Андрій Богдан: Єгор Соболєв все знав, коли йшов в "Волю": і хто такий Дерев'янко, і звідки у нього гроші

Андрій Богдан крім своєї волі був втягнутий у гучний політичний конфлікт, що виріс з з'ясування відносин між членами партії "Воля" - Єгором Соболєвим та Юрієм Дерев'янко. Андрій Богдан в 2010-2011 і в 2013-2014 роках був урядовим уповноваженим з антикорупційної політики. Внесення цієї посади в "Закон про очищення влади" довго і наполегливо домагався Юрій Дерев'янко. Як пояснив Єгор Соболєв, через те, що Богдан тому "заважав викачувати гроші з Мін'юсту" .

Андрій Богдан

Схема "викачування", як її в 2009 році після перевірки Мін'юсту та ДП "Інформаційний центр" (він же "Держінформ'юст") описувало КРУ, була наступна.

Все реєстри Мін'юсту вело державне підприємство "Інформаційний центр". Мін'юст, по-перше, порушував законодавство, вже коли давав розпорядження цього ДП створювати реєстри, не проводячи ніяких тендерів.

По-друге, 16 працюючих у 2009 році єдиних і державних реєстрів були створені за бюджетні гроші, проте жоден з них не належав державі. Ні Мін'юст, ні "Держінформ'юст" не володіли програмним забезпеченням, необхідним для ведення реєстрів. Програмне забезпечення належало компаніям "Арт-мастер" і "3-Т", коріння яких сягало ще кіпрські офшори. І Мін'юст за право користуватися реєстрами платив цим компаніям у вигляді роялті чималі гроші: в 2007 році - 85100000 грн, в 2008 - 91,7 млн ??грн, за 5 місяців 2009 - 28,4 млн грн. Тоді як фахівці оцінили вартість розробки всіх реєстрів в 16-24 млн грн.

Виходило, Мін'юст щорічно платив за користування реєстрами в 4 (!) Рази більше, ніж вони всі разом взяті стоять, але при цьому від такої схеми не відмовлявся, викидаючи сотні мільйонів державних гривень на вітер.

Що ж пов'язувало Юрія Дерев'янка з цією схемою? Він був засновником "Арт-мастера". ( Читайте повний звіт КРУ у фотогалереї ).

"Обозревателю" вдалося зустрітися з Андрієм Богданом, який зараз займається приватною адвокатською практикою. Екс-чиновник розповів, про що промовчав Єгор Соболєв, і що стоїть за спробами Дерев'янко прибрати з політичної арени своїх особистих ворогів.

"Обозреватель" готовий всім політичним і громадським діячам, названим в цьому інтерв'ю, надати можливість озвучити свою позицію.

Отже, ви потрапили під люстрацію. На внесення вашої посади в закон наполягав особисто Юрій Дерев'янко. Чому?

Про урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики йдеться в трьох статтях цього закону. В Кабміні, якщо я не помиляюся, було сім урядових уповноважених: з прав інвалідів, з питань дитини, з питань європейської інтеграції і т.д. Але в закон про люстрацію чомусь внесли тільки мою посаду.

Пост урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики був створений за порадою USAID і ГРЕКО, організації Ради Європи. Вони наполягали, що повинен бути превентивний орган, який би допомагав на законодавчому рівні блокувати корупцію. Посада уповноваженого з питань антикорупційної політики передбачала, що ти аналізуєш законодавство, вносиш зміни в існуючі норми і пишеш нові, щоб не дати можливість держчиновникам здійснювати корупційні дії.

Але в 2011 році Янукович ліквідував цю посаду. Що ж викликало такий інтерес президента до органу, який оцінював законодавство на наявність корупційних ризиків? Історія з держреєстру і роялті в Міністерстві юстиції, яким у той час керував Лавринович.

В Мін'юсті була свята корова, яка нічого не робила, але яку всі любили. Це такий собі Віталій Добжанський, директор держпідприємства "Держінформ'юст", яке перебувало в сфері впливу Мін'юсту. Я в Кабміні Тимошенко 3,5 роки був заступником міністра юстиції Оніщука, тому знаю ситуацію зсередини.

"Інформаційний центр" або, як його ще називають, "Держінформ'юст", був адміністратором всіх реєстрів Мін'юсту. Фактично, маленьке підприємство "Держінформ'юст" вело всі реєстри про громадянина України: коли він народився, коли купив квартиру, коли одружився, коли на нього подали в суд, коли він розлучився, коли йому видали закордонний паспорт і коли він помер. Ці реєстри ще в середині 90-х за вказівкою уряду були створені за державні гроші. Але юридично право власності на себе відразу ж оформили дві фірми - "Арт-мастер" і "3-Т".

"Держінформ'юст" платив цим компаніям величезні роялті - плату за використання чужої інтелектуальної власності. У 2009 році це були сотні мільйонів гривень, пізніше сума зросла до десятків мільярдів, якщо не більше. Але "3-Т" і "Арт-мастер" теж не були кінцевими власниками інтелектуальної власності.

Засновниками цих компаній були кіпрські офшори. І саме їм "Арт-мастер" і "3-Т" далі виплачувало роялті, знову ж нічого не перераховуючи в бюджет - роялті у нас не обкладається податком.

Звідки "Держінформ'юст" отримував гроші? Перш за все, від нотаріусів. Підприємство встановлювало величезні ставки за користування реєстрами, і нікому нічого не пояснюючи, постійно їх збільшувало. Крім того, "Держінформ'юст" не гидував відвертими поборами. В будь-який момент він міг відключити будь-якого нотаріуса доступ до реєстру, і той вже не міг виконувати свої функції.

Далі розкрилося, що в "Держінформ'юсте" торгували інформацією. Якщо вам потрібні дані, ви йдете до товариша - все ж знали, куди ходити, - платите гроші, і він видає вам всі реєстри, або змінює в них інформацію, або знищує. І не забувайте, що вся інформація про громадян України, яка надійшла до реєстрів за 20 років, належить не державі, а кіпрським офшорам.

Юрій Дерев'янко

Хто, за вашою інформацією, стоїть за кіпрськими компаніями?

За кіпрськими компаніями, згідно журналістським розслідуванням, варто Юрій Дерев'янко. Він бігав по всім міністрам, по адміністрації президента Януковича, по всім судам, взагалі - по всіх інстанціях, куди я передавав інформацію про його крадіжці. Я доповів про цю ситуацію Сергію Тігіпко (на той момент віце-прем'єр-міністру. - Авт.). Він спочатку не повірив, але погодився зробити доповідну від свого імені та подати її прем'єр-міністру.

Чому саме Тігіпко?

Я тоді працював в уряді, і підписати таку погодився тільки Тігіпко. Я щиро знімаю перед ним капелюха - ніхто більше на це не зважився. Все знали, все обурювалися, все говорили, що потрібно покарати, але говорили, що це не своєчасно.

До речі, одним з тих небагатьох, хто ще мене підтримував, був Михайло Бродський.

Це найцікавішу доповідну записку від імені Тігіпка я передав Сергію Лещенко, і згодом вийшла стаття на "Українській правді", яка викликала бурю емоцій. Мене тут же почали звільняти, за мною ходили міліціонери, прокурорські, сбушники. Мені призначили службове розслідування, мене вивертали шість органів. На чотирьох центральних станціях метро в Києві роздавали газету, де були опубліковані просто божевільні факти про мене. Все, в тому числі і власність, яку мені приписували, перевірила міліція, прокуратура, СБУ, фінмоніторинг. Нічого не підтвердилося.

Але через деякий час міністр юстиції Лавринович вніс на розгляд Януковичу подання про те, що урядовий уповноважений "заважає" Міністерству юстиції в боротьбі з корупцією. Мене звільнили, а повноваження урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики поклали на Мін'юст в особі міністра юстиції Лавриновича. Хочу, до речі, помітити, що Дерев'янко в цей період був в більшості, голосував за все, що було потрібно Віктору Федоровичу. І пішов він в жорстку опозицію до нього тільки в той момент, коли у нього забрали доступ до роялті.

Звідки Вам відомо про роль Юрія Дерев'янка в цій схемі?

Скажу чесно: з Юрієм Дерев'янко я особисто ніколи навіть не спілкувався. Про те, що він "дахувальників" цієї схеми, мені відомо з двох джерел: журналістського розслідування, яке знайшло документальний доказ його присутності в фірмі, і з розповідей різних держчиновників, які, думаю, і зараз зможуть це підтвердити.

Саме Дерев'янко лобіював існування цієї корупційної сфери та на всіх рівнях доводив, що мене треба зняти з посади, оскільки я заважаю "Держінформ'юсту".

До речі, в цій історії є ще одна дуже цікава деталь. Уряд Тимошенко давало доручення провести ревізію діяльності "Держінформ'юста". Але ні Кабмін, ні Держфінінспекцію не допустили до перевірки. Справа в тому, що на той момент існувало визначення Адміністративного суду міста Києва, яке забороняло перевіряти "Держінформ'юст". Звертаю увагу: це було навіть не рішення суду, а ухвалу на забезпечення позову. І воно існувало чотири роки! Підприємство збирало сотні мільйонів, і ніхто навіть не знав, скільки і куди воно витрачає А суддя Власенкова працює і по сьогоднішній день, її НЕ люструвати.

Дерев'янко не міг один забезпечувати цю схему. Хто за ним стояв?

Він міг. За ним завжди стояла владу. Схему вдалося порушити в 2013 році, коли міністром юстиції стала Олена Лукаш. Вона проявила принциповість позиції і зробила фінансову ревізію, яку не могли провести з 2009 року. Було виявлено розкрадання мільярдів гривень. Внутрішній аудит показав порушення у веденні бухгалтерського обліку. Крім того, було встановлено, що на "Держінформ'юсті" штучно занижували планові показники бюджету, щоб показувати його перевиконання, виплачували мільйони у вигляді премії, мінімізували податки за допомогою роялті.

Після перевірки директор "Держінформ'юста" Віталія Добжанського звільнили.

"Арт-мастер" і "3-Т" пробували натиснути на Лукаш, заблокувавши 1 жовтня 2013 роботу реєстрів, коли їм не перерахували чергову порцію роялті в розмірі 70 млн грн. Але того разу гроші вони не отримали.

Прокуратора порушила кримінальну справу. І як тільки це сталося, Добжанський полетів до Ізраїлю. Виявилося, що останні 10 років керівником державного підприємства, підпорядкованого Мін'юсту, був громадянин Ізраїлю.

Це все в міністерстві знали. І при цьому він працював на найнебезпечнішій ділянці, був другим за важливістю після міністра людиною в Міністерстві юстиції.

При цьому Добжанського три президента нагородили орденом "За заслуги": Кучма, Ющенко і Янукович. З мотивацією - за багаторічну плідну роботу на благо інтересів держави. Б ** ть! Вибачте, але я не можу не матюкатися. Знаючи, що крадуть, вони нагороджують його орденом за заслуги. Навіщо ?!

Після порушення кримінальної справи Юрій Дерев'янко опинився в жорсткій опозиції до влади і Януковичу. І почав займатися люстрацією. Для нього принциповою позицією було включити мене в цей закон, хоча інші автори закону не розуміли, навіщо це робити

Єгор Соболєв розповідав, як це було.

Так, Соболєв описував цей момент, але не до кінця правильно. Він говорив про директора антикорупційного бюро при Кабміні. Насправді, мова йшла про Урядового уповноваженого, хоча раніше у мене, дійсно, було бюро в складі 12 осіб. Ми, до речі, і по "Укрзалізниці" писали доповідні.

У чому цинічність інтерв'ю Єгора Соболєва на "Громадському"? Він все знав. Він теж бреше. Коли він йшов в партію "Воля", він знав, хто такий Дерев'янко, і звідки гроші. А ще більша цинічність в тому, що він визнав: включення в закон моєї посади було політичним. Проти нього, я знаю, була "Свобода", "Удар", всі були проти.

Внесення цієї посади в закон про люстрацію було єдиним політичним умовою Дерев'янко як автора законопроекту. Усі казали йому, що так не можна, що якщо ти хочеш внести урядових уповноважених, то потрібно вносити всі сім посад, які були. Але внесли тільки мене. Тоді можна вже було замість посади уповноваженого з питань антикорупційної політики просто написати моє прізвище. Нікого іншого, хто потрапляє під люстрацію за цією посадою, немає.

Вийшло, що людина, якій я не давав красти, став головним люстраторів в країні. Він вносить зміни в закон про люстрацію, керуючись своїми корисливими спонуканнями, а не інтересами держави. Мало того - інші партії йдуть у нього на поводу. Значить, вони теж знаходяться в системі корисливих інтересів. Вони зараз готові відступити на крок назад, щоб потім їм дали можливість отримати те, що вони хочуть. Це ж патологічна ситуація.

А що - в уряді Юлії Володимирівни не крали? Якщо я вийду в ЗМІ, то тут багато знову поїдуть в Москву. Чому їх не люструвати? Вони працювали на цих же посадах, які зараз потрапили під люстрацію.

Ви можете зараз їх назвати?

Я не можу. Вони знову на посадах. Якщо я назву, знову за мною буде бігати міліція, прокуратура, СБУ. А я хочу просто нормально жити і працювати. Мені не подобається, що закони в державі пишуть воровітие непрофесіонали, які взагалі не розуміють, що вони роблять.

Люди з уряду Юлії Тимошенко, які жили в тій же системі координат, зараз знову перебувають при владі. Чому їх не люстріруют? Я вважаю, їх теж потрібно люструвати.

А то - виходить, що ми люстріруем комуністів, потім 20 років нашого життя пропускаємо, і потім люстріруем тих, хто працював останні чотири роки. 20 років ми що - прощаємо? Чому?

Люстрація - це данина політичній кон'юнктурі, коли 226 осіб визначають, хто в країні поганий, а хто - ні. Якщо Добжанського, у якого кримінальні справи, і який вкрав кілька мільярдів, які не люструвати, то він, виявляється, чесна людина.

Особисто мене держслужба вже не цікавить, я не повернуся туди, це не моє. Але потрібно розуміти, що закон про люстрацію стосується дуже багатьох чесних, порядних людей, які не просто не крали, а старалися відфільтрувати найбільш нахабні схеми і зменшити наслідки діяльності деревянок. Замість цього такі Деревянки сидять в парламенті і прикриваються депутатською недоторканністю. Закон про люстрацію, відверто кажучи, приніс більше біди. Люди, які обкрадали державу, або втекли, або ніколи не займали посади, включені в закон.

Потрібно ж розуміти, як працює державний апарат. Людина, яка отримує прибуток від якихось схем, сидить в парламенті, він захищений недоторканністю. А на посаді сидить або стрілочник, або якийсь Пупкін з ізраїльським паспортом. Я нічого не маю поганого до громадян Ізраїлю, просто це єдина країна в світі, яка не видає своїх громадян ні за яких умов. Так що закон бореться не з Вор'єма, а зі стрілочниками - в кращому випадку, в гіршому ж - з чиновниками, які чесно працювали.

У Дерев'янко були партнери?

Я, чесно, не знаю. У нього завжди були партнери, причому при будь-якій владі. Партнери змінювалися, а Дерев'янко - ні. Найулюбленіший партнер, до речі, - це Лавринович. Він тричі був міністром юстиції. І все розквіт "Держінформ'юста" і Дерев'янко припадали на періоди міністерської діяльності Лавриновича. Приходив Лавринович - у Дерев'янка справи йшли в гору, йшов - починалися якісь проблеми.

Як при нинішній владі, при Мін'юсті під керівництвом Павла Петренка себе почуває бізнес Дерев'янко?

Я не знаю. Я не спілкуюся з Петренко. З того, що я знаю, кримінальні справи по "Держінформюсту" закриті. Тетяна Чорновол заявляла, що зараз ця корупційна схема повертається назад до життя. Дійсно, товариша Дерев'янка часто бачили в Міністерстві юстиції. Петренко - його найбільший друг за законом про люстрацію, вони ж разом цей закон писали. Але всіх людей, які були в Мін'юсті і знали, що до чого, люструвати.

Проблема нашої влади в тому, що вона прийняла закон про люстрацію, хоча всі розуміють, що це люстрація з точністю до навпаки: злодій сидить в парламенті і вписує в закон тих, хто заважав йому в цьому житті.