"Кишенькова імперія": Портніков розповів, навіщо Москва привласнила князя Володимира
Російська влада багато років не могли змиритися з тим, що "рідний" князь-хреститель Володимир разом з "матір'ю міст руських" перебувають за кордоном - в Україні. Однак після Майдану стало очевидно, що цивілізаційне протистояння програно Кремлем. Після цього Росія зайнялася "підміною історії".
Таку думку висловив журналіст Віталій Портніков у своєму блозі для сайту "Радіо Свобода", коментуючи чергову річницю Хрещення Русі.
"Обозреватель" наводить слова Портнікова повністю:
"Міф про київського князя Володимира опинився в цьому році заручником російсько-українського цивілізаційного протистояння. У Москві 1000-річчя з умовного дня смерті київського владики святквалося з такою помпою, ніби йшлося про когось із знаменитих російських імператорів. У Києві теж не поскупилися на урочистості, причому торжества конкурентні. Головні православні церкви країни - та, що знаходиться під омофором патріарха Кирила УПЦ МП і самостійна УПЦ Київського патріархату - провели хресні ходи до пам'ятника на Володимирській гірці. На першій можна було побачити колишнього міністра енергетики Юрія Бойка, колишнього голову адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна та інших лідерів "Опозиційного блоку". Наступного дня в урочистостях брали участь представники влади.
У Росії мало хто може сьогодні уявити собі, що були часи, коли про Київ і його князів мало хто пам'ятав. Київська Русь здавалася забутоб і периферійною, московські князі вели з тверськими і ростовскими конкурентами війну за спадщину і отримували від свого тодішнього суверена - хана Золотої Орди - ярлик на володимирське, а не на київське князювання. Ситуація почала змінюватися тільки після того, як Московське князівство позбулося і від конкурентів, і від татар - і почало експансію на захід в жорстокому протистоянні з Великим Князівством Литовським, а потім і з Річчю Посполитою. Ось тоді-то московські Рюриковичі і згадали, що є нащадками не тільки володимирських, а й київських князів. Але мрію про приєднання до Москви територій, на яких княжили засновники загиблої династії, змогли виконати тільки Романови. Саме для них придворні історики написали нову історію Росії, в якій князь Володимир - як перший монарх, чиї піддані прийняли християнство, - виявився однією з центральних фігур.
Читайте: У Росії студенти присвятили Путіну пісню до дня Хрещення Русі: Відеофакт
Гармонія цієї стрункої версії була порушена тільки в 1991 році, коли Україна стала незалежною державою, а Київ князя Володимира - її столицею. Справедливості заради скажу, що і в 1917-1920 роках гармонії не було, але тоді більшовикам, які намагалися все змести дощенту, було не до князів: навіть столицю окупованої червоними полчищами радянської України вони спочатку розмістили не в ненадійному "націоналістичному" Києві, а в пролетарському Харкові, на самому кордоні з РРФСР.
У новій Росії явно не знали, що робити з Володимиром і Київською Руссю. Щоб рідний князь-хреститель, та ще й з "матір'ю міст руських" - і за кордоном? У Москві спочатку намагалися зробити вигляд, що нічого не змінилося. Потім - у міру віддалення від України - вирішили замінити Київ Старою Ладогою, а Володимира - Рюриком. Але з православ'ям в такій підміні якось не виходило. Образ Новгорода, що дозволяв повернути російську державну традицію на північ - ті ж князі, майже та ж Софія, той же історичний період, - відлякував своїм вільнодумством. Республіканські правителі нової Росії звично тяжіли до замшілої московської монархії, а не до Новгородської республіки з її європейськими традиціями. Тоді вирішили знову поборотися за Київ - новий патріарх став все частіше наїжджати в столицю сусідньої країни і молитися біля пам'ятника хрестителю поруч з українськими лідерами, всім своїм виглядом і самим фактом приїзду нагадуючи, хто є справжнім спадкоємцем традицій Русі.
Але після Майдану стало ясно, що ця битва програна. І тоді було прийнято єдино правильне з погляду історичних аналогій рішення: Володимира вирішили підмінити. Замість знаменитого київського пам'ятника буде московський, замість Володимирської гірки в Києві повинні виникнути Володимирські гори, які не нагадують про прощання з імперськими ілюзіями і ворожість української столиці. Патріарх зможе проводити тут молебні, не побоюючись пікетників, президент буде відчувати себе другим Володимиром, не згадуючи, що є всього лише іноземним візитером в столиці своїй - ну звичайно ж, своїй, чиїй же ще - великого попередника.
Так імперія і стає кишеньковою, поступово стискуючись до кордонів одного-єдиного міста. Константинополь, завважавши себе "другим Римом", напередодні османського штурму був саме таким містом, оточеним ворогами, яке не контролювало нічого, крім власних ілюзій, але все ще вважав себе столицею могутньої імперії.
А Москва, як відомо, "третій Рим".
Як повідомляв "Обозреватель", в Києві 28 липня відзначили День Хрещення Руси-України і 1000-річчя від дня успіння князя Володимира Великого.