ГАК - "Грабіжницький" Актив Києва. Анатомія Київради

Частина 1: "ГАК - зашморг для киян"

Одна з нечисленних фракцій у Київраді, іменована ДАКом (Цивільний актив Києва) в минулому каденції була "темною конячкою". Та й у нинішньому скликанні її лідер Олександр Пабат не поспішає розкривати карти. Відкриває завісу етимологія назви фракції. Багатьом здається, що це абревіатура повної назви - Цивільний актив Києва. Насправді ж слово "гак" означає, відповідно до словника Даля, "залізний або сталевий гак для підйому тяжкості". Може цей гак для того, щоб перекласти основні тяжкості з авуарів столиці у відомі і бездонні кишені. Залишимо це питання риторичним.

На початку шляху

Ще спочатку, прийшовши в Київраду, ДАК тримався відособлено і позиціонував себе виключно у вигляді рупора цивільного захисту киян. Апелюючи до щоденних проблем столиці, ГАКовци жваво рвалися захищати киян від свавілля в районних поліклініках, чи не особисто обіцяли прибирати двори і боротися з іншими комунальними напастями.

Вельми цікаво ДАК вів виборчу кампанію навесні 2006 року. Працюючи на свій бренд, новостворена політсила буквально "вГАКалась" усім киянам. Напевно багато хто пам'ятає обклеєні ГАКовскімі листівками двори, які розмахують прапорами на кожному перехресті хлопчиків і дівчаток ....

Варто зауважити, що вся ця агітатака відбувалася на тлі виборів до Верховної Ради, власне кажучи, Пабат і Ко ні на йоту не поступалися за активністю та кількістю вкладених коштів Литвину, БЮТу, "Нашої України" та іншим учасникам тодішніх Політбої. Праці не пройшли даром. Новонароджена політична сила отримала фракцію з семи, а через два роки з восьми "слуг киян".

"Звідки дровишки"?

Проект "Громадський актив Києва" виник раптово і як би нізвідки. Лише через деякий час стало ясно, хто стоїть за цією політичною силою. ДАК є дітищем відомого магната Василя Хмельницького (екс-власника "Запоріжсталі"). Давно об'єднавши свої зусилля у сфері бізнесу та політики з Андрієм Івановим, вони успішно впровадили нову силу в Київраду.

Василь Хмельницький має багатий досвід створення успішних політпроектів, починаючи з 1998 року. Володіючи унікальним розважливим чуттям, уродженець казахської села, який має середню спеціальну освіту, він провів в 1998 році до парламенту Партію Зелених, підкупивши виборців обіцянками боротися за чистоту навколишнього середовища. Для України тоді це було ново, і тому проект вдався на всі сто. Тоді ж ставши народним депутатом, Хмельницький обзавівся потрібними знайомствами і міцно укріпив свої позиції, будучи небагатослівним і практично непомітним. У період свого депутатствованія з 1998 по 2002 роки він реалізував один із перших своїх масштабних проектів - приватизацію "Запоріжсталі". Сума угоди трималася в строгому секреті, але виходячи з того, що актив підприємства оцінювався в $ 1,5 мільярда, вартість придбаних акцій становила не менше $ 500 мільйонів. Залишаючись народним депутатом, Василь Хмельницький продовжував нарощувати свої активи. Журнал "Forbes" вніс його до першої десятки найбільш заможних і впливових людей України. До 2002 року пан Хмельницький був відомий як власник або співзасновник не тільки "Запоріжсталі", а й інших великих українських компаній: "Київенерго", Полтавський алмазний завод, UMC, "Київенергохолдинг", "Київмлин", "Київхліб", кількох українських обленерго.

Розважливий цинізм вчасно підказав Василю Івановичу, що ставку потрібно робити на Київ. Скориставшись конфліктом Олександра Омельченка і Леоніда Кучми, з яким Хмельницький був в теплих відносинах, він отримав президентське добро на приборкання столиці. "Запорожці" за пару років буквально за копійки скупили контрольний пакет акцій стратегічних державних підприємств "Київмлин" і Київхліб ". Далі в розпорядженні Хмельницького виявилося близько 40% акцій комунального банку" Хрещатик "і 28%" Київенерго ". Паралельно спільно зі своїми партнерами Хмельницький стає володарем більше тисячі гектарів (!) столичних земель в Голосіївському лісі, на Жуковому і Козачі островах і не тільки ...

Але передчуваючи падіння в найближчому майбутньому кучміського режиму, було необхідно остаточно підпорядкувати собі столицю. Виникла ідея створення ЗАТ "Київенергохолдинг" до складу якого увійшли "Київенерго", "Київгаз" і "Київводоканал". Частина акцій ЗАТ залишалася у територіальної громади, решта передавалося інвестору. Кому - здогадатися не складно ...

Тримаючи ніс за вітром, у червні 2005-го Хмельницький пішов у БЮТ і знову став народним депутатом. У кулуарах його часто називали "кишеньковим олігархом Тимошенко". Судячи з усього, бурхлива діяльність Василя Івановича виявилася несумісною з амбіціями і запитами Юлії Володимирівни, після чого Хмельницький був включений в список зрадників і в результаті виключений з БЮТу. Сьогодні пан Хмельницький залишається нардепом, будучи в лавах регіоналів, офіційно є співзасновником ЗАТ "Київська інвестиційна група", тримаючи на короткому економічному повідку жителів столиці, які виявилися заручниками хитрого плану цього магната.

Власне біографія пана Хмельницького буде аж ніяк не повною без згадки його соратника Андрія Іванова. Власне як і Хмельницький, Іванов не прагне бути публічним, але, тим не менш, його ім'я для людей, що цікавляться політикою, говорить багато про що. Очолювана Івановим "Київська інвестиційна група" успішно контролює описані вище комунальні підприємства, два скликання поспіль Іванов був депутатом Київради. Будучи обраним, за списками БЮТ, Андрій Анатолійович покинув цю фракцію і зблизився з Черновецього. Логіка його дій абсолютно ясна, виходячи зі сфер інтересів компаньйонів у столиці. Бізнесмени Хмельницький і Іванов знайомі вже багато років, разом вони робили гроші в Санкт - Петербурзі, працюючи на впливового бізнесмена Дмитра Варварина і його холдинг "Орімі". Потім разом купували "Запоріжсталь", разом освоювали Київ ... Коментарі та інтерв'ю ці панове дають дуже рідко, залишаючись "сірими кардиналами"; вони ігнорують публікації про себе у ЗМІ, впевнено продовжуючи свій шлях. У новому складі Київради Іванова немає, мабуть, йому це просто ні до чого, адже успішний техпроект ДАК лобіює інтереси слухняно і набагато непомітніше.

Деякі політологи стверджують, що на ДАК за 2,5 року витрачено близько 30 млн доларів. Ця немаленька сума забезпечила двом київським олігархам міцне лобі в Київраді. Насправді пан Хмельницький і Іванов забезпечили собі більш ніж надійні київські тили. Серед членів фракції ви не зустрінете нікого з наближених до народу. Як мінімум четверо з семи, а в нинішньому складі з восьми депутатів ГАКу - люди Хмельницького. Всі вони не просто ретранслятори думки "господаря" в стінах Київради, кожен учасник раніше піар-проекту, а нині вагомою політсили в Київраді, має недитячу посаду, що дозволяє пану Хмельницькому контролювати найважливіші процеси життєзабезпечення столиці.

Who IS Who ?

Новобранець ГАКу, але, тим не менш, досвідчений депутат раніше член Народної партії Литвина Ігор Баленко широко відомий не тільки у вузьких столичних колах. У 1991 році Баленко став засновником торговельної мережі "Фуршет". Тривалий час був головою наглядової ради ЗАТ "Фуршет", володіючи пакетом акцій (17,26% акцій) спільно з французькою компанією "Auchan Group", з якою розвивав спільно мережу торгово-розважальних центрів. В даний момент є президентом і одним з акціонерів Clubhouse, володіє мережею готелів в Києві та Кам'янці-Подільському. Згідно з останніми даними компанія має намір розвивати будівельний бізнес і в даний момент підшукує земельні ділянки для будівництва нових готелів. Крім цього, саме Баленко є власником ТЦ "Ритм", "Променада", "Галерея мод", ресторанів "Козак Мамай", "Арізона", "San Tori", готелів "7 днів" і "Impressa hotel". Напевно, членство в ДАКу посприяє більш стрімкому розвитку структур, підконтрольних йому. Як будь-який поважаючий себе олігарх, Баленко має "зіркову" дружину - українську співачку Асію Ахат.

Фігура Юрія Бондаря має чи не ключове значення в ГАКовском проекті Хмельницького. 45-річний уродженець міста Горлівка Донецької області другий термін поспіль під прапорами ГАКу приходить до Київради, займаючи при цьому посаду гендиректора ТОВ "Муніципальна сервісна компанія". Але головне не це, з квітня 2006 року, відразу ж після обрання депутатом, саме Бондар стає головою ЗАТ "Київенергохолдинг" - структури, яка об'єднує в собі найпотужніші підприємства "Київгаз", "Київводоканал" і "Київенерго, і розпоряджається грошима киян, що надходять за сплату житлово-комунальних тарифів.

Дмитро Казаков, також з числа "бувалих" депутатів, має довгий послужний список. Трудився в Іллічівському річпорту на посаді інженера з комерційної роботи, потім комдіректор компанії "Дженестра" (жіночий волейбольний клуб), працював в "Єдиних енергетичних системах України" в Дніпропетровську, далі обіймав посаду комерційного директора "Укртехсервіс" (м.Одеса), "Чорноморська транспортна компанія "(г.Новороссійск)," Трейд-сервіс "(м.Москва). З 2004 року є членом ревізійного ради ВАТ "Київенерго", з 2005 року член наглядової ради ВАТ "Київгаз", гендиректор ТОВ "Київська Інвестиційна група". У минулому скликанні член земельної комісії, в кулуарах Казакова називають головним "штовхачем" незаконних забудов.

Сергій Слепкань і Ярослав Філатов новачки в команді ГАКу, проте, їх роль не менш вагома, ніж у всіх інших. Слепкань - засновник фірм "Союзпромінвест" і "Шафран", голова правління ВАТ "Київгаз". Має хороший досвід роботи спільно з командою Черновецького. Філатов - глава правління "Київводоканалу".

Галина Герега уродженка Львівщини. Трудовий шлях пройшла від посади інженера-технолога при вищій партійній школі, замдиректора підприємства "Глибочиця", фіндиректора ТОВ "Цермет АГС", що спеціалізується на продажу будматеріалів; з 2003 року займає посаду фінансового директора мережі будівельних гіпермаркетів "Епіцентр", власниками яких вона є разом з чоловіком. Верна ГАКу вже другий термін поспіль.

Вельми цікава фігура ще одного новачка Олександра Лойфенфельда - відомого столичного бізнесмена. Починаючи з 1993 року Лойфенфельд є засновником і президентом правління банку "Синтез", власником компанії "Оріяна - К", що спеціалізується на купівлі акцій державних підприємств. Крім того, пан Лойфенфельд є віце-президентом Всеукраїнського єврейського конгресу. У 2006 році "Оріяна - К" придбала частину акцій ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Патона" (ОЗСО) -5,9% акцій. Також, бурхливий інтерес компанія виявляла до інших підприємств, зокрема НВП "Сатурн". Відповідно до існуючої інформації, Лойфенфельд без проблем може розраховувати на підтримку свого давнього бізнес-партнера бютівця Андрія Портнова, з яким вони разом працювали в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. До лютого 2008 року володів половиною акцій ФК "Арсенал", які в підсумку продав Вадиму Рабиновичу, сума операції залишилася в секреті. Під час передвиборної кампанії ім'я бізнесмена потрапило в список осіб, що мали проблеми з законом, оглашенний МВС. Лойфенфельд проходив по відмовним матеріалами за ст.165 КК України у 2001 році Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києве щодо причетності до відмивання "брудних грошей", будучи главою благодійної організації Фонд пам'яті "Бабин Яр", рахунки якого були зареєстровані в АКБ "Синтез ". Має давні дружні стосунки з екс-віце-прем'єр-міністром Дмитром Табачником, заступником Генпрокурора Віктором Кудрявцевим. Неодноразово балотувався в народні депутати у складі блоку політичних партій "За союз", а також 11-м номером у блоці "КУЧМА", проте обидві спроби виявилися безуспішними. Цивільна дружина Лойфенфельда Розалія Бондарська володіє великою будівельною компанією "Меджестік", що має чимало спірних будівельних проектів у Києві.

Ім'я голови фракції Олександра Пабата на слуху вже більше двох років. Хоча люди, що вершать долю столиці, знають Олександра з дитинства. Незважаючи на скромні розповіді самого пана Пабата про те, як він закінчив медінститут, отримав диплом стоматолога, потім став фінансистом і одночасно юристом, трудився в банку "Фінанси та кредит", де і заробив непоганий капітал і зробив блискучу кар'єру, вони не зовсім точні. Пан Пабат чомусь скромно зауважує і замовчує про велику роль батька - заступник міністра аграрної політики в уряді Павла Лазаренка. Адже саме батьківська "дах" відкрила йому двері у велику політику. Обертаючись в потрібних колах, Пабат обзавівся потрібними знайомствами. Багато в чому зобов'язаний він, зокрема, відомої в Києві фігурі - Володимиру Бондаренко.

Особистість Олександра Пабата вельми одіозна - він має пристрасть до дорогих спортивних автомобілів, колись роз'їжджав по столиці на зовсім недешевому Morgan-Aero-8. Подейкують, що є у Олександра Вікторовича та інші спорткари MAZERATI Spider і SUBARU Impreza. Пабат курирує організацію стрітрейсерів Києва; саме для цієї організації "вибив" шматочок земельки (30,55 га) на вулиці Пухівській напередодні створення промерської більшості в Київраді в 2006 році. Пан Пабат-завсідник салонів краси і взагалі ступінь гламурності серед політиків київського рівні у Олександра зашкалює.

Таким чином, команда з восьми осіб, об'єднана в ДАК, являє собою якогось надлюдини, суперкомбайн для "збору врожаю" на київському полі. Стоячи біля керма, пан Хмельницький має не менше п'яти рук - в особі пана Бондаря, Казакова, Слепканя, Філатова та пані Гереги, які дружно "випікають", а потім "доставляють" хліб до столиці, курирують комунальний транспорт, енергетику, всі комунікації, фармацевтику, виробництво і постачання будматеріалів, ринок нерухомості ... Непоганий клан, по рівні "загребущесті" дуже схожий на хороший екскаватор. Уособлює цю супермашин Олександр Пабат, він всіляко бережуть своє обличчя і який рік поспіль працює над ним в прямому і переносному сенсі слова. У чому його справжня роль, служити вітриною, або смикати за важелі, знають тільки пани Хмельницький та Іванов. Та й який буде роль "грошових" мішків Баленко і Лойфенфельда, стане відомо в найближчому майбутньому. Очевидно одне - неспроста цей клан так міцно окопався в Києві. Зрозуміло й інше, мета цього консорціуму з нарціссірующіх політиків, спраглих влади магнатів і розбагатілих функціонерів, - освоїти збережені ще неоране "зони" жирної столичної ниви. Допомогти команді Черновецького переорати їх - завдання, мету і кредо ГАКу. Ну а кияни нехай почекають ... Їм не вперше.