У судовому корпусі з'явилися перші мільйонери

Сьогодні то й справа піднімають на щит тему депутатських зарплат і привілеїв. І не дивно. Під час передвиборної гонки піарники деяких політпартій дістали з арсеналів хоча і старе, але перевірене часом "зброя" - вустами вождів і лідерів голосно грають на струнах соціальної справедливості, намагаючись переконати всіх і вся в очевидному: слуги народу зажрались.

Звичайно, давно треба було б цю ситу і недоторканну публіку відлучити від годівниці. Але якщо вже робити ревізію на кухні поділу бюджетного пирога під куполом ВР, то чому б не звернути найпильнішу увагу на зарплати інших сильних світу цього?

Візьмемо, наприклад, перших осіб судового корпусу. Чи відомо нашим громадянам, яке платню отримують голови Конституційного суду України, Верховного суду, Вищого господарського та Вищого адміністративного судів? Навряд чи. Ці відомості - за сімома замками. А якби вони були доступні, то багато хто, напевно, обурилися б тим, що в бідній країні держава настільки щедро надходить по відношенню до окремих начальницьким персонам, нехай навіть тричі заслуженим.

В. Маляренко, фото amc.gov.ua

Наведу такий факт. У минулому році вийшов у відставку голова Верховного суду України Василь Маляренко, доктор юридичних наук, орденоносець. Ще коли він оформляв пенсіон, судові працівники заради цікавості шепотілися про те, яку ж остаточну суму виплатить держава Василю Тимофійовичу з нагоди виходу на заслужений відпочинок. Посилаючись на достовірні джерела, дехто стверджував, що Маляренко може отримати рекордну, як для судової системи, суму - мільйон гривень!

Пізніше, коли на капітанському містку вищої судової інстанції з'явився новий керівник, знаючі люди повідали автору цих рядків, що Василь Тимофійович може бути вельми задоволений тим, яка сума прописана в графі "разом" навпроти його прізвища.

Можливо, знайдуться такі, які скажуть, що рахувати чужі гроші - погана звичка. Згоден. Але цю тему піднімаємо для того, щоб загострити увагу на важливому - вже не перший рік існує величезна різниця в зарплатах рядових суддів і вищої командної ланки цієї системи. Різниця становить десятки тисяч гривень. Про це перекосе чудово обізнані керівники країни.

Ще в 2005 році, виступаючи на VII з'їзді суддів України, Віктор Ющенко говорив:

фото прес-служба Президента України

"ЗАКОНОДАВЧІ Гарантії матеріального забезпечення Суддів в Україні, Які діють сьогодні, Переконаний, чи не спріяють незалежності Суддів. Система оплати праці Суддів, за Якою заробіток судді поклади від Розсудів Президента и Кабінету Міністрів України, у зв'язку з відсутністю відповідного законодавчо врегулювання, свідчіть про значний залежність Суддів від віконавчої системи влади. Щоб ця система не виявлялася на очах Суспільства так очевидно, окремі акти, Які стосують заробітку Суддів, раніше, як правило, не публікуваліся, це робілося под скатертина або за шторою. Мі Хочемо детально переглянути це питання " .

Віктор Андрійович перед суддівським народом забув уточнити істотну деталь: саме під час його правління (у 2005 році) були прийняті "окремі акти, Які стосують заробітку Суддів". Володіючи на той момент всією повнотою влади, гарант Конституції вже міг би подбати про те, щоб ці документи були віддані широкому розголосу. А тепер він нарікає на інших. Месія, як завжди, вище підозр.

Цікаво, що це за "окремі акти"? Є прецікаве урядову постанову "Про оплату праці Суддів", що вийшло з надр Кабміну 3 вересня 2005. І хоча пізніше в сей документ неодноразово вносилися зміни та доповнення, його головна суть залишилася все тією ж - йдеться про суми надбавок до зарплати, про доплати за наукові ступені, почесні звання. Розписано, виходячи з яких позицій встановлюються розміри посадових окладів і так далі.

Пункт перший цієї постанови говорить: "Затвердіті схеми посадових окладів керівніків та Суддів Конституційного суду України, Верховного суду України, Вищих спеціалізованіх судів, Апеляційного суду України, апеляційніх та місцевіх судів згідно з Додатками 1 - 6".

Проте ні в одному з цих шести додатків ви не виявите даних про те, скільки ж повинні отримувати глави Конституційного суду, Верховного суду, керівники вищих спеціалізованих судів. Секрет. І великий!

Правда, є додаток № 2, в якому мова йде про Верховному суді України. Однак у ньому йдеться про платні голови судової палати, його заступники, голови військової судової колегії, секретарі пленуму Верховного суду, судді вищої наглядової інстанції. І ні одним рядком "не прописані" нюанси заробітної плати глави Верховного суду, його заступників. Наче й немає таких посад. Може, клерки забули зробити це через свою неуважність? Не віриться. Мабуть, у Кабміні не хотіли дратувати суддівський народ фінансовими показниками верховних жерців Феміди. Спекли такий от пряник, солодкий-солодкий. Тепер можна тримати цих жерців на короткому повідку. Що не одного разу з успіхом і демонструвала влада.

Рада суддів / фото www.scourt.gov.ua

Ця офіційна урядова папір викликала питання навіть у Ради суддів, який висловив подив з приводу "незрозумілого з точки зору закону і здорового глузду диференціювання розмірів посадових окладів керівників та суддів місцевих судів". Як бачимо, самі служителі юстиції ратували за те, щоб уряд навів порядок в цьому делікатному справі.

З тих пір пройшло майже два роки. Влада все ж звернула увагу на зарплати суддів, додавши їм деяку "копієчку". Однак розмір платні найвищого судового начальства і раніше в десятки разів більше посадових окладів простих служителів юстиції у мантіях. Верховні жерці Феміди занадто вже відірвалися від "низів", від тих "низів", які, фігурально кажучи, є коліщатками і гвинтиками правосуддя.

А цим "коліщаткам" і "гвинтиків" належать, як висловлювався Василь Маляренко, "найгірші приміщення среди других органів влади: колішні гуртожитки, дитячі садки, старі переплановані конюшні та коморі и бозна-що Інше - Тільки НЕ Палаци Правосуддя".

Маляренко навів такий приклад: у Охтирському міськрайонному суді Сумської області 34 працівника розміщуються в трьох кабінетах.

Подумати тільки: в країні з 739 приміщень судів тільки 88 придатні для роботи, а 53 знаходяться в аварійному стані. Зате країна не шкодує грошей для командирів Феміди.

Не збираюся ратувати за зрівнялівку. Але незрозуміло, чому перші особи судового корпусу повинні отримувати на 30 - 40 тисяч гривень більше, ніж рядовий суддя. Чітких пояснень цьому немає.

Адже і не скажеш, що держава зовсім не дбає про Феміді. За три роки видатки держбюджету на потреби судових інституцій збільшилися з 344, 8 млн. гривень до 1376, 6 млн. гривень (майже в чотири рази). Але давайте звернемо увагу на диспропорції бюджету 2007 року, згідно з яким судовій системі дістанеться тільки 50,2% коштів від необхідних потреб.

Якщо розкласти ці показники по поличках, то вийде така картина:

безпосередньо на відправлення правосуддя "йде" всього 8%. А 84, 6% направляється на соціальні виплати (зарплати та інше).

У Державній судовій адміністрації України (ДСАУ) такий похід називають "фінансовим нонсенсом". Через це нонсенсу в судах і раніше не буде вистачати скріпок, конвертів, паперу, комп'ютерів, стільців і столів для відвідувачів. Зате матеріальне благополуччя судових командирів, серед яких, ймовірно, є вже і мільйонери, буде рости і рости.

Громадська рада при ДСАУ змушений був звернутися до глави держави з проханням втрутитися в ситуацію, що склалася з функціонуванням судової системи. Але чи допоможе Ющенку?

Нагадаємо, що два роки тому Віктор Ющенко змушений був визнати: "Мі повінні чесно Сказати, что деякі Пільги Суддів, Які існують сьогодні, НЕ зумовлені їхнім статусом и суперечать принципу рівності всех громадян".

За словами гаранта, середню зарплату в судовій сфері необхідно підняти з 2456 гривень до 3800 гривень. Але знову ж таки: президент обійшов найважливіше питання - чи збирається він домагатися перегляду (з точки зору справедливості) невиправдано великих посадових окладів вищого керівного складу судової системи? Час показав, що ніяких справедливих реформ в цій справі не відбулося.