Путч у профспілках. Причини і наслідки - 2

Продовження: Путч у профспілках. Причини і наслідки. Частина I

Всі зіпсував майнове питання

За даними ФПУ, сьогодні у власності Федерації знаходиться 81 санаторій, 66 туристичних комплексів, 4 навчально-спортивних бази, 2 навчальних заклади. Станом на 01.06.08. ФПУ є засновником 17 підприємств і 4 акціонерних товариств, в яких володіє контрольним пакетом акцій. Загальний розмір статутного капіталу підприємств ФПУ (корпоративних прав, що належать Федерації) перевищує 1,1 млрд грн.

"Незважаючи на гучні заяви деяких ЗМІ, політиків і лідерів незалежних профспілок, які розповідають про якісь десятках мільярдів, розбазарених ФПУ за роки незалежності, Федерація таки зуміла зберегти 80 (!)% Майна, - заявив" Обозу "в.о. голови ФПУ Ігор Луцишин. - Для прикладу: у державній власності залишилося 22% майна, структурами АПК було продано більше третини оздоровчих установ, Міністерством оборони - більше половини, а Міністерством охорони здоров'я - понад 60%. Можливо, варто і про це писати? "

Звичайно, варто, Ігор Ярославович. Однак як при цьому бути з цифрами, які не перший рік гуляють в інформаційному просторі і досить серйозно розходяться з даними ФПУ? Не завадило б прояснити. Так, в 2006 році аналітичний сайт "Главред" констатує: "У 1991 році у ФПУ було 330 санаторно-лікувальних комплексу, в 1997-му - 255 санаторіїв та 203 туристичних комплексу, а в 2001 їх залишилося відповідно 197 і 174". Дані абсолютно не стикуються.

Треба сказати, що "Обоз" протягом тижня намагався зв'язатися з самим екс-головою Олександром Юркіним. Який, незважаючи на всі сьогоднішні втішні довідки, в 2005 році заявляв про небачену корупцію в лавах ФПУ, а також необхідність термінового реформування механізмів управління власністю Федерації. І, можливо, міг би прояснити ситуацію. Однак абонент стабільно перебував поза зоною досяжності, а якщо і з'являвся в мережі, то не відповідав ні на дзвінки, ні на sms-ки.

Проте в пам'яті у автора статті зберігся розмова з Олександром Валентиновичем, коли він ще в статусі новоспеченого голови ФПУ тільки будував свої наполеонівські плани. Повторимося, що серед ключових значилися три, за словами Юркіна, головних антикорупційних кроки:

по-перше, тотальна інвентаризація власності ФПУ в тому числі силами Фонду держмайна, який би в ідеалі міг підтвердити або спростувати всі звинувачення, стабільно звучать на адресу ФПУ;

по-друге, пропорційне розділення майна ФПУ з великими незалежними профспілками, в які сьогодні входять сотні тисяч колишніх членів ФПУ, в радянські часи прийняли безпосередню участь у створенні матеріальної бази Федерації;

по-третє, ліквідація налагодженої під час царювання в профспілковій вотчині Олександра Стояна корупційної схеми відчуження суперліквідного майна "Укрпрофоздоровниці".

Тепер по пунктах

1. Інвентаризація майна

Ця першочергове завдання, як з'ясувалося, екс-голові виявилася не по зубах. Нагадаємо, що стосовно власності ВЦРПС Верховна Рада ще в 1992 році прийняла постанову, якою всі об'єкти соцкультпобуту віддавалися у володіння Фонду держмайна. До виходу в світ закону, що визначає пайових спадкоємців профспілкової власності. Однак народні обранці вважали за краще не поспішати з настільки важливим документом. Зате поквапилася ФПУ, в 1999-му році пролобіювати "цеховий" закон про профспілки. Цей закон входить в протиріччя з постановою Верховної Ради і, по суті, віддає профспілкове майно на відкуп ФПУ. Тому поки торги навколо незручних статей майбутнього закону про майно профспілок тривають, держава і ФПУ кожен на свою користь експлуатують вже існуючі законодавчі акти. Якщо ФПУ в доважок до закону козиряє цілим рядом рішень судів про права на майно, то держава в особі ФДМ, апелюючи до постанови ВР, протягом останніх десяти років стабільно намагається провести інвентаризацію власності ФПУ і виділити свою частку. Схоже, в 2005 році претендент на крісло профспілкового боса Юркін сильно поквапився, пообіцявши підтримати глобальну державну інвентаризацію. Тому як, сівши в це крісло, Юркін подивився на світ по-іншому. По-господарськи. У підсумку, голова ФПУ і глава ФДМ Семенюк так і не домовилися. Або навпаки, як шепочуться в кулуарах, добре порозумілися в рамках якогось приватного майнового угоди. Семенюк, звичайно, ініціювала чергову формальну перевірку. А Юркін як міг їй протистояв. Таким чином, відносини ФПУ і ФДМ банально продовжили нікому не цікаву (а даремно!) Багаторічну тяжбу, в якій важко відшукати правих і винних.

За цей час ФПУ розродилася постановою про незаконність тотальної інвентаризації, а також заявила про бажання Фонду та близьких до нього бізнес-структур накласти руку на об'єкти, до яких держава не має ніякого відношення. "Якщо держава претендує на якийсь об'єкт, то йому необхідно або пред'явити на нього правовстановлюючі документи, або надати підтвердження участі у фінансуванні, - пояснює позицію ФПУ Луцишин. - Якщо ж таких немає, то про яку зовнішньої інвентаризації взагалі може йти мова? ". ФДМ, зі свого боку, в 2007 році під тиском незалежних профспілок підстрахувався законом про мораторій на відчуження власності Федерації, а також кишенькової парламентською комісією, яка повинна була вивчити ситуацію. Однак діяльність комісії, жодного разу не зібрала кворуму, виявилася провальною, а позиція держави, який не зумів (читай, який не захотів) виразно розставити акценти з профспілковою власністю, - беззубою.

Проте зауважимо, що ми жодною мірою не мають наміру стверджувати, що будь держава наполегливішим, то ФДМ розпорядився б профспілковим майном дбайливіше, ніж Федерація. Ми тільки констатуємо, що такі, м'яко кажучи, не зовсім прозорі, кулуарні взаємини ФПУ і ФДМ, очевидно, виявилися дуже вигідні як профспілковим, так і державним чинам.

2. Поділ власності з незалежними профспілками

Ще одне невиконану обіцянку Юркіна. Михайло Волинець, лідер незалежної профспілки гірників, гранично ясно прокоментував цю історію: "Дані Олександром Валентиновичем обіцянки виявилися порожнім звуком, що був йому потрібний тільки для того, щоб ФПУ на хвилі помаранчевої революції взяли в Міжнародну федерацію профспілок. Таки прийняли. Коли ж я від імені незалежних організацій нагадав Олександру Валентиновичу про необхідність пропорційно розділити те, що в радянські часи було створено спільними зусиллями всіх трудящих, то отримав пропозицію "показати письмовий протокол про наміри розділити власність". Такого протоколу, на жаль, в 2005 році ми з Юркіним не підписали. Зате засвоїли хороший урок демократії.

3. Ліквідація корупційних схем "Укрпрофоздоровниці"

Це, мабуть, єдиний з пунктів, де старання Юркіна треба відзначити. Не забувши, проте, що се вкрай приємне для трудящих обставина не виключило народження нових зручних форм співпраці верхівки ФПУ з бізнесом і владою. Свої позиції на цей рахунок позначили "Обозу" представники сторін-опонентів сьогоднішньої ФПУ - той же в.о. голови ФПУ Ігор Луцишин, а також керівник профспілок працівників спільних підприємств, член майнової комісії ФПУ Анатолій Михайленко.

"По-перше, ФПУ дійсно контролює більше 90% акцій ЗАТ" Укрпрофоздоровниця ", який об'єднав в собі більшість санаторно-курортних об'єктів Федерації, - заявив Ігор Луцишин. - Хочу вас запевнити, що за час правління Юркіна ми не продали жодного нового об'єкта" Укрпрофоздоровниці ". Що ж до тих 9 пакетів акцій, про які сьогодні кричать у ЗМІ, то це були акції підприємств, де ФПУ вже втратила свій контрольний пакет. Ще до 2005 року. Тоді дійсно працювала схема, коли ЗАТ всередині себе створювало нові ЗАТ, де Федерація вже не мала голосу. Потім шляхом додаткової емісії акцій розмивався пакет ФПУ, і Федерація втрачала там свій вплив. Тому вже при Юркін було прийнято рішення про продаж цих порожніх активів. До їх числа увійшов "Трускавецькурорт" та інші масштабні об'єкти.

По-друге, смію зауважити, що жодне рішення, яке стосується майна ФПУ, не приймалося одноосібно Юркіним або Костіним. Крім підпису глави правління "Укрпрофоздоровниці", подібні рішення мали на увазі офіційну згоду більш ніж двадцяти членів майнової комісії ФПУ та президії Федерації.

По-третє, що стосується якихось нових схем, пов'язаних з інвестиційними проектами в обхід мораторію (так, здається, ви сказали), то я офіційно заявляю, що на сьогодні жодного такого проекту ФПУ не реалізувала і не прийняла жодного рішення на цей рахунок. Дійсно, є плани, які ще обговорюються. Ці проекти можна перерахувати по пальцях. Але говорити про них поки не має сенсу ".

Член майнової комісії ФПУ Анатолій Михайленко, в свою чергу, трактує ситуацію трохи інакше:

"Не буду заперечувати, що 9 пакетів акцій ФПУ реалізувала на законних підставах і саме з причини втрати свого впливу на санаторно-курортних об'єктах. Однак зауважу, що акції були продані не через аукціон - пріоритет отримали власники контрольних пакетів, колись шляхом додаткових емісій заволоділи акціями. До того ж акції були продані за оціночною, а не за ринковою вартістю. А які кульбіти можуть сьогодні проробляти ангажовані оцінювачі і які відкати при цьому отримувати продавці від покупців, думаю, пояснювати не варто. Це по-перше.

По-друге, ще до 2007, коли був введений мораторій на відчуження власності ФПУ, а правління "Укрпрофоздоровниці" суттєво обмежено у фінансових правах, ЗАТ встигло продати цілий ряд дрібних об'єктів, що належать санаторіям. Стала досить поширеною практика, коли, отримавши добро майнової комісії Федерації на відчуження старої будівлі бібліотеки, котельні або того ж свинарника, ЗАТ йшло на непрозору продаж об'єкта із закритими конкурсами без запрошення учасників, що дозволяло зіграти на руку "потрібним людям". Інформація ж про те, що "Укрпрофоздоровниця" кілька мільйонів витратила на придбання акцій низки компаній-посередників "Еліти-центру", в результаті не отримавши ні акцій, ні дивідендів, ні грошей назад, особисто для мене стала шоком.

По-третє, історія з орендою. Як приміщень, так і землі. Робоча група Федерації, в яку я входив, перевіряла ефективність використання будівлі гаража ФПУ на Либідській. А це ні багато ні мало 5 тис. кв. м. Ми виявили, що ціна оренди занижена в рази! До того ж один з основних орендарів ТОВ СП "Дженерал Моторс Україна" спорудило на території об'єкта прибудову без згоди ФПУ. Ми підготували звіт ще 24 квітня. Направили його Костіну. Реакції не було. У той же час відомо, що пан Юркін досить часто спілкувався з генеральним директором корпорації. Чому він при цьому не відстоював інтереси Федерації - для мене особисто велике питання. Що стосується землі, то зараз буде дуже цікаво дізнатися, скільки га залишилося в довгостроковій оренді у санаторно-курортних установ. Історії з добровільною відмовою від соток і навіть гектарів під приводом неможливості платити оренду стали традиційними. Однак не треба бути семи п'ядей у ??чолі, щоб припустити, скільки коштує такий "добровільна відмова" в Закарпатті чи Криму.

По-четверте, інвестиційні проекти. Я не знаю, що там говорять нинішні (нові-старі) лідери, але офіційно заявляю про вже прийняте рішення реалізації інвестиційного проекту на території санаторію "Курпати". Знаходиться він в Ялті неподалік від Ластівчиного гнізда. Божественна земля. Боротьба за цю територію йде давно. З одного боку, на місці вже двох проданих старих корпусів побудований готель "Пальміра-Палас" і житлова 16-поверхівка. З іншого, нові власники колишньої військової турбази "Кічкіне" самовільно пересунули паркан на територію "Курпат". Йдуть судові тяжби. Однак поки був живий старий директор Олександр Федоров, залишалася надія на збереження комплексу. Після його смерті туди прийшла людина Юркіна і дуже швидко знайшов спільну мову з господарем 16-поверхівки. В результаті президія Федерації майже повним складом проголосувала за інвестиційний проект на частини території "Курпат" в один гектар. Там буде побудований висотний багатоярусний житловий комплекс, в якому 2 тис кв. м. нібито отримає "Укрпрофоздоровниця". Про те, що для цього доведеться знести єдиний на території санаторію корпус для батьків з дітьми, а також про те, що зобов'язання інвестора чітко не виписані, не подумав ніхто.

По-п'яте, всі путівки "Укрпрофоздоровниці" як і раніше страхує компанія-монополіст "Енергополіс", контрольний пакет якої належить профспілці атомників, де починав свою діяльність Юркін. (Нагадаємо, що в "Енергополіс" довгий час трудився і син Олександра Валентиновича - володар квартири за 4 млн грн і стотисячного авто. - Авт.). Але і це б нічого, якби сума страховки, в рази перевищуючи ринкову, чи не становила 11,4% від вартості путівки ", - уклав Михайленко.

Слід: туфельки або черевика?

Нагадаємо, що, пішовши у відставку, Олександр Юркін недвозначно натякнув журналістам про те, що на Федерацію профспілок протягом останнього року надають масовий тиск певні політичні та ділові структури, в тому числі "напівкримінальні".

"Відбувається цілеспрямована дискредитація Федерації профспілок та її керівництва. Я не приховую, що багатьом нашим співробітникам вже протягом тривалого часу пропонуються серйозні грошові суми. Також я знаю, що у Верховній Раді робляться спроби для втручання в профспілкове середовище України", - заявив Юркін.

Що ж, у відсутність навіть телефонного зв'язку з Олександром Валентиновичем нам залишається тільки припустити, хто ці загадкові політичні сили, таки здійснили втручання і без того в каламутну профспілкову дійсність. Кілька тез щодо цього.

По-перше, сам Олександр Валентинович всю свою каденцію не припиняв шукати контакти з цими самими політичними силами. І на цей рахунок ходить багато нехороших чуток. Кажуть, що пан Балога колись сприяв спілкуванню Юркіна і Президента. В якості подяки за послугу глава СП нібито висунув умову - три об'єкти, в тому числі стадіон "Спартак". Потім Юркін скаржився деяким людям, що, мовляв, ціна виявилася занадто висока, і актив ФПУ ніколи на це не піде. В результаті ще в лютому Ющенко під натиском ряду протестуючих членських організацій ФПУ висловився за негайне "розкриття всіх кримінальних справ, заведених на Юркіна", а також висловив впевненість у тому, що держава "терміново розбереться з питанням майна ФПУ". Потім, правда, ніхто не уточнив, що це були за справи і яким чином Президент і його оточення хотіли розібратися з питанням майна.

По-друге, за словами достовірних джерел, деякі вагомі обіцянки Олександр Валентинович давав і нинішньому міністру праці Людмилі Денисовій. У їх числі не тільки акції якихось "золотих" об'єктів, а й полегшений доступ до мільярдних фінансових потоках фондів соціального страхування, які ФПУ давно підім'яла під себе. Поки обіцянки були в силі, Денисова нібито виконувала функції посередника між Юркіним і Тимошенко. За цей час прем'єр встигла підписати генеральну угоду з ФПУ на умовах Кабміну, відвідати цілий ряд профспілкових організацій у регіонах, і, треба думати, номінально зарахувати Юркіна до своїх людей. Однак злі язики пліткують, що невиконані профспілковим босом майнові обіцянки дуже сильно розлютили вразливого посередника. У результаті міністр праці відмовила Юркіну в послугах. А Тимошенко в підсумку упустила червону нитку того що відбувається в ФПУ. І тепер джерела стверджують, що Юлія Володимирівна не проти зустрітися з відставленим головою. Можливо, для того, щоб звірити годинник і чітко зрозуміти, хто затіяв гру в головному профспілковому офісі країни. Юркін ж, звичайно, може допомогти леді розібратися з паролями і явками. Правда, в обмін на місце в списку на майбутніх виборах.

По-третє, не цурався, кажуть, профспілковий лідер грошей і підтримки ПР, яка колись посібників ФПУ в організації протестних акцій на адресу уряду Єханурова. Однак з тих пір багато води витекло і залишилися без адмінресурсу регіонали-опозиціонери, мабуть, зробили серйозну ставку на пост глави ФПУ. Хитаючийся ж, а тепер ще й виявив серйозний крен у бік БЮТ Юркін перестав вселяти оптимізм. З урахуванням негласної коаліції регіоналів і Секретаріату Президента є маса версій про їх об'єднаних діях в цьому напрямку. У широкому політичному ряду називаються прізвища братів Сергія та Віктора Гербеда, що займають пости лідера національної спілки примирення та галузевої профспілки транспортників відповідно. Серед організаторів профспілкового путчу значиться і "безробітний" регіонал Валерій Харлім - 104-й номер партійного списку, нібито має тісні партнерські зв'язки з г-м Костеріним (власником близького до СП телеканалу "Тоніс"), а також з г-м Третьяковим через наглядову рада "Трансбанку", де Харлим колись представительствовал. Подейкують також, що Харлим заручився підтримкою впливового в ФПУ лідера галузевої профспілки ЖКГ Олексія Романюка, який останнім часом активніше за інших опонував Юркіну. Правда, сам Романюк геть спростував "Обозу" які б то не було зв'язку з політикою, назвавши те, що відбувається в ФПУ "справедливим актом відплати для тих, хто порушив свої обіцянки і скористався довірою товаришів".

Бачать себе в кріслі профспілкового боса і г-да Папієв, Турманов, Хара, і навіть раптом перейнялася чистотою профспілкових рядів і прозорістю фінансових операцій в ФПУ Олександр Стоян. Цікаво, що тіньового міністра праці Михайла Папієва деякі джерела називають креатурою Віктора Медведчука, нібито вирішив за допомогою колишнього однопартійця повернутися у велику політику через профспілковий вікно. Як при цьому поєднати інформацію про те, що Медведчук активно консультує Тимошенко, не зовсім ясно. Чи то Віктор Володимирович не надто сумлінно виконує домовленості (що, до речі, вчора побічно підтвердив Нестор Шуфрич, який заявив, що колишній лідер есдеків співпрацює не з БЮТ, а з ПР), чи то пан Медведчук допустив стратегічну помилку, в результаті якої Тимошенко втратила вплив у ФПУ. І чи поверне його тепер Юлія Володимирівна при такому серйозному напорі Банковій і регіоналів - велике питання.

Виявилося також, що політичне прагнення змістити Юркіна підкріпили і представники бізнесу, що бажає пустити коріння в мільярдних надрах ФПУ. Як не дивно, але в цьому зв'язку частіше інших звучить прізвище не бідного голови Національного форуму профспілок Мирослава Якібчука. Останній нібито стоїть за згаданим у першій частині статті планом повалення керівництва ФПУ. Один з відомих регіоналів навіть підрахував, що на проведення протестних акцій в регіонах Якібчук вже витратив близько 1 млн дол

Що ж до демократичних виборів нового голови ФПУ, які призначені на грудень, то був уже в історії цієї організації випадок, коли Президент Кравчук навів у ФПУ пана Стояна і сказав, що він - найкращий. Таки обрали. Потім революція привела Юркіна. А тепер, треба думати, самий верткий гравець призведе того, кого вважатиме за потрібне. При цьому для зговірливості галузевих лідерів і простих членів можуть бути задіяні всі необхідні важелі адмінресурсу як у столиці, так і на місцях. Враховуючи ж, що ФПУ на 95 відсотків залежить від думки роботодавців, неважко припустити, хто і яким чином на цих роботодавців буде впливати. Так що бій за вільний вхід на підприємства і 10 мільйонів голосів - у самому розпалі.

Водночас прочитав цей текст до кінця навряд чи погодиться з тим, що гучний арешт Сергія Костіна, з якого ми й почали розповідь, - початок торжества справедливості в надрах ФПУ. Подія це, швидше, виняток, ніж правило. Що стало, однак, залізним приводом для відставки заблукав у власних амбіціях і чужих інтригах Олександра Юркіна. До того ж, пригадавши список майна, накопиченого сім'єю Юркіна за 2005-2008 рр.. (Читайте в першій частині статті), треба розуміти, що відставка - НЕ СІЗО. І тепер вчасно пішов Юркін просто зобов'язаний дякувати режисера цієї вистави за те, що закінчилося все саме так. Добре для Юркіна скінчилося. На відміну від який визнав провину його першого зама і бізнес-партнера Сергія Костіна, якого правоохоронці хвацько принесли в жертву великій політичній грі.

Тепер, вочевидь, що виконали свій обов'язок правоохоронці з чистою совістю будуть чекати чергової команди зверху: якому матеріалу з численних високих злодіїв і хабарників дати хід. Залежно від політичної доцільності, звичайно. А в архівах СБУ, МВС і прокуратури припасено чимало цікавих папок і файлів, які чекають своєї години. Про це, зауважимо, в приватних бесідах не соромляться розповідати самі колись принципові мужики в погонах, що перетворилися на ручних і забавних песиків для політеліти.

Що ж до прозорої інвентаризації майна ФПУ, то, будьте впевнені, до цього справа не дійде. Незважаючи на те, що черговий віце-прем'єр Васюник прорік чергову тираду про необхідність налагодити контроль і навести порядок. Не за цим прийшли сьогоднішні політичні господарі у владу. Чи не з цієї потреби влаштували профспілковий путч. Хаос, плутанина - ось їх мета. Поки все до останньої копійчини не витягнуть. До останнього бревнишка НЕ ??розберуть. До останнього обіцянки не роздадуть. Такі слідства. Унаслідок нашої з вами суспільно-профспілкової індиферентності.