Половина української економіки пішла в тінь

Частка тіні у вітчизняній економіці складає 45,4% від розміру офіційного ВВП.

Такі результати показала експертна консенсус-оцінка, проведена виданням "Дело" .

В абсолютних значеннях обсяг неврахованого ВВП, який створили невидимі трудівники в 2009 році, становить 420 млрд.

За результатами дослідження також були визначені інші параметри підпільної української економіки. Деякі з них мають особливу цінність, так як до цього не публікувалися.

Самим затіненим сектором української економіки серед легальних видів діяльності, за результатами дослідження, виявилася торгівля - рівень тінізації тут досягає 50% від розміру офіційного ВВП, сформованого в цьому секторі.

Офіційно працівники прилавка і касового апарату створили за перші 6 місяців 2009 року 64 млрд грн доданої вартості (ВВП), відповідно "торговці невидимого фронту" принесли тіньовій економіці України близько 32 млрд грн.

Наступними за рівнем тінізації ідуть сектора будівництва та торгівлі нерухомістю . Там покрито мороком 37% діяльності. У грошовому вираженні це близько 7,4 млрд грн.

Третє і четверте місця за непрозорості посідають фінансовий сектор і сільське господарство. У цих галузях приховано 27% діяльності. Однак в абсолютних цифрах фінансисти набагато випереджають аграріїв. Перші принесли в тіньовий ВВП за перше півріччя 10 млрд грн, тоді як другі - тільки 4,4 млрд грн.

На п'ятому місці переробна промисловість - у тіні перебуває більше п'ятої частини від офіційного ВВП, що генерується цим сектором. А так як це найбільший сегмент вітчизняної економіки (18,6% у структурі ВВП), то і його внесок у тінь також вельми значний - 16,3 млрд грн.

Торгівля виявилася беззаперечним лідером за ступенем непрозорості. Згідно з результатами дослідження "ДЕЛА", в тіні перебуває 50% від офіційного ВВП, що формується в даному секторі. Вклад торгівлі в валовий продукт України вельми значний - за перше півріччя він склав 16,4%, або 64200000000 грн. Відповідно, і обсяг тіньового сектора торгівлі також дуже великий - 32,1 млрд грн.

Загальний торговельний оборот в Україні в минулому році перевищив 1,3 трлн грн. З цієї суми близько 80% припало на оптовий товарообіг. Цьому сегменту торгівлі експерти не схильні приписувати зайву тінізацію, її частка не сильно відрізняється від рівня тіні в інших галузях української економіки.

Зовсім по-іншому виглядає ситуація в роздрібній торгівлі. Її обсяг за перші 10 місяців склав 362 300 000 000 грн. Основний внесок у тінізацію цього сегмента вносить так звана базарна економіка. Оборот більш ніж 2,7 тис. вітчизняних продуктових і продовольчих ринків, за даними Держкомстату, за 10 місяців цього року склав близько 80 млрд грн (25% від загальної роздробу без обліку продажів через ресторани).

За песимістичними оцінками, частка тіньового обороту на ринках може досягати 90%. "У 2007 році наш банк активно видавав кредити суб'єктам малого та середнього бізнесу, які займаються торгівлею на ринку" 7-й кілометр ". І дуже часто виникала ситуація, коли СПД ("єдиноподатник") для отримання позики в банку пред'являв нам документи з "чорної бухгалтерії", яким доводилося, що його місячна виручка перевищує $ 100 тис. Хоча за законом їх річний оборот не повинен був перевищувати 500 тис . грн. Виходить, що в тіні знаходиться більше 90% від усього обороту ", - розповідає кредитний менеджер великого банку.

Сектор будівництва та операцій з нерухомістю, за експертними оцінками, на другому місці за рівнем тінізації - 37,4% (7520000000 грн). Офіційні дані говорять про затіненості сектора на 27,4% (5,45 млрд грн).

Основна частина тіньових потоків у будівництві виникає через дуже складною і корумпованою дозвільної системи - Україна займає 181-е місце з 183 країн за простотою отримання дозволів на будівництво. "Девелопери закладають певну суму на" вирішення питань "при отриманні дозволів. У докризові роки вона становила 20-40% від вартості проекту, природно, це все відбувалося в тіні ", - розповідає учасник ринку.

Фінансовий ринок України цілком може претендувати на звання самого розвиненого сектору вітчизняної економіки. Дякувати він за це повинен в першу чергу закордонних інвесторів, які в передкризові кілька років зліталися на вітчизняний фінансовий ринок, як метелики на світло. Завдяки цьому частка іноземного капіталу в українській банківській системі зараз становить близько 35%, на ринку страхування нерезидентам підконтрольні більше 90 компаній (частка іноземного капіталу - близько 30%).

Звідки ж береться тінь в такому респектабельному, на перший погляд, секторі? Справа в тому, що умовно фінансовий сектор можна розділити на дві складові. Перша складається з законослухняних і майже прозорих фінустанов. Друга - з тих, хто перебуває на службі у тіньової економіки. Адже без участі фінансистів не обходиться практично жодна схема з мінімізації або ухилення від оподаткування. І велика частина діяльності таких учасників фінансового ринку, природно, знаходиться в тіні.

Експерти відзначають, що зазвичай банківські установи не беруть участь у тіньових операціях - аж надто їх діяльність зарегульована. А ось закривати очі і, відповідно, заробляти на клієнтах, які використовують нелегальні схеми, банки не соромляться. "Банки просто обслуговують клієнтів - законослухняних або" сірих ". Вони не завжди знають, чим реально займається клієнт, або спеціально не помічають цього. Іноді банки ставлять на потік обслуговування таких схем, заробляючи як мінімум на переведенні в готівку грошей клієнта ", - розповідає заступник голови одного невеликого банку.

За словами фінансистів, найбільш часто для відходу від оподаткування та відбілювання "сірих" або "чорних" коштів використовуються страхові компанії. За оцінкою заступника голови правління УПСК Людмили Білошицької, з 480 зареєстрованих страховиків реально працює не більше половини. А частка компаній, які так чи інакше беруть участь у відмиванні коштів, складає близько 30%. Найпоширеніші схеми за участю СК - це страхування ризиків підприємства на великі суми для зменшення бази оподаткування. "Можна застрахувати завод в пустелі на мільярд від повені, потім цей ризик перестраховується у кількох схемних страховиків і повертається власнику підприємства готівкою з певним дисконтом за послуги", - розповідає один із страховиків.

Ринок цінних паперів також є одним з популярних інструментів для мінімізації податків. За допомогою маніпулювання цінами на "сміттєві" акції великий бізнес без праці може скорочувати базу оподаткування. "Наприклад, компанія купила акції за 100 млн грн, і скоєний випадково вони через день подешевшали в 10 разів - компанія записує 90 млн в збиток", - пояснює принцип схеми один з фінансистів. Про те, наскільки популярна така схема, можна судити по зростанню обсягу позабіржових угод з акціями: за 6 місяців 2009 року він перевищив 280 млрд грн, що в 2 рази більше, ніж за аналогічний період 2008 року.

Компанії з управління активами та інвестфонди - також дуже популярний інструмент оптимізації податків. За перше півріччя КУА випустили інвестсертифікатів на 27 млрд грн (на 4 млрд більше, ніж за весь 2008 рік). "Думаю, реальних інвестицій з цієї суми не більше 10%. Решта - це закупівля "сміттєвих" паперів для "надування" балансів і відходу від сплати податків ", - вважає начальник торгового відділу однієї з великих інвесткомпаній.

Частка добувної промисловості у ВВП складає 4,68%. За розрахунками Мінекономіки, цей сектор є найбільш темним в українській легальній економіці - 42%. Водночас експерти, що брали участь у дослідженні, не стали "демонізувати" цю галузь, оцінивши рівень її тінізації всього в 19,5%.

Тут благодатним грунтом для тіньового ринку аналітики називають вкрай заплутану і непрозору систему видачі ліцензій і дозволів на розробку і видобуток корисних копалин. Не забувають учасники ринку і про старі добрі методи виведення частини обороту в тінь - так званих "утрусках і усушках". "Наприклад, коксівне вугілля при довгому зберіганні і недотриманні температурного режиму має властивість самозайматися. Це так звана "природний спад", хоча в реальності цього не відбувається, а списана продукція реалізовується посередницьким компаніям за готівку ", - пояснює аналітик великої інвесткомпанії.

Переробна промисловість вносить самий значний внесок в український ВВП. За перше півріччя її частка склала 18,6%, або 72700000000 грн. Тіньова сторона переробної промисловості оцінена експертами в 22,4% (16,3 млрд грн), в Мінекономіки кажуть, що за підсумками минулого року рівень тінізації галузі склав 35,3%. Найбільш "темним" сектором "переробки" в міністерстві назвали виробництво коксу і продуктів нафтопереробки - 45,1%. Такі результати не дивні: чудеса, що панують на вітчизняному ринку палива, давно заводять в тупик західних аналітиків і підприємців. "У травні цього року" Укрнафта "продавала нафту на відкритих аукціонах по $ 21 за барель, тоді як світові ціни були в три рази вище. Через продажу нафти за заниженою ціною з початку року "Укрнафта" втратила сотні мільйонів доларів, а компанії-посередники, афілійовані з "Приватом", заробили на цьому ", - розповідає співробітник компанії, що займається оптовою торгівлею нафтопродуктами.

Підвищений рівень тінізації у легкій і харчовій промисловості - 42% і 39% відповідно. Це пояснюється тим, що в цих галузях найбільша частка малого бізнесу, якому простіше відводити частину обороту в тінь.

За експертними оцінками, рівень тінізації аграрного сектора на даний момент складає 27,4%. Розрахунок аграрної тіні, проведений Мінекономіки, показав скромніший результат - близько 14% (станом на початок 2009 року). Такий розбіг в оцінках почасти можна пояснити сильним впливом на сільське господарство фактора сезонності.

Основною причиною затіненості агросектора є те, що більшу частину ВВП в ньому як і раніше формують домогосподарства. "За результатами 2008 року, внесок домогосподарств у ВВП агросектора склав 59,7%, а сільгосппідприємств - 40,3%", - наводить офіційну статистику Володимир Лапа.

Населення не зацікавлене проходити тяжку процедуру реєстрації суб'єктів малого підприємництва з витікаючими звідси відвідинами податкової та Пенсійного фонду. Приватні вітчизняні аграрії віддають перевагу реалізовувати або обмінювати вирощену продукцію подалі від касових апаратів. Через це частка тіньового обороту в секторі знаходиться на стабільно високому рівні.

Свою посильну лепту в розвиток тіні вносять і середні сільгосппідприємства, які також не проти продати частину продукції за готівку і не вказати цей обсяг у своїй звітності. "Дуже багато фермерів і сільгоспкомпанії реалізовують частину продукції за готівку без будь-яких чеків або документів. Яку частку доходу показувати в податковій, кожен вибирає сам ", - розповідає співробітник податкової інспекції, що побажав залишитися неназваним.