Розвиток як політична альтернатива

Ще в своїй інавгураційній промові новообраний Президент Петро Порошенко сказав про пошук політичного партнера на Сході України. Останні рішення РНБО показують, що партія Медведчука все-таки не розглядається на роль такого партнера. Як кажуть, "екзотику не пропонувати". Дійсно, попри лобіювання з боку впливового ВВП, Віктор Медведчук не користується популярністю навіть серед бойовиків на Донбасі.

Але в той же час популярність нового Президента і його ідей нерівномірна по території України і буде природно падати серед різних соціальних груп. Уже зараз непопулярні реформи уряду за відсутності значних економічних успіхів впливають на падіння популярності влади загалом.

Підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом можуть привести до падіння українського експорту до країн Митного Союзу, до закриття ряду підприємств і до зростання безробіття. Уряд, на жаль, так і не почало розробку компенсаторних механізмів і програм держпідтримки вітчизняного виробника.

Продовження військових дій на Сході також не додасть популярності чинної влади у жителів російськомовних регіонів. І не всі незгодні підуть записуватися в антиурядові формування, більшість шукає, хто ж поставить незручні запитання центральному уряду від їх імені. І таких людей з'являється все більше.

Традиційно в Україні кілька мільйонів людей голосували за Віктора Януковича і за Партію Регіонів, але останнім часом ці виборці почуваються обманутими і покинутими. У Києві при владі перебувають ті, за кого ці люди не голосували і не голосуватимуть.

"Свої" політики виявилися не в силах захистити власних виборців, а замість цього вчинили занадто багато помилок, про що зараз можна багато дізнатися із засобів масової інформації.

У нашому розколотому суспільстві перетворити збройний конфлікт в національний діалог може тільки відкрита політична дискусія сильних професійних політичних партій.

Якщо влада стрімголов мчить по шляху євроінтеграції - потрібна конструктивна опозиція з приводу необхідності захисту національного ринку.

Якщо влада вибирає силовий варіант розв'язки донбаського протистояння - необхідні гучні заяви опозиції про можливість мирного рішення.

Точно так же ще в грудні 2013 певна частина тодішньої Партії регіонів пропонувала тодішньому Президенту Януковичу мирний план врегулювання протистояння на Майдані. Про це прямо заявив на з'їзді 21 червня голова виконкому Партії Розвитку України Сергій Ларін. Тоді Янукович вибрав війну і програв. А група політиків з його політичної сили була відсторонена від прийняття рішень і в результаті вийшла з Партії регіонів. Зараз ці люди стали частиною нової політичної сили - Партії розвитку України.

Крім ліберально налаштованих колишніх регіоналів, нова партія залучає до своїх лав громадських активістів, молодь, лідерів мережевих рухів. Партія будує свої структури знизу вгору, що дає можливість проявити себе і вирости всередині партійної ієрархії кожному з знову примкнули активістів.

На з'їзді було офіційно заявлено, що партія йде від концепції едінолічностного лідерства і будуватиме свої структури на горизонтальній базі.

Природно, що крах партій лідерського типу в новітній історії України змушує будувати більш стійкі схеми управління.

Запорука того, що горизонтальна структура не перетвориться на хаос - управлінські таланти глави виконкому Ларіна, одного з найуспішніших політичних менеджерів сучасної України.

Найближчим часом планується запуск нової інтерактивної платформи з набору та комунікації однодумців - "Команда розвитку".

Уже на перший публічний великий з'їзд Партії розвитку приїхали представницькі делегації з усіх областей України, що свідчить про претензії нового руху отримувати підтримку в усіх регіонах, а не тільки на Півдні та Сході.

Партія пропонує будувати ліберальну економіку без корупції з широкими програмами соціального захисту, а подібні ідеї отримують все більшу популярність у населення. Війна закінчиться, і в політичний повістці на перший план вийдуть питання заробітку, економічних можливостей, реальних ліберальних свобод.

Суспільство без політичної альтернативи приречене на помилки і стагнацію. Товариство з репрезентацією всіх основних груп виборців буде вирішувати проблеми не зі зброєю в руках, а в парламентських дебатах і виборчих кампаніях.

Голова національного комітету Партії розвитку України Юрій Мірошниченко - досвідчений і відвертий політичний дискусантів, і його виступи в нинішньому парламенті вже зараз знаходять підтримку і серед колег, і серед виборців.

Нелегко будувати партію в часи воєнних дій, але пройшли загартування кризами команди потім набагато краще працюють над програмами розвитку. І разом з вчорашніми опонентами саме такі партії створять нову Україну - з новими правилами життя.