Після Азарова і Порошенко Держкомстат змінив методику
Два тижні тому, 22 лютого, в прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна" відбулася перша передвиборча мультимедіа-дискусія за участю Миколи Азарова, який представляв "Партію регіонів", і Петра Порошенка, який говорив від імені блоку "Наша Україна". Дискусія, треба сказати, вийшла. Але особливо запам'ятовуються, думається, були два спору учасників: лінгвістичний (на предмет розуміння слова "орда") та економічний (про обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та інших макроекономічних показниках). Не вдаючись у подробиці першого спору (відзначимо лише, що орда, відповідно до сучасного енциклопедичного словника, - це численне неорганізоване збіговисько людей), зупинимося на другому. По-перше, і Микола Янович, і Петро Олексійович, на наш погляд, є найбільш компетентними у питаннях економіки людьми у своїх партіях. Це дійсно так, навіть незважаючи на те, що останній в ході дискусії називав Держкомстат то Мін-статом, то комітетом статистики Мінекономіки. А по-друге, привід згадати про суперечку двотижневої давності дав Держкомстат, що оприлюднив у перший день весни суму ПІІ в економіку України. Взагалі-повідомлення про те, що держкомстатівська цифирь, швидше за все, співпаде з даними, озвученими Петром Порошенко ($ 7,8 млрд), в інформагентствах з'явилися ще ввечері 22 лютого. Але офіційно обсяг ПІІ в розмірі $ 16375200000 наростаючим підсумком і $ 7338200000 в 2005 р. був підтверджений Держкомітетом лише 1 березня. Таким чином, слова Миколи Азарова про скорочення ППІ в 2005 р. до $ 1,1 млрд у порівнянні з $ 1,6 млрд роком раніше виявилися невірні ... Начебто.
Саме "начебто", бо, якщо заглянути на офіційний сайт Держкомстату, можна побачити вражаючі речі (див. вище на стр.54, 55). Виявляється, на одну і ту ж дату (01.01.05 р.) ПІІ в Україну дорівнювали ... різним величинам: чи то $ 8353900000, чи то $ 9047 млн! І справа тут зовсім не в звичайному для Держкомстату уточнення. Що б не говорили на самому Комітеті (див. "Держкомстат про коректність" на стор.55), а заміна збору даних від підприємств на комбінацію даних від підприємств, НБУ і ФДМ є зміною методики визначення показника ПІІ . Ще цікавіше виглядає причина, по якій Держкомстат раптом вирішив змінити усталений порядок: мовляв, занадто велика була різниця між номінальною і реальною вартістю акцій "Криворіжсталі". Стало бути, майже $ 700 млн подібної різниці в 2004 р. для працівників Держкомстату - суща дрібниця? Адже виходить, що цю суму ніхто б не врахував, якби не "Криво-рожсталь". А тим часом цей самий дрібниця дорівнює всьому обсягу ПІІ в 2002 р.! Та й обізнаність Петра Олексійовича про наміри Держкомстату змінити порядок розрахунку ПІІ виглядає, м'яко кажучи, підозріло. Особливо на тлі його неодноразових звинувачень на адресу представників попередньої влади в маніпуляції цифрами.
Не без гріха в цій ситуації виглядає і Микола Азаров. Говорячи про $ 1,1 млрд інвестицій в 2005 р., він дійсно приводив офіційні дані Держкомстату. Причому останні, що існували на момент проведення дебатів. Але дані-то ці були за 9 місяців, а тому й говорити слід було про ПІІ за 9 місяців (як би не були малі неприватизаційне ПІІ в останньому кварталі), і порівнювати їх потрібно було з аналогічним показником минулого року. За оперативними даними, вони тоді, до речі, оцінювалися в ті ж $ 1,1 млрд.
Але повернемося до оприлюднених Держкомстатом цифрам.
Можна до безкінечності сперечатися, що слід вважати прямими іноземними інвестиціями. Хтось може говорити про те, що ними є будь-які вкладення за кордону в об'єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку. Хтось може геть-чисто заперечувати, що гроші, що прийшли в Україну і не вкладені в створення або модернізацію основних фондів, створення робочих місць, а попросту проїдені соціальною сферою, мають якесь відношення до ПІІ. Підходів до розрахунку цього показника достатньо. Ось, наприклад, НБУ включає в ПІІ кредити підприємств прямого інвестування. І навіть після несподіваного переходу Держкомстату на методику НБУ між показниками цих відомств залишається істотна різниця. Головне інше. Складається враження, що керівництво країни прийняло політичне рішення відзвітувати перед виборцями про небачене зростання іноземних інвестицій, обіцяному колись кандидатом в Президенти Віктором Ющенком, а глава Держкомстату Олександр осавулів-ко просто взяв під козирок. Питання, як тепер можна довіряти іншим цифрам Держкомстату (адже вони, в основному, теж виходять на основі опитування підприємств), не настільки істотний - їм і раніше не особливо довіряли. А от як бути з владою в цілому, яка нескінченно часто звинувачувала своїх попередників у маніпуляціях, махінації й фальсифікації, а сама в цьому питанні взяла раніше нескорені вершини? Питання риторичне.
Надія Луценко, заступник директора департаменту статистики виробництва Держкомстату:
- Це не нова методика розрахунку, це прецедент. Раніше доходи, що надійшли від приватизації, також враховувалися в загальному обсязі ПІІ, але за даними самих підприємств. Але ринкова ціна акцій, наприклад, відрізняється від заявленої підприємствами їх номінальної вартості. А оскільки різниця між номінальною та ринковою вартістю акцій "Криворіжсталі", банку "Аваль" і деяких більш дрібних підприємств була дуже значною, її потрібно було доучесть. І цю інформацію ми брали не у підприємств. За платіжний баланс, в якому ісЦользуется інформація про ПІІ, відповідає НБУ. Раніше він отримував збирану нами у підприємств інформацію і уточнював її своїми даними і даними ФДМ. Але якщо в Бізнесі буде написано, що статистика поміняла методологію, це буде некоректна інформація.
Сергій Саливон, "Бізнес"