Даєш "охмуреж"! ЛОТовскій лохотрон

Засоби масової інформації в Луганській області - об'єкт для вивчення не менш цікавий, ніж лівий вугілля, "кришування", контрабанда чи інші забави як колишньої, так і тієї частини луганської еліти, яка поки ще перебуває при владних годівницях.

Вкотре переконуєшся, що в цьому Маловідомі краю, куди не кинь всюди клин. Причому не просто клин, а вельми специфічні ноу-хау, властиві виключно цьому регіону.

Передстартове клонування

Правда, на відміну від тих же копанок, про луганських ЗМІ широка українська громадськість дізналася не так давно. Під час скандалу, який нещодавно затіяло керівництво ЗАТ ТРК "ЛОТ".

Розшифровка цієї тричленної абревіатури така - Закрите акціонерне товариство телерадіокомпанія "Луганська обласна телерадіокомпанія". При цьому в Луганську, як і в будь-якому обласному центрі, є ще одна Луганська обласна телерадіокомпанія ЛОДТРК. Та, яку прийнято називати державним телебаченням. Обидва цих ЗМІ

виходили на одній кнопці і під одним логотипом. Так що відчути різницю між ЗАТ ЛОТ і ЛДТРК глядачеві недосвідченому було вельми непросто. Хоча, за великим рахунком, донедавна особливої ??різниці і не було. Тому що державна Луганська телерадіокомпанія на своєму каналі вела мовлення чотири години на добу (з 15 до 19), а десять годин, включаючи прайм-тайм, було віддано Луганської обласної телерадіокомпанії, але з приставкою ЗАТ (про що, глядач, звичайно ж, не здогадувався ).

Для чого була потрібна така плутанина в назвах, стане зрозуміло трохи пізніше. Але, повірте, клонування це затіяли зовсім не від бідності фантазії засновників.

До речі, засновники теж вельми цікаві. 49 відсотків акцій належать Луганській обласній раді народних депутатів, який очолює пан Тихонов, а 51 відсоток - корпорації "Новий Донбас", у чиїй діяльності на той момент були відзначені великі інтереси колишнього луганського губернатора пана Єфремова.

Цікаво й час створення - лютому 2004 року. Тоді, пам'ятається, керівництво країни щосили готувалося до президентських виборів. У тому числі займалося і підготовкою ЗМІ до масового "охмурежу" електорату.

"Фішок" у цій підготовці в масштабах країни було багато. Але, мабуть, одна з найгеніальніших комбінацій була реалізована все ж в Луганську. Ні, схема дійсна геніальна! Спершу керівники обох гілок влади ініціюють створення своєї, тобто комерційно-державної телерадіокомпанії. Дають їй ім'я вже існуючої державної структури. Притому, що права на мовлення у новонародженого ЗМІ немає і в помині. Після цього переконують керівництво місцевого державного телебачення в особі пана Тимошенко передати цій телерадіокомпанії за чисто символічну плату 10:00 ефіру і доповідають в Київ про повну бойову готовність до виборів на інформаційному фронті.

У чому "фішка"? Пояснюю. На відміну від Києва, Львова чи навіть Харкова, в Луганській області в зоні впевненого прийому знаходяться три телеканали. У тому числі й обласний, тобто державний. Народонаселення по-старому державному телебаченню звикло вірити. Тим більше, що той же 1 +1 (навіть, незважаючи на його заангажованість того часу) в силу україномовного мовлення населенням не сприймався. Окупація ж державного прайм-тайму обіцяла небувалі ідеологічні перспективи. Тим більше що нову телерадіокомпанію очолив прес-секретар губернатора Єфремова Родіон Мірошник.

Ну а потім стартував передвиборний марафон ... Телебачення - це сила! Щоб зрозуміти, що таке продукція ЗАТ ТРК "ЛОТ", тобто що саме "впарівалі" жителям Луганської області під маркою державного телебачення з липня по грудень 2004 року, мені довелося переглянути кілька десятків касет із записами того періоду. Час, звичайно, можна було б провести і цікавіше, але зате я зрозумів, чому Луганськ на виборах проголосував саме так. За великим рахунком, масові фальсифікації там були і ні до чого. Їх роль блискуче виконало ЗАТ ТРК "ЛОТ". Звичайно, укупі з телеканалом ІРТА, Луганським кабельним телебаченням і російськими телеканалами. Але пальма першості поза всяких сумнівів належить "лоту". Бо саме ця ТРК була клоном державного телебачення. Чимось на зразок бодяженних "Союз-Віктану" або "Nemiroff". Експеримент дійсно вийшов цікавим. Переглядаючи касети, я спробував повністю абстрагуватися і уявити, що я є жителем якого-небудь Ізварине або Лутугине. Не знаю, що таке інтернет, не купую щосуботи "Дзеркало тижня". Я взагалі не купую ніяких газет, бо живу незрозуміло на що, а держава за мою каторжну роботу в шахті не платить мені зарплату вже кілька років. Єдиним джерелом інформації для мене залишається телебачення. І от кожен день з цього інформаційного джерела я черпаю одну і ту ж інформацію, яка формує моє і без того сформовану думку щодо того, що відбувається. Мені показують і розповідають, як дбайливий прем'єр-міністр, не покладаючи рук, б'ється за моє благополуччя. Я бачу керівництво області та народних депутатів, які кожен день мені говорять про те, що після виборів (а луганчани, звичайно ж, знають за кого голосувати) нарешті настане загальне благоденство. А ще я бачу фашистських молодчиків, які закликають бити жидів і москалів, закривати православні храми, любити Степана Бандеру і переслідувати мене за використання російської мови. А ще є передвиборні ролики. А ще кліпи. А ще російське телебачення, якому я вірю набагато більше, ніж нашому, але позиції повністю збігаються ... А ще пісні А ще обговорення побаченого і почутого з друзями. А я не знаю, хто такий Оруелл, і ніколи не читав ні "1984", ні "Скотний двір". І ось так кожен день. Протягом п'яти місяців. А потім настає другий тур виборів і починається Майдан. А я розумію, що мене цинічно обдурили, тому що і я, і моя родина, і мої сусіди, і мої друзі, і друзі моїх друзів все одноголосно зробили свій правильний вибір. Як нас і вчили. І тепер до влади хочуть прийти ті, хто зруйнує мій храм і заборонить моя мова, а значить, треба негайно відділятися і проголошувати незалежну республіку Тим більше, що на з'їзді в Сєвєродонецьку, який вів голова Луганської облради Тихонов, цю ідею підтримала вся країна Які ліві бюлетені! Повноті. Суцільний Ентоні Берджесс з його "Механічним апельсином". З такою артпідготовкою луганчани могли б не дивлячись проголосувати не тільки за Януковича, а й за Буша, Кім Чен Іра і Саддама Хуссейна. Ой, як нам пощастило, що ця схема була розкручена тільки в одній, окремо взятій Луганській області ...

Багато шуму, і чому?

Але повернемося до скандалу навколо позбавлення ефіру телерадіокомпанії ЗАТ "ЛОТ". Як вже говорилося, "ЛОТ" телерадіокомпанією називався тільки на папері. У сенсі, що у неї не було права на мовлення ні на радіо, ні на телебаченні. Чому всемогутні влада не пробили ліцензію через підконтрольний Кучмі Нацрада - питання окреме. Але факт залишався фактом. За значної вивіскою: ЗАТ ТРК "ЛОТ" криється банальна продакшн-студія, яким на просторах України несть числа. Тобто контора, яка випускає якусь продукцію, яку при бажанні можуть купити ліцензовані телеканали. Або не купувати.

Але якщо по відношенню до решти продакшн-студіям діють чисто ринкові механізми, то з "лотом" ситуація інша. Ви не забули, що одним із засновників є Луганська обласна рада? Правильно. Так само як не можна забувати, що рада цей раніше очолює пан Тихонов. Той самий, що віртуозно головував на історичному з'їзді в Сєвєродонецьку, де було проголошено створення ПіСУАРу. А який поважаючий себе Тихонов (не кажучи вже про Єфремова) допустить, щоб під контролю йшло одне з основних ЗМІ. Та ще й напередодні виборів-2006.

Ось пан Мірошник і видав на гора особисте звернення до всіх журналістів України, в якому розповів про задушення свободи слова, заволав про допомогу, додавши, що його компанія дуже хотіла б отримати частину ефіру ЛДТРК. Потім була і прес-конференція в Києві, де звучали страшні подробиці про владному свавіллі.

За логікою наступним кроком захисників задушливі ТРК мали б стати чергові намети в Маріїнському парку.

Але видно, у власників ЗАТ ТРК "ЛОТ" не вистачило фінансів на продовження настільки витратною форми протесту. Тому вирішили обійтися зверненням до суду і акцією на Євробаченні під назвою "Do you think you` re in Europe? ", Під час якої, як сказано в повідомленні інформагентства" Схід-інфо "," луганські журналісти планували проінформувати представників зарубіжних ЗМІ про факти порушення свободи слова в Луганській області ".

Останнє особливо розчулює. Складається враження, що автори цієї ідеї всерйоз повірили, що представники зарубіжних ЗМІ, що спеціалізуються на новинах шоу-бізнесу, кинуть те, заради чого вони приїхали в Київ, і рядами і колонами помчать в Луганськ пікетувати будівлю ОДА. Хоча не виключено, що на чолі кута цього провінційного лоходрома стояло те, що у блатному світі називається "взяти на понт". У сенсі налякати владу страшною перспективою міжнародного скандалу з усіма витікаючими для України наслідками.

Але найголовніше пан Мірошник від широкої журналістської громадськості все ж приховав. Наприклад, повідомлення про лист під вихідним номером 25 на ім'я генерального директора ЛДТРК Н.А. Тимошенко, датований 6 квітня 2005 року. З урахуванням того, що ЗАТ "ЛОТ" перестало виходити в ефір ближче до середині травня, лист вельми цікаве:

"Корпорація" Новий Донбас "як співвласник ЗАТ" ЛОТ "інформує Вас, що листом 24 від 6 квітня 2005 ми звернулися до другого акціонеру - Луганській обласній раді про необхідність визначитися з долею ЗАТ, беручи до уваги особливу значимість його віщальної діяльності для регіону.

Враховуючи збитки, які ми несемо від дотації діяльності ЗАТ "ЛОТ", корпорація змушена припинити фінансування акціонерного товариства з квітня місяця поточного року.

Просимо Вас, шановний Миколо Андрійовичу, взяти до відома до прийняття рішення обласною радою. З повагою, президент корпорації "Новий Донбас"

К.В.Хворостяний ".

Ще один лист за тією ж підписом і під номером 30 відправлено на ім'я голови Луганської ОДА Олексія Данилова. Написано воно було 16 травня, тобто в ті дні, коли керівництво ЗАТ "ЛОТ" вже на весь голос кричало, що місцева влада душать свободу слова.

"Шановний Олексій Мячеславович!

Доводимо до Вашого відома, що керівництвом корпорації "Новий Донбас" ініційовано проведення 23 червня 2005 збори акціонерів ЗАТ " Луганська обласна телерадіокомпанія ", на якому поряд з поточними питаннями буде розглянуто й питання кадрового зміцнення керівництва компанією.

Інформуємо Вас також і те, що проведення колективом ЗАТ Луганська обласна телерадіокомпанія телевізійних та інших акцій протесту з керівництвом корпорації "Новий Донбас" не узгоджувалися і підтримки з її боку не мають ".

При чому тут свобода слова, а також її удушення?

Крім цього пан Мірошник не розказав і те, що на сьогодні є і документ КРУ від 22 квітня 2005 року, під назвою "Вимога" з підзаголовком - " Щодо полного Усунення встановленного порушеннях "

Заощаджуй і передавай!

Але це все копійки в порівнянні з ще одним висновком КРУ. Виявляється, пан Тимошенко О.М. свого часу віддав 10:00 ефіру на двох з половиною мільйонну аудиторію з розрахунку - увага! - 228 (двісті двадцять вісім) гривень за одну годину ефірного часу. У тому числі і в прайм-тайм. Це навіть не халява. Та ще й при тому, що навіть мізерні діючі тарифи державного телебачення оцінюють лише одну хвилину мовлення в 120 гривень. Тобто по самим грубим прикидками ЗАТ "ЛОТ" з урахуванням підтримки засновників заощадило близько п'яти мільйонів гривень. Тобто ці п'ять мільйонів недоотримав державний телеканал, де, до речі, колектив з майже 300 співробітників весь цей час був практично позбавлений можливості працювати, тому що ... Правильно! Ефір був викуплений ЗАТ "ЛОТ".

Але і це ще не все. Телевізійний сигнал, як відомо, поширюється за допомогою телевізійних передавачів. Забезпеченням і контролем займаються в країні державні радіотелепередавального центри. На етапі становлення обласного телебачення депутати Луганської облради проголосували за виділення 1669000 тисяч бюджетних гривень на закупівлю таких передавачів.

У 2001 році 19 сесія Облради XXIII скликання на підставі договору про безоплатне користування майна передала ці передавачі на баланс ЛОРПТЦ, тобто передавальному центру. Однак у лютому 2004 року, тобто до моменту створення ЗАТ "ЛОТ" сесія Облради зобов'язала ЛОРПТЦ повернути передавачі, які спершу були внесені в якості внеску до статутного фонду ЗАТ "ЛОТ", а потім знову передані ЛОРПТЦ, але вже в оренду. За що ЛОРПТЦ виплачував щомісяця ЗАТ "ЛОТ" близько 15 тисяч гривень, компенсуючи таким чином витрати по експлуатації обладнання.

Але як тільки виникла загроза вильоту "ЛОТа" з телеефіру, його керівництво направило в ЛОРПТЦ лист, в якому заявило, що, ідучи з пісочника , воно забере і всі свої іграшки, тобто передавачі.

Таким чином, був створений ще один прецедент, який не має аналогів на решті території країни. Суть його звелася до того, що на певному етапі фактично від примх керівників комерційної структури виявилася повністю залежна інформаційна безпека цілої області, де, як я вже говорив, проживає близько двох з половиною мільйонів чоловік. Що таке залишити область, де постійно є небезпека техногенних катастроф, без власного мовлення, думаю, пояснювати не треба PS А адже це тільки телебачення. Владні забави на ринку друкованих ЗМІ - це вже зовсім інша, але не менш захоплююча історія.

* З міркувань безпеки, "ОБОЗ" засекретив прізвище журналіста, ведучого розслідування на території Луганської області

Читайте також:

Медіа-Міфологія: Луганський досвід

"Київська Русь" урізноманітнює свій ефір показом "ПіСУАРу"

Як Янукович розкидав помаранчевих псів, або ПіСУАР-ТВ-продакшн

Міністр МВС Луценко може бути притягнутий як свідок у справі про "зомбі-роликах"