Детективна історія з пропажею палива обертається великим скандалом
Газ не вкрали, він просто прокис
Між Україною і Росією назріває черговий скандал у сфері ПЕК. "Газпром" вимагає, щоб Київ заплатив за 7,8 млрд. куб. м газу, які зникли з українських сховищ в період помаранчевої революції. Ця тема стала однією з основних під час відбулася в понеділок зустрічі глави "Газпрому" Олексія Міллера з керівником компанії "Нафтогаз України" Олексієм Івченком. Порядок денний переговорів складалася з вкрай неприємних для української сторони пунктів. Можливо, тому зустріч не анонсувалася і проходила в закритому режимі. 40 питань і жодної відповіді Перші ознаки назріваючого скандалу з'явилися ще наприкінці березня, коли Олексій Міллер виклав ситуацію новому українському президенту Віктору Ющенку. Він пояснив, що зберігалися на Україні запаси російського газу повинні були використовуватися для збільшення обсягу поставок до країн Західної Європи в період пікового споживання. Однак з жовтня по березень російська сторона направила 40 запитів про наявність запасів газу, але так і не отримала з Києва жодної виразної відповіді. З'ясувалося тільки, що, за даними вимірювальних приладів, за межі України газ не йшов. Міллер заявив Ющенко, що не стане розплутувати цю детективну історію, і запропонував українській стороні заплатити за зниклий газ. Через кілька місяців той же пропозиція прозвучала вже в ультимативній формі. Цікаво, що раніше в ЗМІ ця покупка оцінювалася в 3,5 млрд. дол, а на цьому тижні прозвучала сума від 390 до 600 млн. дол При цьому ні "Газпром", ні "Нафтогаз України" не оспорюють оприлюднені суми оцінки зниклого газу. На цій підставі деякі українські політики обережно припускають, що газ в сховища зовсім не закачувався, а тільки проходив за документами. У Києві кулуарно обговорюється питання про аферу, яку з української сторони з якихось причин покривають не тільки колишні, але й нинішні представники уряду і співробітники української компанії. Несподівана знахідка Вчора ж чудесним чином газ знайшовся, тобто з'ясувалося, що 7,8 млрд . куб. м газу зовсім і не зникали. На проведеному в "Газпромі" брифінгу заступник голови правління компанії Олександр Рязанов сказав кореспонденту "НГ", що "газ, зданий Україні на зберігання, знаходиться на місці, в українських підземних сховищах". Проблема ж, за словами заступника голови, полягає в "різного роду технологічних складнощах, які не дозволяють його підняти і пустити в оборот". Крім того, через неправильне зберігання газ "кілька зіпсувався", сказав Олександр Рязанов. Загалом, як би прокис. Він також зазначив, що в даний час між Росією і Україною тривають переговори з приводу купівлі зіпсованого газу. Через те, що він втратив свій колишній вигляд, українська сторона не хоче оплачувати його первісну вартість. "Так що поки ми не можемо зійтися в ціні", - сказав "НГ" Олександр Рязанов.
У свою чергу, деякі колишні співробітники "Нафтогазу України" підозрюють, що мова в цій історії може йти про якісь домовленості колишнього і нинішнього керівництва української компанії. За їх словами, відомо, що Івченко довгий час тісно співпрацював з Ігорем Бакаєм (колишнім головою правління "Нафтогазу" і керівником Державного управління справами), якого українська Генпрокуратура оголосила в розшук. "Слідство має докази, що Бакай переховується в Москві і користується заступництвом дуже впливових людей, - сказав кореспонденту" НГ "один з колишніх співробітників компанії. - Ви не здогадуєтеся, чому його не заарештують? І чому Івченко не оприлюднить інформацію про всі аферах відомства, яким він керує? На цей пост ніколи не призначалися випадкові люди з вулиці, в "Нафтогазі" всі один одного дуже добре знають, там спадкоємність ... "
Колишній керівник української компанії Юрій Бойко (під час роботи якого і зник російський газ) в інтерв'ю "НГ" назвав нісенітницею чутки про спланований масштабному крадіжці під шумок помаранчевої революції. "Ніякої газ нікуди не зникав! У нас є підтверджуючі документи про наявність цього газу, договори, які чітко визначають, скільки ми повинні перекачати газу, є графік відкачування ... "- сказав він. Недержавне справу Перший віце-прем'єр українського уряду Анатолій Кінах заявив "НГ", що дана проблема взагалі не може розглядатися на державному рівні, оскільки йдеться про відносини двох корпорацій. За словами Кінаха, така практика встановилася з 2001 року, коли українська сторона відмовилася визнати існуючий на той момент борг за газ як державного і наполягла на оформленні його у вигляді корпоративної заборгованості. Говорячи про новий загостренні відносин із "Газпромом", Анатолій Кінах зазначив: "Це, мабуть, відгомони політичної кампанії, яка проводилася в минулому році. Реальної проблеми я не бачу. Але якщо її бачить хтось інший, то потрібно звертатися не до уряду, а до господарюючих суб'єктів. Є компанії "Нафтогаз України" і "Газпром", вони можуть всі питання вирішити. В крайньому випадку, якщо це необхідно, - у судовому порядку. Поки ж, крім розмов, нічого не відбувається ". Така позиція української влади змусила "Газпром" змінити тональність переговорів. Тим часом назріває скандал виявив, що на сьогодні не існує єдиної нормативної бази для обліку енергоносіїв між Україною і Росією. Так, свого часу Україна, Росія і Туркменія, укладаючи угоди про постачання газу, з'ясували, що контролювати їх обсяги цивілізованими способами практично неможливо, бо немає ні технічного забезпечення, ні єдиних стандартів обліку. Тому були створені технічна група ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" з питань узгодження порядку розрахунків кількості газу на прикордонних вимірювальних станціях. І тепер, судячи з усього, буде вкрай складно з'ясувати, скільки російського газу дійсно надійшло на Україну і як ці обсяги могли бути використані. Зате ціни піднімуться Тим часом Агентство газової інформації, посилаючись на свої джерела, стверджує, що під час зустрічі керівників "Газпрому "і" Нафтогазу "йшлося про підвищення ціни поставок російського газу на Україну з 50 до 160 дол за 1 тис. куб. м. Українська сторона у відповідь пообіцяла переглянути ставку транзиту. Справа в тому, що до цих пір на Україну щорічно поставлялося 23-26 млрд. куб. м газу в якості оплати за транзит російських енергоносіїв українською територією. Ціна газу становила 50 дол за 1 тис. куб. м при ставці за транзит 1,09 дол за 1 тис. куб. м на 100 км. Раніше планувалося зберегти ці умови на поточний рік, але тепер, судячи з усього, ситуація може змінитися.
Всього на Україні за рік споживається 76 млрд. куб. м газу. Обсяги власного видобутку не перевищують 19 млрд. куб. м. В останні роки дефіцит газу покривався за рахунок туркменських поставок, однак вони здійснюються тільки за домовленістю з російською стороною. Тому не можна виключити, що новий скандал між "Нафтогазом України" і "Газпромом" обернеться енергетичною кризою.
Нещодавно призначений керівник української компанії намагається вирішувати виникаючі проблеми по мірі їх надходження. Поки нічого не відомо про те, яке рішення буде прийнято за підсумками переговорів у "Газпромі". Однак у Олексія Івченка з'явилися проблеми і на батьківщині. Уряд зобов'язав компанію "Нафтогаз України" до кінця 2005 року перерахувати до спецфонду держбюджету понад 250 млн. дол виручки від реалізації природного газу у 2000 році. Йдеться про газ, який був отриманий в якості плати за транзит газу через територію України. Ситуація, мабуть, настільки складна, що було вирішено в два рази збільшити податкові відрахування до бюджету за рахунок скорочення фінансування програм з безпеки транзиту російського газу на Захід.
"Нафтогаз України" оголосив про майбутнє значному підвищенні вартості газу для українських споживачів. Експерти вважають, що цей непопулярний захід ставить під удар коаліцію Тимошенко і Ющенко напередодні парламентських виборів. Таким же результатом може обернутися ще одна ініціатива керівника "Нафтогазу" - з пропонованим переглядом підсумків приватизації Лисичанського нафтопереробного заводу (НПЗ), що належить зараз компанії ТНК-ВР.
Днями Олексій Івченко знову заявив, що цей завод був приватизований незаконно, оскільки покупець заплатив за нього 9,8 млн. дол, а реальна вартість складала 1,5 млрд. дол "Я вже вислухав критику від членів уряду за свої висловлювання. Проте категорично не згоден з тим, що питання приватизації нафтопереробних заводів не є питанням "Нафтогазу України", - сказав Івченко. Його наполегливість у цьому питанні може призвести до чергового майновому скандалу між Україною і великими російськими інвесторами.
Тетяна Івженко, Оксана Гавшина