Особливості національного менталітету

Скільки наших неотесаних товаришів не бий, розумніші від цього вони, на жаль, не стають. Ну, хіба що, досвідченіші. Та й то - місцями ... Здавалося б, після ситуації з недолугим контрактом Ващука з "Динамо" і наступним скандалом, обумовленим переходом Влада в "Спартак", а також пригод "Шахтаря" у зв'язку з втечею Матузалема до Іспанії вітчизняні футбольні клуби нарешті повинні зробити належні висновки і навести порядок хоча б у своїй документації. Зокрема, в тому її підрозділі, який стосується міжнародних трансферів футболістів. Причому це актуально не тільки для тих, кого застукали на гарячому ці неприємності, а й для інших, поки що знаходяться в ролі підглядачів. Але не тут-то було. Нету такого антракту або міжсезоння, коли б не виникало суперечки і претензії клубів по відношенню один до одного через неправильне, з їх точки зору, переходу того чи іншого футболіста. Найсвіжіший приклад - епопея з переходом Ковеля з "Карпат" в "Сатурн" . Відверто кажучи, в ситуації з втечею білоруського форварда зі Львова до Раменське зрозуміти щось вельми складно. Керівництво львівського клубу стверджує, що Ковель підписав з "Карпатами" чотирирічний контракт, для більшої впевненості розвішуючи на всіх стовпах копії відповідних документів та платіжок, тоді як сам футболіст стверджує, що нічого подібного він не підписував, та й мова про контракт з "Карпатами" , мовляв, взагалі не йшлося. Річ ясна, що справа темна. З одного боку, хочеться вірити на слово українському клубу. Хоча б тому, що він український. До того ж, копії платіжок в деякій мірі переконують. А з іншого - навряд чи є підстави не вірити гравцеві, оскільки з такими речами не жартують. Є й третя сторона - "Сатурн", аж ніяк не останній клуб російського чемпіонату, який, виходячи зі свого статусу та авторитету, навряд чи міг дозволити собі сумнівну з точки зору престижу і футбольної юриспруденції акцію. Не будемо забувати і про мінському "Динамо", з якого, власне, і прийшов на засідках оренди до Львова футболіст Ковель. І це "Динамо" цілком підтримує саме Ковеля і "Сатурн", а не розвішують копії платіжок львівський клуб. Що в сформованій ситуації теж вельми важливо. Якими мотивами в цій вельми заплутаної ситуації керуються мінчани - можна тільки здогадуватися, однак те, що вони грають проти "Карпат" - безсумнівно. Що ще показово і цікаво - кожна з чотирьох сторін цієї справи (три клуби і футболіст) наполягають на своїй правоті. Так що, виходить, йти назад ніхто не збирається. Справа честі, так сказати. А коли так, без участі ще одного боку - третейського судді - навряд чи обійтися. І хто буде цією стороною - ПФЛ, ФФУ, РФПЛ або суд в Лозанні - зараз можна тільки здогадуватися. Особисто для мене очевидно одне: так або інакше, на тій чи іншій стадії переходу Ковеля до Львова саме "Карпати" не допрацювали це питання до кінця. Я так розумію: якби дійсно керівництво львівського колективу своєчасно викупило права на Ковеля у мінського "Динамо", це подія не пройшло б непоміченим. Або, скажімо так, мало поміченим. Напевно про цю подію - досить неординарному для "Карпат", між іншим, сурмили б у багатьох спортивних засобах масової інформації. Але подібного щось я не можу пригадати. І вже сам Ковель після своєчасного підписання угоди з клубом Димінського обов'язково на сторінках преси (або хоча б офіційного сайту "Карпат") повинен був дати програмне інтерв'ю з приводу змін у своєму статусі і положенні. Але й такого я теж не можу згадати. До того ж, якщо брати до уваги не тільки об'єктивні, а й інші "Чинник", то слід говорити і про те, що ситуацію, точніше - моральний клімат "Карпат" - важко назвати безхмарним. Ні для кого не секрет, що Димінський тримає підшефних в їжакових рукавицях. Це - м'яко кажучи. Дуже м'яко. Причому це стосується як особистісних відносин, так і фінансової сторони співпраці. Подейкують, що Петро Петрович не проти покерувати не тільки клубом (що, загалом-то, цілком зрозуміло і виправдано), але і командою. І аж ніяк невипадково непоганий тренер Іщенко пішов у відставку. Цілком можливо, що через вищевикладеного фактора доля Іщенко спіткає і нинішнього рульового львів'ян, теж, до речі, непоганого, як для нашої першості, фахівця Яремченко. І вибрати нового наставника для своєї команди Димінському буде ой як складно. Тому що багатьох (знаю це не з чуток) відлякує саме манера "роботи" боса "Карпат". Не в кращій ситуації (у порівнянні з тренерським штабом) знаходяться і львівські футболісти. Згадаймо, хоча б, загальновідомі факти, коли безпосередньо сам Димінський звинувачував своїх футболістів як мінімум у зниженні спортивної форми та несумлінному ставленні до справи (і це, знову-таки, дуже м'яко кажучи). І багато гравців через такого діагнозу були попросту відраховані з команди. Хоча іншим колективам припали явно до двору. За чутками, не легше і тим гравцям, у яких зі спортивною формою все гаразд - негативна аура, що склалася в клубі, не може позитивно впливати навіть на стоїків. І якщо контракти з клубом розривають лідери - як Сучков і Батішта - то ситуація дійсно далека не те що від ідеальної, але і від нормальної. Зауважте, Сучков і Батішта пішли не в благополучний "Сатурн", а в "Харків", який складно назвати впевнено стоять на ногах. Стало бути, для цих уже колишніх легіонерів "Карпат" головним було піти. А куди бігти - питання, виходить, другорядний. І знову-таки, Батішта і Сучков за традицією Димінського, були викриті в зниженні спортивної форми. Ну, коль ця форма знижена у найкращого нападника команди і аж ніяк не останнього півзахисника, що тоді говорити про решту? І які такі "інші" залишаться в "Карпатах", якщо команду в спішному порядку покидають найсильніші? Что у цій ситуації можна мовити як висновок? Та тільки те, що юристам львівського клубу (зокрема) потрібно ретельніше стежити за контрактами гравців команди. Щоб надалі не повторилася ситуація "а-ля Ковель". Що ж до суто глобальних висновків, то зробити їх практично неможливо. Бо як ситуація в "Карпатах" така, яка є. І помінятися вона не може за визначенням. Тому що є бонза, що визначає не тільки фінансову погоду, а й критерії ігрової та функціональної форми практично всіх клубних працівників, від прибиральниці до футболіста. Причому визначає на свій смак і своє бачення. І Бог з нею, прибиральницею, для неї профтребованія виписати нескладно. Але рулити футбольною командою далекому від цієї справи складно і недозволено. А не робити цього він вже не може. Звичка. Та й вік. Змінитися бос вже не зможе. Ярлики і повчання були і будуть. Як і постійна міграція в команді. Тому, в кращому випадку, "Карпати" змушені будуть вчитися на власних помилках. Тільки от чомусь здається, що все одно розумніший не стануть. Та й досвідченішими - навряд чи ...