Воєнний стан, референдум, ультиматум Тимошенко: плани Ради на день

Після тривалих травневих канікул, половину з яких народні обранці, по ідеї повинні були провести в регіонах зі своїми виборцями, а іншу - в напруженій комітетській роботі, Верховна Рада повертається до прийняття законів.

Перший день пленарного тижня нардепи вирішили приділити в основному питанням війни і всього, що з нею пов'язано, повідомляє "Сегодня" .

Як зазначає видання, нардепи розглядатимуть широкий спектр питань - від правових аспектів введення воєнного стану до соціального захисту бійців, які перебувають зараз на Донбасі.

Читайте: Тріщить по швах наша офіціозна "перемогонька", не витримує натиску і накачування

Заборона мобільних телефонів . Має намір Верховна Рада розглянути урядові поправки до статуту про військову службу, які заборонять солдатам, які знаходяться в зоні бойових дій, користуватися мобільними телефонами.

Як наголошується в тексті документа, підготовленого Міноборони, зокрема, в зоні проведення військової операції, "а також в умовах надзвичайного стану або під час дії особливого періоду на територіях, де ведуться бойові дії, військовослужбовцям, виконуючим обов'язки військової служби, забороняється користуватися особистими засобами мобільного зв'язку ".

Дозволяти використовувати такі засоби буде лише командир військової частини.

У відомстві Степана Півторака необхідність прийняття даної ініціативи пояснюють тим, що вільна можливість солдат користуватися мобільними призводить до витоку секретної інформації.

Читайте: Євродепутати закликали ЄС готуватися до війни з Росією

Легалізація найманців . У свою чергу група народних депутатів на чолі з військовим експертом Дмитром Тимчуком пропонує законодавчо легалізувати участь іноземців у військовій операції на території України.

Як наголошується в пояснювальній записці, чинне законодавство України не передбачає проходження військової служби іноземцями, а практика участі іноземців у бойових діях на боці України суперечить закону. У той же час, міжнародна практика визнає право на службу за контрактом в легальних військових формуваннях поза межами держави і можливість найму іноземних громадян на контрактній основі для військової служби в національних збройних силах.

"Є всі підстави сподіватися, що з отриманням іноземцями та особами без громадянства легальної можливості служити в Збройних силах наша країна отримає кілька боєздатних, досвідчених і мотивованих підрозділів загальною кількістю до тисячі осіб. За рахунок іноземців, які увійдуть до лав ЗС, зменшиться потреба в мобілізації громадян України та витрати на різні форми виплат учасникам бойових дій, інвалідам, сім'ям загиблих і тому подібне ", - йдеться в пояснювальній записці.

Скасування закону про референдум. А ось депутати від двох правлячих фракцій коаліції - БПП і "Народного фронту" на чолі з керівником парламентського комітету з правової політики Русланом Князевичем пропонують скасувати закон 2012 року "Про всеукраїнський референдум".

Як наголошується в пояснювальній записці, документ був прийнятий Верховною Радою ще в часи Віктора Януковича 6 листопада 2012 і набув чинності 28 листопада 2012 року.

"Цей закон мав би стати еталоном демократичності і зразком забезпечення належних процедур здійснення влади єдиним її джерелом - українським народом. Однак цілий ряд положень закону не тільки не відповідають вимогам Конституції України, але й організаційно роблять неможливим здійснення народовладдя", - йдеться в пояснювальній записці .

Наголошується, що на неконституційність окремих норм чинної редакції закону щодо порядку ініціювання, підготовки та організації всеукраїнського референдуму неодноразово зверталася увага професійними підрозділами Верховної Ради, іншими органами державної влади, науковцями, представниками експертних установ і організацій.

"Правові механізми реалізації народного волевиявлення, закладені в тексті закону, суперечать загальним принципам права і основним принципам функціонування демократичного суспільства. Ряд його норм суперечить Конституції України, і об'єктивно може бути загрозою для збереження та гарантування конституційного ладу України. Наприклад, запропонований механізм внесення змін до Конституції України або прийняття нової Конституції України на всеукраїнському референдумі ", - зазначають автори законопроекту.

Крім того, законом не передбачено належних правових і організаційних інструментів забезпечення вільного волевиявлення громадян і не враховані загальноприйняті стандарти у цій сфері. Зокрема, неодноразово негативно оцінювалися: правова невизначеність і невиправдано широкий предмет всеукраїнського референдуму; відсутність належного порядку формування та організації роботи комісій референдуму як незалежних і неупереджених органів адміністрування; неможливість участі політичних партій як повноцінних суб'єктів процесу референдуму; не обгрунтовано підвищення ролі органів державної влади в процесі референдуму; відсутній ефективний механізм спостереження за ходом процесу референдуму; непрозорість і неконтрольованість джерел фінансування агітації на всеукраїнському референдумі, незабезпечення відкритості такої агітації і ряд інших положень. Крім цього, експерти заявляли про низку техніко-юридичних помилок і неточностей в тексті закону.

Дія закону в чинній редакції може мати вкрай негативні наслідки для функціонування інститутів демократичного суспільства в Україні та для конституційного ладу в цілому, наголошується в пояснювальній записці.

Колишнім законом було передбачено, що предметом референдуму можуть бути питання: про схвалення нової редакції Конституції України, про внесення змін до Конституції України, про скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції (конституційний референдум); про зміну території України (ратифікаційний референдум); щодо прийняття чи скасування закону або внесення змін до чинного закону (законодавчий референдум); з питання, за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України (загальний референдум). Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.

На думку експертів, прийнятий законом порядок прийняття нової Конституції і порядок внесення змін до Основного Закону не відповідає конституційним положенням.

У червні 2013 року Венеціанська комісія оцінила закон про всеукраїнський референдум на запит голови Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Андреса Геркеля. ВК встановила, що дозвіл виносити на референдум питання внесення змін до Конституції або нову Конституцію може порушити конституційну стабільність і законність в Україні. Крім того, комісія висловила думку, що закон про референдум не зовсім відповідає міжнародним стандартам щодо питань, які можуть бути винесені на референдум за народною ініціативою. Також Венеціанська комісія відзначила низку технічних проблем в законі про всеукраїнський референдум.

Воєнний стан. У планах парламентаріїв - і розгляд у другому читанні президентського законопроекту №2541, який регулює правові аспекти запровадження воєнного стану. Перший раз ініціатива глави держави вже отримала схвалення нардепів на початку квітня.

А розробку закону РНБО ініціювало ще наприкінці лютого. Втім, як пояснив тоді секретар Радбезу Олександр Турчинов, його мета зовсім не у введенні військового стану зараз і негайно, а в тому, щоб підкоригувати застаріле законодавство у відповідності з новими викликами.

"Заходами правового режиму воєнного стану щодо законопроекту, зокрема:

1) встановлення посиленої охорони важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і введення особливого режиму їх роботи ...

2) введення трудової повинності для працездатних осіб ...

3) примусове відчуження майна, що перебуває у приватній чи комунальній власності ", - йдеться в пояснювальній записці.

Також в разі введення воєнного стану вводиться "заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій і" регулювання роботи підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів, театрально-видовищних закладів та інших підприємств, установ, організацій та закладів культури та ЗМІ ".

Неможливо буде у випадку воєнного стану і відправити у відставку прем'єра разом з Кабміном, а також розігнати Верховну Раду - проведення виборів також неможливо.

Відповідно до поправок влада буде зобов'язана провести евакуацію населення, а також отримати можливість примусово видворяти громадян іноземної держави, яка "загрожує нападом, здійснює агресію проти України".

Як зазначається в законі, військовий стан по всій території України, а також на окремих територіях вводиться президентом України з подачі РНБОУ і затверджується Верховною Радою.

Крім того, має намір ВР за пропозицією Кабміну внести зміни в закон "Про держтаємницю" і збільшити число співробітників Держслужби спецзв'язку до 7595 осіб, з яких 6095 мають бути військовослужбовцями. Стоїть на порядку і законопроект №2436 про скасування військового збору з обміну валюти, а також ініціативи, спрямовані на посилення соцзахисту військовослужбовців.

Читайте: Як страшно жити! Депутати скаржаться на затримку зарплати

Ультиматум Тимошенко . Після солідної святкової перерви депутати відкриють чергову сесійний тиждень. Порядок денний вже переповнений, повідомляє "КП" .

І найбільш обговорюваною темою залишається - ультиматум Юлії Тимошенко прем'єр-міністру Арсенію Яценюку. Вона зажадала від глави уряду привести тарифи на газ в порядок і не лякати народ завищеними розцінками. На все про все Тимошенко відвела прем'єру рівно два тижні. Термін закінчується сьогодні.

"Ситуація справді загрозлива відразу по декількох напрямках. Але найгостріше питання - Юлія Тимошенко, яка за фактом починає процес публічного шантажу влади з соціальних питань та у тих непопулярних рішеннях, які змушений приймати Кабмін. Можна назвати це початком війни за владу", - говорить Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики.

При цьому експерти відкрито говорять і у Верховній Раді, і за межами її стін, що вже дозріла критична маса зацікавлених у тому, щоб провести позачергові парламентські вибори.

"Проблеми з коаліцією очевидні. Склад парламенту малоефективний, погано керований і не влаштовує ключових гравців і центри прийняття рішень. До речі, в числі цих незадоволених зараз і політичні сили, такі як" Правий сектор "або" ДемАльянс ", які не отримали місць в парламенті . Тому протистояння може мати фатальний характер ", - говорить політтехнолог Тарас Іваницький.

Правда, зворотний відлік існування нинішнього складу ВР, на думку політологів, включиться з поправкою на рейтинги політсил. А соціологія для фракцій, які нині в коаліції, плачевна. Тим часом, на думку депутатів, конфлікт навколо прем'єр-міністра набирає обертів.

"Ми готові до того, що парламентську трибуну можуть блокувати. Як мінімум три політсили в цьому зацікавлені. Крім тарифів на газ, потрібно відповісти на питання про корупцію. Більше місяця минуло, після того як Кабмін звинуватили в корупції. Якою буде відповідь? Ще одна проблема - хто відповість за Зоряна Шкіряка в Непалі ", - в приватній бесіді говорить один з діючих народних депутатів.

Одним словом, "поле битви" не міняє місце дислокації. В черговий раз зал парламенту - епіцентр подій.