Навіщо міністру Полтавцю шахтарі під Кабміном?

На столі у керівника Мінвуглепрому чекає свого підпису наказ про виділення шахти 1.3 Новогродівська ДП Селідоввугілля. Це вже четверта з початку року державна шахта, яка без будь-яких законних підстав передається в приватні руки. З усього видно, почалася чорна приватизація вуглевидобувних підприємств. З чотирьох шахт об'єднання Селідоввугілля Новогродівська дає близько 30 відсотків загального видобутку. Шахта працює стабільно, з високими рівнями зарплати і без боргів людям. Це містоутворююче підприємство: чотирнадцятитисячний містечку забезпечує 2500 робочих місць. І на цей стабільний об'єкт роззявив акулячу пащу такий собі Віктор Вишневецький - такий собі донецько-луганський підприємець. З гетьманськими замашками, цей представник нової хвилі бідних, як називають тих, хто намагається підгребти залишки держвласності під себе, вже отримав від міністра Полтавця майже царський подарунок - три шахти. І ось тепер настала черга четвертої - Новогродівська. Генерали (вони ж гендиректора вугільних підприємств Донбасу) між собою називають таку діяльність міністра "перебудовою". Адже одного бажання і підписи міністра виявляється достатньо, щоб державне підприємство в одночас потрапило в сумнівні (не виключено, що потрібні) приватні руки. Перебудову в галузі міністр Полтавець пообіцяв з перших днів, як сів у керівне крісло. Він заявив, що бідному держбюджету не по кишені фінансувати українські шахти і тому приверне до управління держоб'єктами приватний бізнес. Типу тоді будуть мільйони тонн видобутку і мільйони гривень доходів. І почав збирати інвестпрограми на кожну шахту. Пробні кулі покотилися з віддалених куточків - Торезантрацит, Шахтарськантрацит, Сніжнеантрацит. Ці держпідприємства міністр наказав об'єднати і укрупнити. Ось тільки "по дорозі" віддав три шахти Вішеневецкому. Хто на новенького? Селідоввугілля? Там, - читай наказ, - вже однієї шахти немає. Які наступні об'єкти під прицілом? І що вражає - ніякої програми, ніяких аукціонів, тендерів, тверджень у Фонді держмайна, інвестиційних зобов'язань. Ні-чо-го! Наче б Мінвуглепром - приватна лавочка Полтавця. Прийшов туди покупець, привів із собою надійних клієнтів - і по руках. Взяти того ж Вишневецького. Його привів до друга-міністру колишній гендиректор Павлоградвугілля і порекомендував свою людину під програму тіньової приватизації. Бо по суті так воно і є, що б там міністр не заявляв красиво і правильно ... А адже приклади, що може трапиться незабаром з відбитою під держконтролю шахтами, добре відомі. "Двадцята" з Шахтарська сьогодні в боргах як у шовках - по оренді, по податках, по зарплаті. У кого гірники буду вимагати свої зароблені 2 мільйони? У приватника - компанії "Карбон", спочатку яка інвестувала в підприємство чималі суми, але догосподарювались до того, що тепер шахту в жалюгідному стані забере держава назад і буде її закривати. А це дороге задоволення для бюджету. І з шахтарями розраховуватися теж доведеться уряду. І хто може гарантувати, що через рік-два ця історія не повториться з Новогродівська? З іншими підприємствами? І на Грушевського знову не пролунає пронизливий гуркіт шахтарських касок?