І пам'ятає світ врятований ...

Звільнені або поневолені?

Вся ця катавасія з прибалтійськими республіками, керівництво яких настирливо прийнялося з'ясовувати, їхати чи не їхати до Москви, звільнили їх або захопили ... Мабуть, подібна дискусія може представлятися логічною, але є щось негідне в тому, коли вона затівається напередодні Дня Перемоги. Адже зараз мова йде про перемогу над фашизмом, а не про те, хто більший злодій - Гітлер чи Сталін ...

Вінцем всіх цих розборок і стала вельми негідна акція, коли в Таллінні молодчики осквернили пам'ятник радянському воїну-визволителю в самому центрі міста. Залили його червоною фарбою. Зловмисників не довелося довго розшукувати. Прибулі рано вранці - по сигналу прийшов покласти квіти - поліцейські тут же виявили чотирьох п'яних мужиків, які ще й вели себе агресивно.

У Вільнюсі відбулося покладання вінків і квітів до меморіалу жертв війни. Незважаючи на те, що 9 травня в країні - вже робочий день, на нього прийшло кілька десятків тисяч чоловік. У цьому заході брали участь також посли багатьох країн, у тому числі України, Чехії, Норвегії та США. Ветерани війни були запрошені в Російський драмтеатр, а потім на прийом в Російське посольство.

Латвійський президент Вайра Віке-Фрейберга - єдина з лідерів прибалтійських держав - прибула на 9 травня до Москви. Та й то метою її поїздки було роз'яснити світу, що для Латвії закінчення Другої світової війни стало не тільки перемогою над фашизмом, а й початком "радянської окупації".

А от у Молдавії вперше за роки незалежності відбувся військовий парад, в якому взяли участь і ветерани. Президент Володимир Воронін виступив проти спроб переглянути історичні уроки війни. Мабуть, це інша крайність. З'ясовувати стосунки з історією треба, тільки для цього розумніше вибирати відповідний час і робити це з толком, з розстановкою.

Берлінські демонстрації

Настільки в цілому тактовно і розумно сприймають німці уроки історії і свою, м'яко висловлюючись, ганебну роль у тій війні, настільки ріжучими око і викликають неприємний осад стали події минулих днів в німецькій столиці.

У зв'язку з 60-річчям Перемоги підняли голову неонацисти. Вони теж вирішили "злегка підкоригувати" минуле і виступити з гаслом "60 років брехні про звільнення - кінець культу провини". Діячі молодіжного відділення Націонал-демократичної партії Німеччини мають намір влаштувати марш по місту. Охочих приєднатися до цієї акції знайшлося майже близько двох тисяч.

У відповідь на це мислячі по-іншому берлінці взялися вийти на демонстрацію з гаслами "Ні неонацизму!" І "Зупинити НДПН". Таких набралося більше десяти тисяч чоловік.

Берлінська поліція стала на ноги. Вісім тисяч поліцейських були задіяні, щоб не допустити зіткнень. Спочатку був укорочений маршрут неонацистів - їм було дозволено пройти від центральної площі Александрплац до будівлі вокзалу на Фрідріхштрассе. Але все одно було зрозуміло, що яка-небудь конфлікт і станеться.

Напруга зростала з кожною годиною. Центр Берліна вже нагадував обложену фортецю. Неонацисти, розігрів себе відповідними гаслами, під звуки бравурних маршів, скандуючи гасло "Ми любимо Німеччину", вже рушили в напрямку вулиці Унтер льон Лінден, на якій розташувалися тисячі противників неонацизму.

Лише в останню хвилину поліцейським вдалося умовити організаторів маршу дати задній хід і припинити рух колони. "Ми не можемо гарантувати безпеку учасників", - заявив представник правоохоронних органів, і хлопці, схоже, зметикували, що сили будуть нерівні і їх просто можуть побити. Їм навіть був наданий транспорт, щоб забратися по домівках по-доброму.

Все обійшлося без жертв, але дзвіночок продзвенів вельми значний. Не всі, видать, ладно в німецькому державі, якщо ідеї реваншизму все ще знаходять своїх прихильників.

Від Гельсінкі до Буенос-Айреса

А як же відзначався День Перемоги в іншому світі? Не дуже бурхливо, але все ж відзначався. Президент США Джордж Буш разом з королевою Нідерландів Беатрікс поклали вінки на американському меморіальному кладовищі в голландському містечку Маргратен. "Найважливішим уроком Другої світової війни є те, що немає нічого сильнішого свободи", - цілком резонно зауважив у своїй промові Буш.

Французи традиційно не дуже шанують це свято, з більшою помпою вони відзначають висадку військ союзників у Нормандії, 60-річчя якої святкувалося торік. Проте перед відльотом до Москви Жак Ширак поклав вінок до могили Невідомого солдата біля підніжжя Тріумфальної арки і прийняв парад представників різних родів військ. Оркестр і хор французької армії виконав бетховенську "Оду радості".

А нині в Парижі в Російському центрі науки і культури відкрилася виставка "Від" Нормандії-Неман "до станції" Мир ", головним експонатом якої став винищувач" Як-3 "- єдиний збережений з тих, на яких боролися французькі льотчики з легендарної дивізії. Цей літак в 1944 році був подарований в Москві Шарлю де Голлю.

У Бельгії покладалися вінки на могили радянських воїнів, загиблих на території країни, і до пам'ятника бельгійським бійцям Опору. У Чехії пам'ять загиблих вшанували прем'єр-міністр і спікери обох палат парламенту. У Бонні відбулося вручення ювілейних медалей "60 років Перемоги".

У Голландії відбулася урочиста церемонія на кладовищі "Рюсхоф" під містами Амерсфоорт і Лесден. Тут на "Поле російської честі" покояться 865 радянських солдатів. Покладання вінків і квітів проходило в передмісті Брюсселя - Евере, а також у Льєжі. Урочисті церемонії пройшли більш ніж в десяти містах Фінляндії, де встановлені меморіали радянським війнам.

Навіть у Швейцарії відбулася подібна церемонія на базельському кладовищі, де покояться всього четверо солдатів. Аналогічне покладання вінків відбулося в італійському містечку Палестрина, в 40 км від Риму, де поховано троє загиблих. Італійці поставили їм пам'ятник у вигляді ангела.

Та що Європа! День перемоги відзначався і в інших куточках планети. Російське посольство в Ірані в своїй заміській резиденції організувало церемонію покладання квітів до обеліска на честь загиблих на території країни радянських солдатів. А в Буенос-Айресі урочистий вечір пройшов в рамках Міжнародного книжкового ярмарку.

У Великобританії в урочистій церемонії брав участь член королівської сім'ї принц Майкл Кентський, а також міністр оборони Джон Рід. А Її Величність королева Єлизавета II відзначила День Перемоги на Нормандських островах. Вони з чоловіком - герцогом Единбурзьким - зустрілися з ветеранами визвольних сил і стали почесними гостями святкового феєрверку. Острови Гернсі і Джерсі були єдиною британською територією, яка була окупована німецькими військами в роки війни.

Інші члени королівської сім'ї також взяли участь у святкуванні Дня Перемоги. Принц Ендрю відправився в Сєвєроморськ і Мурманськ на чолі групи ветеранів "північних конвоїв". Принц Чарльз брав участь у покладанні вінків до меморіалу Кенотаф в центрі Лондона. Увечері ж 8-го числа на Трафальгарській площі відбувся святковий концерт.

А 9-го в Альберт-холі пройшла міжнародна прем'єра "Сінемафоніі Сьомої симфонії Дмитра Шостаковича". Академічним оркестром Санкт-Петербурзької філармонії диригував син композитора Максим Шостакович, а виконання симфонії супроводжувалося показом документальної кінохроніки 30-40-х років, змонтованої Георгієм Параджановим. Квитки на концерт продавалися за незвично низькою ціною для заходів Королівського Альберт-холу.

Андрій РУШКОВСЬКИЙ