"Основний закон" ЄС отримав схвалення Словаччини
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Парламент Словаччини в четвер ратифікував Лісабонський договір, який має замінити євроконституцію.
Проти ратифікації документа виступала словацька опозиція, яка узгоджувала схвалення документа до законодавства країни в галузі ЗМІ, повідомляє РИА Новости з посиланням на Reuters.
Однак при голосуванні в четвер виражає інтереси угорського населення країни партія SMK долучилася до прихильників Лісабонського договору на чолі з прем'єр-міністром Робертом Фіко, і документ отримав три п'ятих голосів законодавчих зборів Словаччини.
Відзначимо, що відмова у ратифікації Лісабонського договору загрожував Словаччини урядовою кризою. Як повідомив один з міністрів словацького кабінету, ім'я якого не називається, уряд країни готувалося піти у відставку в разі негативного рішення по "малій євроконституції", повідомляє Газета.ru .
Як повідомлялося, напередодні Лісабонський договір був ратифікований також парламентом Австрії .
Крім того, на минулому тижні документ пройшов процедуру ратифікації в Сеймі (нижній палаті парламенту) і Сенаті (верхній палаті парламенту) Польщі. А сьогодні свій підпис під договором поставив глава держави - ??Лех Качинський.
21 березня Лісабонський договір був схвалений парламентом Болгарії.
Нагадаємо, перший договір ратифікував 16 грудня 2007 парламент Угорщини.
Для набуття чинності Лісабонський договір повинен бути ратифікований всіма без винятку членами ЄС - парламентським шляхом або через референдуми.
Очікується, що Лісабонський договір (або Договір про реформи) вступить в силу на початку 2009 року.
Новий базовий договір ЄС ввібрав у себе доповнені й перероблені положення раніше укладених угод про принципи життєдіяльності об'єднаної Європи - Римського договору 1957 року народження, Маастрихтського 1992 року, Амстердамського 1996 року і Договору Ніцци 2000 року, на якому в період інституційної кризи грунтувалося функціонування інститутів ЄС.
Договір про реформи покликаний замінити проект євроконституції, від якої керівники країн ЄС вирішили відмовитися після вираженої їй французами і голландцями недовіри на національних референдумах в 2005 році.
На відміну від проекту Конституції ЄС, Договір про реформи не містить згадки про конституційні символи ЄС - прапор, гімн і єдину валюту. Договір передбачає введення посади президента Європейської Ради, який обиратиметься на два з половиною роки і представлятиме організацію на міжнародному рівні.
Верховний представник із загальної зовнішньої політики і політики безпеки, згідно з угодою, володітиме фактичними повноваженнями міністра закордонних справ ЄС. Він зводиться в ранг заступника голови Єврокомісії, і йому передаються функції єврокомісара з загальної зовнішньої політики і європейської політики сусідства.
Крім цього, Лісабонський договір містить статтю про можливість виходу зі складу ЄС, рішення про яке ухвалюватиметься за підсумками загальних переговорів.
Лідери 27 країн, що входять до Європейського Союзу, погодили і підписали текст Лісабонського договору в жовтні 2007 року на неформальному саміті в столиці Португалії. Свої підписи під остаточним текстом документа глави держав і урядів країн ЄС поставили 13 грудня 2007.