Якщо знищують прозору схему поставок газу в Україну за низькою ціною, значить у цьому хтось зацікавлений

Україна не раз заявляла про прагнення стати частиною єдиної Європи. Один з неодмінних елементів євроінтеграції - це покупка енергоносіїв за світовими цінами. Саме в такому випадку виробництво пристосовується до виживання в умовах жорсткої конкуренції. Не секрет, що вітчизняні підприємства вкрай енергозат-ратні і працюють найчастіше в кілька разів гірше зарубіжних конкурентів. Питання: чи варто їх перевиховувати варварськими методами, що не багато перенесуть?

У 2005 році ієна на нафту в Україні без зупинки "тупотить" у бік світових цін. Схоже, те ж саме може статися і з газом. Для цього уряду ні до чого вдаватися до адміністративного тиску. Замість цього будуть задіяні ринкові механізми. Сьогодні в Україні промислові споживачі купують газ по $ 68 за тис. кубометрів, а населення - втричі дешевше. У той же час у сусідній Польщі блакитне паливо коштує $ 160 за тис. кубометрів, і тенденція до подорожчання зберігається. Це, безумовно, змушує європейські підприємства ще ретельніше оптимізувати структуру собівартості, що додає їм упевненості в завтрашньому дні. А наші-то як виглядатимуть в таких же умовах?

Сьогодні в Україні за рахунок власного видобутку покривається всього 20% потреби в паливі. Ще 35% ми отримуємо в натуральному вигляді як плату за транзит російського газу на захід. Решту 45% Україна купує у Туркменії і доставляє до свого кордону, користуючись послугами компанії "Росукренерго". Та бере газ на кордоні азіатської країни і проводить транзитом через території Узбекистану, Казахстану і Росії. За свої послуги посередник бере 37,5% доставляемого палива, і, проводячи транзитом через територію України, продає європейським підрозділам російського "Газпрому", а також угорському MOL і польському PGNiG.

Як це було?

Після усунення "Росукренерго" будуть можливі два варіанти розвитку подій. По першому, її місце займе компанія "Ітера", яка в 1999-2002 роках вже була посередником при постачаннях в нашу країну туркменського газу. Другий варіант припускає, що НАК "Нафтогаз України" стане самостійно укладати транзитні угоди з Узбекистаном, Казахстаном і Росією.

Ефект збільшення цін буде досягнутий, перш за все, за рахунок руйнування схеми поставок через "Росукренерго". Оскільки компанія є наполовину власністю "Газпрому"-другу половину контролює австрійський Райффайзенбанк,-їй вдається отримувати суттєві знижки при транзиті палива територіями Узбекистану, Казахстану і Росії. У підсумку, ціна для України комусь може здається занадто низькою. А от якщо віддати справу в руки вже давно далекою від "Газпрому" "Ітері", вже нічого такого не здасться ... У разі, якщо "Нафтогаз" сам домовлятиметься про транзит з російськими колегами, а також з нелояльними до нього узбеками і казахами, рівень цін буде відповідний за рахунок виставлення ними тарифів на транзит на світовому рівні.

Є ще одна причина, по якій схему "Росукренерго" потрібно зруйнувати. У 2003 році Туркменія підписала з дочірньою структурою "Газпрому" - "Газекспортом" - ексклюзивний договір. По ньому Росія до 2028 року стане викуповувати абсолютно все блакитне паливо, що добувається в азіатській республіці. Таким чином, РФ здійснила свою давню задумку - перекрити Туркменії самостійний доступ на європейський ринок. А щоб наростити прибутку, росіяни через "Росукренерго" вирішили розширити пропускну здатність газопроводів системи "Середня Азія - Центр" (САЦ). При плановій потужності 70 млрд кубометрів на рік, сьогодні через сильну зношеність по них вдається перекачувати від сили 40 млрд. Тому планується, що "Росукренерго" залучить $ 2 млрд, за які відремонтує труби і розширить пропускну здатність САЦ до 100 млрд кубометрів на рік .

Існує додатковий договір, за яким з 2007 року всі викуплене туркменське паливо "Газекспорт" за 2% комісійних буде тут же перепродувати "Росукренерго". А та, в свою чергу, - Україні. Судячи з того, що у росіян є плани умовити туркменів продавати їм сировину по $ 25 за тис. кубометрів, наша країна могла б ще довго отримувати газ за низькими цінами.

Як це буде?

На початку липня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко назвала компанію "кримінальним наростом на тілі" Нафтогазу ". Глава уряду підмітила, що фінансові потоки компанії йдуть через офшорні зони. Аргумент залізний: "Росукренерго" справді зареєстрована в європейській "податкової гавані" - Швейцарії. Але оскільки один з варіантів майбутнього розвитку подій припускає прихід такої ж офшорної "Ітери", упор робиться не на факт оптимізації податків, а на якісь злочинні зв'язки. До справи підключили СБУ, і служба порушила кримінальну справу. Опрацьовується версія, що за "Росукренерго" стоять кримінальні авторитети. Неважко зрозуміти, що це суто політичний хід, тому що засновники компанії прозорі до відрази. З одного боку - Газпромбанк. З іншого - "Райффайзен" з майже двовікової історією, в якому обслуговується безліч жителів Австрії та інших європейських країн. Проте, за словами відомого політолога, директора Європейського інституту інтеграції та розвитку Дмитра Видріна, міфологічні персонажі були "навмисне приплітаючи в цю тему, щоб зганьбити ділові відносини, надати їм мафіозності".

Не виключено, що з австрійцями доведеться повозитися. Ледь була озвучена інформація про відкриття СБУ кримінальної справи проти "Росукренерго", як до Києва прилетів віце-президент компанії Reiffeisen Investment AG Вольфганг Патчек. Він скликав журналістів і перед камерами став розповідати, наскільки посередницька компанія "чиста". З одного боку, нею володіє дочірня компанія Газпромбанку-Arosgas Holding AG. З іншого-Centrgas Holding AG, яка повністю належить структурі під назвою Reiffeisen Investment AG, "дочці" австрійського Reiffeisen Centrobank AG. Тому, швидше за все, після розриву контракту з "Росукренерго" перед австрійцями доведеться вибачатися. І все ж машина з розірвання договірних відносин з "Росукренерго" вже запущена ...

Тим часом, "Нафтогаз" і "Газпром" поки не можуть прийти до єдиної знаменатепю. Навесні цього року росіяни в черговий раз запропонували перейти на грошові розрахунки за транзитний газ. Пропоновані ними тариф не оголошувався, але є інформація, що вони хотіли б зберегти існуючі сьогодні розцінки - $ 1,09 за тис. кубометрів за 100 км. Для порівняння: в Європі тарифи вищі мінімум в два рази.

Втім, наприкінці липня глава "Газпрому" Олексій Міллер попередив, що Україна незабаром може купувати російський газ за європейськими $ 160 за тис. кубометрів. Можливо, це не порожня обіцянка. У липні "Росукренерго" викупила з українських підземних сховищ 5,25 млрд. кубометрів по $ 125 за тисячу кубів. На думку експертів Центру енергетичних досліджень, "це дасть додаткову можливість Росії найближчим часом поставити питання про збільшення ціни газу для України".

Тим часом, наближається розв'язка конфлікту навколо "Росукренерго". Не секрет, що компанія з 2005 року змінила посередника, який забезпечував транзит туркменського палива в Україну в 2002-2003 роках-EuralTransGas, а та зайняла місце "Ітери", яка займалася поставками в 1999-2002 рр.. Вважалося, що обидві попередниці були близькі до керівництва "Газпрому". Зокрема, "Ітеру" пов'язували з Ремом Вяхірєвим, а EuralTransGas - з змінив його Олексієм Міллером. Незважаючи на те, що половину "Росукренерго" контролюють австрійці, а в координаційній раді рівну кількість представників мають "Газпром", Газпромбанк, "Райффайзен" і "Нафтогаз", компанію однаково вважають близькою до росіян. Якщо розрахунок вірний, то "Газпром" повинен дуже жорстко відреагувати на руйнування схеми, зав'язаною навколо "Росукренерго".

"Сьогодні відносини в газовій сфері з Росією дуже складні. І посилювати ці відносини тим, щоб наводити тінь на засновників "Росукренерго", та ще й бездоказово звинувачувати їх у зв'язках з міжнародним криміналітетом, - це самогубство ", - упевнений Володимир Демьохін, заступник голови комітету з промислової політики Верховної Ради.

Так само бачить ситуацію член парламентського комітету з ПЕК Олександр Гудима. "Російсько-українські газові відносини сьогодні мають всі шанси бути нормалізованими, якщо, звичайно, їх не зіпсують неправильними і різкими кроками", - вважає він, захищаючи "Росукренерго".

Коментуючи можливий рівень цін на російський газ до кінця 2005-го, президент Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін припустив два варіанти розвитку подій. Перший - що входить вартість палива залишиться на рівні $ 50-80 за тис. кубометрів, якщо тариф за транзит газу з РФ переглянуть всього до рівня приблизно $ 1,8 за тис. кубометрів за 100 км. Але можливий і інший, варіант. Якщо сторони домовляться перейти повністю на грошові розрахунки за газ, то ціна тисячі кубометрів може скласти більше $ 100. Загалом, як зараз модно говорити, рішучий рух в сторону євроінтеграції.

Ірина ПАВЛЕНКО, "Газета по-киевски"