачергової сесій Верховної Ради видався довгим - депутати трудилися близько 12 годин, і пройшов під знаком амністії. Народні обранці так спантеличені звільненням від відповідальності мітингувальників і силовиків, напартачили на Майданах у всіх регіонах, що майже забули про зміни до Конституції, на яких наполягали днем ??раніше, а про зміни в уряді і необхідності шукати нового прем'єра і зовсім не говорили, якщо їх на обговорення цих питань не викликали журналісти.

Ще до початку засідання нардеп від "Батьківщини" Олександр Бригинець дав зрозуміти , що вирішення питання амністії буде непростим. Він розповів, що влада наполягає на тому, щоб цей закон вступав в дію тільки після того, як мітингувальники звільнять адмінбудівлі, і це підтвердить Генеральний прокурор, опублікувавши закон на сайті ГПУ. За словами Бригинця, опозиції такий варіант категорично не підходить, тому необхідно продовжувати переговори. Власне, цим лідери фракцій і займалися весь день.

У 11:00 спікер Володимир Рибак відкрив засідання, нардепи вислухали виступ першого Президента України Леоніда Кравчука в стилі кота Леопольда і вирушили на тригодинний перерву, щоб шукати компромісний спосіб жити дружно. Цим процесом нардепи так захопилися, що після закінчення запитаних Рибаком трьох годин, у президії з'явився перший віце-спікер Ігор Калетник і продовжив перерву ще на дві години, повідомивши, однак, що переговори проходять успішно.

Поки тривав перерву, нардепи в кулуарах обговорювали можливі і бажані варіанти закону про амністію, а Володимир Литвин навіть припустив, що "якщо сьогодні рішення не приймуть, то сюди прийдуть люди, візьмуть депутатів за вуха - і вони приймуть це рішення".

По закінченні перерви до зали увійшов Рибак і повідомив радісну новину: закон узгоджений, зараз його роздрукують, роздадуть депутатам і через 20 хвилин буде голосування. Пройшли 20 хвилин, потім ще 20 хвилин, а голосування все не було. За цей час опозиціонери, які отримали текст узгодженого проекту, заявили, що цей проект вигідний тільки регіоналам, і що лідери опозиції даремно на нього погодилися. Близько 18:00 до журналістів вийшов Олександр Турчинов і заявив, що фракція "Батьківщина" незадоволена узгодженим проектом і голосувати за нього не буде. У зв'язку з цим Рибак хотів закрити засідання, продовживши позачергову сесію на 30 січня, але депутати наполягли на тому, щоб Рада працювала до прийняття закону. Спікер погодився і оголосив перерву на 10 хвилин. Але за цей час главам фракцій домовитися не вдалося: йшлося вже не про два варіанти законів про амністію, а про чотири.

"В одному з законопроектів є заключне положення, в якому прописані умови, коли почне діяти, власне, закон про амністію. До них відносяться звільнення приміщень, розблокування вулиць і припинення маніфестацій. У законопроектах, представлених депутатами опозиційних фракцій, мова йде про амністію без будь -небудь умов. Мотивація очевидна і зрозуміла - ці люди будуть розглядатися як заручники, яких тримають, поки не виконаються всі умови. Начебто, в компромісному варіанті пом'якшені умови - мова йде тільки про розблокування вулиці Грушевського і про звільнення адміністративних будівель, але не говориться про Будинку профспілок, про Жовтневому палаці, які не відносяться до державної власності. Це те, що винесли з переговорного процесу. Але тексту цього четвертого тексту ми не бачили, це ще на рівні, я так розумію, політичних домовленостей ", - пояснив Володимир Литвин різницю між чотирма законопроектами, які продовжували обговорювати лідери фракцій.

Десь через півтори години фракція Партії регіонів покинула зал і пішла на нараду, ходили чутки, що в Раду приїхав глава Адміністрації Президента Андрій Клюєв. Пізніше журналістам стало відомо, що до парламенту прибув і сам Віктор Янукович.

Переговори голів фракцій та Президента тривали кілька годин. В результаті близько 22:30 нардепи проголосували за закон про амністію авторства регіонала Юрія Мірошниченка, його підтримали 232 народних обранця (ПР і КПУ), всі опозиціонери утрималися від голосування.

Прийнятий закон передбачає звільнення від відповідальності мітингувальників і правоохоронців, якщо вони в ході протестів з 27 грудня і до дня набрання чинності законом вчинили злочини, передбачені наступними статтями Кримінального кодексу України: 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади); 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України); 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань); 194 (умисне знищення або пошкодження майна); 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності); 279 (блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства); 293 (групове порушення громадського порядку); 294 (масові заворушення), 295 (заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку); 296 (хуліганство); 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд); 342 (опір представникові влади); 343 (втручання в діяльність працівника правоохоронного органу); 344 (втручання в діяльність державного діяча); 345, 346, 347, 348 350 (ці статті стосуються загрози, насильства або пошкодження майна працівника правоохоронних органів або державного діяча); 351 (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради); 352 (умисне знищення або пошкодження майна службової особи); 376 (втручання в діяльність судових органів); 377 (погроза або насильство щодо судді); 382 (Невиконання судового рішення); 386 (перешкоджання явці свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від дачі показань або висновку).

Саме за цими статтями були відкриті більшість кримінальних проваджень щодо "майданівців", і деякі з них передбачають до 20 років позбавлення волі.

Прийнятий закон наказує наступ амністії тільки після того, як мітингувальники звільнять все зайняті будівлі, розблокують вулицю Грушевського у Києві, а також звільнять інші вулиці та площі у Києві та регіонах.

"Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем ??його опублікування, однак вводиться в дію з дня, наступного за днем ??опублікування на офіційному сайті Генеральної прокуратури України повідомлення Генерального прокурора України про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності таких дій:

1) звільнення всіх зайнятих в Києві та інших населених пунктах України під час акцій протесту будівель або приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також допуску до своїх робочих місць осіб, які там працюють, і зняття інших перешкод для належного функціонування зазначених об'єктів;

2) розблокування транспортних комунікацій на вулиці Грушевського в Києві учасниками масових акцій протесту;

3) розблокування інших вулиць, площ, провулків, бульварів і т.д. в місті Києві та інших населених пунктах України, крім тих, на яких відбуваються мирні акції протесту ", - йдеться в тексті закону.

Таким чином, протестувальникам залишили право проводити акцію на Майдані Незалежності в Києві, але тільки у випадку, якщо вона буде мирною, без сутичок з правоохоронцями та барикад.

На виконання цих умов мітингувальникам дається 15 днів з моменту вступу закону в силу. Якщо ж вони не вкладуться у вказаний термін, то закон автоматично втрачає силу, і ніякої амністії не буде.

Таким чином, закон про амністію вийшов, швидше, законом про звільнення захоплених будівель. Схоже, Президент не зміг переконати опозицію підтримати такі умови амністії, але вирішив не втрачати можливості і поставити мітингувальників перед вибором: в'язниця або звільнення облдержадміністрацій. Але ось на компроміс і леопольдовскій принципом дружною житті це все зовсім не схоже. Здається, що до врегулювання конфлікту ще далеко.