Екс-губернатор Луганщини: Москва зробила Донбас плацдармом для знищення України ще в 90-ті

Виходець з Луганська Олексій Данилов добре знає людей з донецько-луганської політичної "тусовки". Колись і сам мав відношення до так званої "еліти Донбасу". В 2004-му був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка. В 2005 - працював губернатором Луганської області, а в середині 90-х був наймолодшим мером в історії Луганська, представляв інтереси регіону в якості нардепа від "Батьківщини". Данилов вже більше 10 років живе в Києві, називає себе "вільним лібералом", а ключових донецьких - потерпілими. З цього визначення і почалася наша розмова.

- Чому ви називаєте Януковича, Єфремова та Ахметова потерпілими?

- Як казав "класик" Михайло Чечетов, "їх розвели як кошенят". Давно розводили, але вони цього не розуміли. Ахметов і Янукович думали, що є господарями становища, але були інструментом у чужій грі. А луганські комсомольці ніколи не користувалися авторитетом ні в Донецьку, ні в Москві, хоча теж вважали себе королями. Але виявилися пішаками на шахівниці "комітетських".

- Комітетські - це хто?

- В 94-95 році в Росії вже сформувалася група з колишніх і діючих співробітників КДБ-ФСБ, яка прийняла рішення почати "гру". Результатом цієї гри став Путін, який у 2000 році неждано-негадано був запропонований Єльциним на пост президента Росії.

Історія, яку я називаю проектом знищення України, розпочалася в 90-і і почалася в Донецькій області.

У 1994 році на виборах до Донецької області утворилася група достатньо молодих, ініціативних і зухвалих людей. Тоді були вибори до Верховної Ради України і покійний Женя Щербань (можу говорити злегка фамільярно тому, що близько спілкувався з ним) став народним депутатом, а Володимир Петрович Щербань став губернатором Донецької області. Тоді ж почалися зачистки, і несподівано на арену вийшов Янукович.

Ахатя Брагіна, який був близький до Євгена Щербаню, прибрали в жовтні 95-го, в листопаді 96-го розстріляли самого Щербаня. Брагін був силовий гілкою в цій донецькій групі, а Щербань - фінансово-інтелектуальною. Вони в російську концепцію не вписувалися, їх вбивства були фінансово-політичними. Володимира Щербаня ( компаньйон і близький друг Євгена Щербаня - Авт. ) відсторонили від посади в липні 1996 року, і вже через 2 тижні, в серпні 96-го, в Донецькій ОДА з'явився такий собі Віктор Янукович.

- І чиїм же людиною був такий собі Янукович?

- Людиною комітетських, звичайно! Групи, яка взяла владу в Росії після розпаду СРСР. Єльцин був для них надто ліберальний, тому вони виждали момент і привели до влади Путіна.

Що стосується Януковича, не будь він людиною КДБ, як би він зміг з двома вироками стати членом КПРС? Це ж неможливо. Ніякої Береговий ( космонавт, родом з Єнакієвого, покровитель Януковича - Авт. ) не допоможе. Врятувати з в'язниці - так, зробити членом КПРС - ні. Тим більше, що Янукович за Брежнєва став комуністом. Він був "кротом", тобто прихованим агентом. Таких, як він, дістають з полички для виконання певних завдань.

- Кажуть, що Ахметов вивів його на політичну арену.

- Якщо навіть сам Ахметов так вважає, він помиляється. Москва визначила кар'єру Януковича. Спершу в ОДА Донецької області він виник в якості простого зама губернатора Сергія Полякова, через місяць вже став першим замом. І де зараз Поляков? Не видно й не чутно.

"Донецькі" завжди були пов'язані з Москвою. Вона допомогла донецьким зробити все можливе, щоб зачистити регіон від будь-якого інакомислення і сформувати групу людей, які ні з ким не рахувалися і вимагали особливого до себе ставлення.

- Із серії: "Голос сходу має бути почутий"?

- Звичайно. Москва зробила ставку на донецьких, Донбас був її плацдармом. Приміром, до сьогоднішнього дня Партія Регіонів має з "Єдиною Росією" публічний офіційний документ про взаємодопомогу. "Єдинороси" у складі Ради Федерації РФ вирішують вводити війська в Україну, а у регіоналів є офіційний договір про любов і дружбу з ними. ПР вимагала собі особливі повноваження, а для Росії це був лише спосіб розірвати Україну.

- Повертаючись до Януковича. Яка його роль в цих процесах?

- У 2010 році, коли Янукович досяг головної мети Путіна і став Президентом України, він спробував вести самостійну гру. Наприклад, його крен в Євросоюз з цієї серії. А ще в грудні 2010 року була цікава концепція "Електронний уряд". Якби вона почала працювати (має на увазі, що все, що відбувається в країні - це публічний процес), Путіну було б набагато складніше, ніж зараз. Але все накрилося. Пам'ятаєте, як Янукович був публічно принижений в Криму, коли Путін з байкерами і з Медведчуком показав йому його місце? Янукович намагався виляти вправо-вліво, але Путін змусив його служити своєї мети. А вона проста: стерти з карти світу Україну в її нинішніх кордонах.

- Був момент, коли коливання Януковича могли привести до іншого повороту подій?

- Взбрикнув в бік Європи, Янукович забув, що його особиста справа з масою цікавих подробиць знаходиться на Луб'янці. Якщо вони ведуть клієнта, то ведуть професійно і постійно. Янукович порахував, що він є самостійною фігурою, але товариші з Москви нагадали про зобов'язання - адже це вони замовляли музику, і вони супроводжували його, щоб не зіскочив. Вся низка трагічних подій в Україні знаходиться в цій лінії. У московській лінії лежать - і вбивство Чорновола, і вбивство Гонгадзе.

- І як Майдан вписується в московську лінію?

- Почнемо з того, коли вони почали розвалювати Україну. Активна фаза почалася в 2003 році, коли потрібно було приймати рішення про кандидатуру президента на вибори 2004 року. Тоді при владі були кандидати на кращому політичному "ходу" - Тігіпко, Кирпа, Кушнарьов. Але Москва зробила вибір саме на користь Януковича.

Перші фашисти в Донецьку з'явилися 31 жовтня 2003. Банер з Ющенком в образі нациста в Донецьку, пам'ятаєте?

Образливі банери із зображенням кандидата на пост Президента України з'явилися в Донецьку після того, як "регіонали" вирішили зірвати з'їзд "Нашої України". Фото сайту ostro.org

Тоді ж вперше з'явилися георгіївські стрічки, російські прапори, і прапори в кольорах, які використовує сьогодні так звана "Новоросія". В день першої появи цих символів я перебував у Донецьку, де мав пройти з'їзд "Нашої України". Стояв з мером Донецька Лук'янченко і тоді ж йому сказав: "Хлопці, це початок вашого кінця". Першими "борцями з фашизмом" були молодчики, які у нас на очах стали цеглинами громити трамвай, що йшов мимо (Мимо палацу молоді "Юність", де мав пройти зірваний маргіналами з'їзд "Нашої України" - Авт.). Були привезені в Донецьк з усієї області декласовані елементи, більше 10 тисяч людей - фактично ті, кого тепер називають "тітушкамі". І я тоді ж сказав: "Ви не розумієте всю глибину трагедії, яка розгортається". Це була апробація, перший запуск системи по знищенню країни. Дикістю було й те, що канцлер Німеччини ніяк не відреагував ні на гасла, ні на нацистську символіку на банерах. А коли канцлер Шредер потім пішов на роботу до Путіна - в "Газпром", для мене все стало на свої місця.

Так виглядали перші українські "тітушкі", вони ж: "патріоти Росії" і "борці з фашизмом", яких хтось напоїв і привіз в Донецька 31 жовтня 2003 року. Фото сайту ostro.org

В 2004-му Леонід Данилович теж влаштовував Москву, як "збитий льотчик" після спецоперації з ліквідації Гонгадзе (з Гонгадзе Москва підставила Кучму однозначно). Якраз з'явився "геній" Медведчук, який став обробляти Кучму. Медведчук запропонував Леоніду Даниловичу зробити його президентом втретє. "Довірся мені, Данилович, чекай, зроблю так, що 1+ 1 = 1". Конституційний суд України за зверненням нардепа Богдана Губського (особистого друга Медведчука на той момент) вирішив, що два президентські терміни поспіль слід вважати за один. Був план: Віктор Федорович з Донбасу і його антипод Ющенка викликають великий політичний катаклізм, на тлі якого Кучма виглядає як миротворець і після його закінчення залишається.

- Але результати в 2004-ом не виправдали очікувань Москви?

- У план Москви входили обидва Майдану - і Майдан 2013 теж. Але результати відрізняються від задумки. Якраз в 2004-му з'явилася карта поділу українців на сорти - її привезли сюди російські технологи. Там жителів Донбасу зобразили третьосортними, щоб протиставити іншим українцям. До слова, сьогодні автор цієї карти політтехнолог Марат Гельман спокійно займається діяльністю в Україні - проводить виставки в "Мистецькому Арсеналі", роздає інтерв'ю українським телеканалам. У цій ситуації влада має подібних російських політтехнологів - авторів стратегії розколу України - Гельмана, Маркова, Шувалова, як мінімум, оголосити персонами нон-грата, а СБУ - розслідувати їх злочинну діяльність на території України. Але це вже питання до ефективності діяльності пана Наливайченка ...

Так от, повертаючись до карти: тих, кого в Москві приписали до третього сорту - ми їх бачимо сьогодні в ролі жителів "Новоросії". Тільки в неї мало увійти, крім Донецької та Луганської, ще 6 областей.

Янукович вже в 2004-му став би Президентом, якби в історію не втрутився зять Кучми. Він сказав: "Тату, нам кінець". І, злякавшись, Леонід Данилович відмовився застосовувати війська для придушення протестуючих (що однозначно входило в сценарій Кремля). Можна тільки здогадуватися якими словами Путін крив за це Кучму в аеропорту Шереметьєво в грудні 2004 року. А якби все пішло за московським сценарієм, сьогоднішня війна була б у нас на 10 років раніше. Потім був президент Ющенко, якого Москва купила газом (як вона надходить завжди). А далі Москва сподівалася, що за допомогою Майдану-2013 зможе розколоти нашу країну.

- Хіба не створення буферної зони на сході - путінська мета?

- Не рятує Путіна буферна зона. Йому потрібно легалізувати Крим. Світ може прийняти Крим як російський тільки в одному випадку: якщо Україна публічно вирване на кілька частин і не буде єдиного позивача по кримському питанню. Тоді до Росії нікому буде пред'явити претензію по Криму.

Фінал нинішньої війни, за версією Кремля - ??утворення нових держав на нашій території, а не відрив одного лише Криму, чи Донбасу. І розкол України з утворенням нових держав на нашій території - головна мета.

- До Акімі ви бачите перспективи України?

-Кульмінація Повинна трапитися найближчим часом. Як у кіно: "Або я її веду в загс, або вона мене - до прокурора". Путіна я не ототожнюю з Росією. Путін - тимчасовий правитель цієї складної території - він піде, і його проклинатимуть мільйони російських громадян. Але без допомоги з боку США ми його не здолаємо. Розділити Україну як мінімум на 3 частини (а якщо більше - краще) - ось мета Путіна. Але не тільки його, а й його європейських партнерів. Європа ніяким нашим партнером не є. Путін і Меркель займаються загальним проектом по розділу України. І якщо США не натиснуть на Путіна реально, то всі наші батальйони, і АТО - не врятують нас. Якщо гаранти за Будапештським угодою (Великобританія і США) не будуть здійснювати практичні кроки разом з нами, буде дуже важко.

На жаль, ми слабкі. За 23 роки не отримали жодного масштабного державного діяча, який працював б не на коротку дистанцію. Наші політики працюють від виборів до виборів. І в цьому трагедія.

- Але розрахунок був на бліцкриг?

- Так, Путін розраховував на успіх. Тому, що у нас громадяни РФ очолювали в Україні Міністерство оборони (Саломатін, Лебедєв). Тому що він спирався на тотальну нелінійну війну в ЗМІ та на ФСБшників, які займали колосальну кількість керівних посад в Україні (і багато хто зараз продовжують займати!). Знаючи, що знищена і армія, і інші силові відомства, Путін був спокійний. Але натрапив на колосальний опір мільйонів українських патріотів. Прорахунок полягає в тому, що українці - це все-таки не росіяни. Путін переоцінив любов жителів південного сходу України до себе.

Ще в 2003 році Віктор Ющенко назвав "донецьку еліту" холуями. На прес-конференції в Донецькій ОДА опонент Януковича сказав, що шокований вмістом бігбордів із символікою СС і додав: "Мій батько 4 роки відсидів у Освенцимі. За вас, холуїв". Фото сайту ostro.org