Відео дня
Рейдери атакують "Золоту балку"
Щось давно не чути гасла "Підтрімуємо вітчізняного товаровиробників!". І, мабуть, це не спроста ... Наочний тому приклад - історія поневірянь єдиного українського виробника шампанського, працюючого на власній сировині, - севастопольської Агрофірми "Золота Балка". На прес-конференції, що відбулася днями в Києві, керівництво компанії заволала до "четвертої влади" з проханням допомогти відбити атаку рейдерів.
Передісторія "Золотої Балки" традиційна для нашої базарно-ринкової економіки. У результаті "господарювання" "червоного директорату" в нове тисячоліття "Золота Балка" увійшла з зносилися виробничими потужностями, зрідженими старими виноградниками, зруйнованої соціальною сферою та багатомільйонними боргами, а продукція попросту пішла з ринку. Щоб не дати загинути гордості галузі, держава зважилася здати підприємство в оренду. Орендарем-оптимістом, які вирішили пограти з державою в азартні бізнес-ігри, стало ТОВ Агрофірма "Золота Балка" (фірма, що входить до складу багатогалузевої столичної продовольчої Корпорації АМП).
Підприємство дісталося орендарям у, м'яко кажучи, дещо розібраному стані. Основні фонди заводу з виробництва шампанських вин зносилися на 70-100%, на деяких ділянках землі виноградні лози займали не більше 5% площі, а вся система управління була повним анахронізмом: 2 комп'ютера на 35 осіб співробітників бухгалтерії говорять самі за себе. І засукавши рукава, орендарі почали чистити Авгієві стайні. У Новий Рік-2005 "Золота Балка" вступила без боргів. А за рахунок реформування системи збуту, інвестицій у виробництво і розвиток сировинної бази до 2006 р. вдалося досягти такого обсягу реалізації продукції, якого не бачили з середини 80-х.
Тобто все б було чудово, якби весь час дії договору оренди підприємство перебуває в облозі в повному розумінні цього слова. Тільки в 2005-2006 рр.. на підприємстві побувало більше 70-ти перевірок з різних інстанцій. Хто хоч колись чув про рейдерство (корпоративних захопленнях), відразу зрозуміє, що такий метод "гри на нервах" найчастіше застосовують нападники, за якими стоять представники влади - так дешевше "зайти" за вподобану фірму. На жаль, імена істинних ініціаторів рейдерської атаки поки що невідомі, проте ясно, як Божий день, що їм потрібно. Занадто дорога нині земля на кримському узбережжі, і занадто багато відчувають непереборне бажання накласти на неї свою руку.
І, як не прикро, Атаки рейдерів на "Золоту Балку" чомусь не викликають ні найменшого занепокоєння у місцевої влади. Схоже, їх не хвилює ні інвестиційний імідж регіону, ні доля таких бюджетоутворюючих галузей, як виноградарство і виноробство. Тому керівництву і трудовому колективу не залишається нічого іншого, окрім як апелювати до громадськості. "Золотобалковци" вже звернулися і в Український союз промисловців і підприємців, і в Раду підприємців і дуже сподіваються, що їх залишать у спокої - в державі ведеться активна боротьба з рейдерством, і управа на бандитів у респектабельному обличии юристів-фінансистів таки знайдеться.